У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Кравченка К.Т., |
|
суддів |
Лавренюка М.Ю., Мороза М.А. |
|
за участю прокурора |
Глибченко Т.Г. |
розглянула у судовому засіданні 28 вересня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 вересня 2005 року.
Вироком місцевого суду до позбавлення волі засуджені:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2,
житель ІНФОРМАЦІЯ_3,
судимості не має в силу ст. 89 КК України,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки п'ять місяців;
- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на три роки;
- за ч. 2 ст. 307 КК України на п'ять років один місяць;
- за ч. 2 ст. 317 КК України на п'ять років.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено п'ять років один місяць позбавлення волі;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_4,
уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_3,
судимості не має в силу ст. 89 КК України,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки;
- за ч. 2 ст. 307 КК України на п'ять років один місяць;
- за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки;
- за ч. 2 ст. 317 КК України на п'ять років.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 за сукупністю злочинів призначено п'ять років один місяць позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на відшкодування матеріальної шкоди на користь:
- СПК “Нива” Красногвардійського району - 2729 грн. 92 коп.
- СПК “Киви” Красногвардійського району - 360 грн.;
- ТОВ “Стевія-Крим” - 2075 грн.;
- потерпілого ОСОБА_4 - 1200 грн.;
- 541 грн. 39 коп. судових витрат.
Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також у солідарному порядку 564 грн. 90 коп. судових витрат.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 судове рішення щодо якого не оскаржується.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 вересня 2005 року апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2005 року - без зміни.
Як визнав суд, 31 жовтня 2003 року, ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_5, приблизно о 23 годині, із складського приміщення СПК “Нива”, що розташоване у ІНФОРМАЦІЯ_3, таємно викрали 600 кг. зерна озимої пшениці, заподіявши господарству збиток на суму 660 грн.
Наприкінці листопада 2003 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, у нічний час, із приміщення колгоспної пекарні на вулиці Леніна, що у ІНФОРМАЦІЯ_3, таємно викрали 58 дюралевих форм для випічки хліба, спричинивши СПК “Нива” шкоду на загальну суму 3029 грн. 92 коп.
11 грудня 2003 року, у нічний час, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою та іншими особами, із приміщення пекарні, повторно, таємно викрали 25 мішків муки, загальною вартістю 2375 грн., що належала ТОВ “Стевія-Крим”.
27 грудня 2003 року, у нічний час, ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2, із хліва ОСОБА_4, що у ІНФОРМАЦІЯ_3, таємно викрали корову, вартістю 1500 грн.
На початку січня 2004 року, у вечірній час, ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2, із підвального приміщення будинку АДРЕСА_1, таємно викрали продукти харчування на загальну суму 227 грн., що належали потерпілій ОСОБА_5.
15 червня 2004 року, у нічний час, ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_3, із кабінету приватного підприємця ОСОБА_6, котрий був розташований у складському приміщенні АДРЕСА_2, намагалися вчинити крадіжку майна, але злочинний умисел не змогли довести до кінця, з причин, що не залежали від їх волі.
Крім того, ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_2, у 2004 році, на своїх городах, ОСОБА_1 - АДРЕСА_3, а ОСОБА_2 - АДРЕСА_4, незаконно вирощували наркотичний засіб - коноплю (маріхуану). Пізніше, вказані особи зібрали листя коноплі, висушили його на горищах своїх будинків, подрібнили та незаконно зберігали за місцем проживання, як для власного вживання, так і з метою збуту.
У період часу, з вересня по грудень 2004 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно збували наркотичний засіб жителям с. Мар'янівки: ОСОБА_2 - ОСОБА_7, а ОСОБА_1 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у проміжок часу, з вересня по грудень 2004 року, надавали ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приміщення у своїх домоволодіннях у ІНФОРМАЦІЯ_3 для незаконного вживання ними наркотичних засобів.
У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не оскаржуючи рішення суду щодо визнання їх винними у вчиненні крадіжок, просять судові рішення в частині засудження їх за злочини у сфері обігу наркотичних засобів скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вважають, що їх винність у вчиненні злочинів в оскаржуваній частині, є недоведеною, а матеріали справи щодо них сфальсифіковано. Свідки у справі їх обмовили, а у суді допущено неповноту дослідження доказів.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважав, що касаційні скарги засуджених слід задовольнити частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню із наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винності засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними крадіжок чужого майна грунтується на сукупності зібраних у справі доказів, є правильним і у скаргах не оспорюється.
Як видно з протоколу судового засідання, суд, відповідно до ч. 2 ст. 299 КПК України, постановив допитати підсудних, свідків, що з'явилися, дослідити матеріали справи, що стосуються незаконних дій винних осіб у сфері обігу наркотичних засобів.
Проте, частина доказів, на які суд послався у вироку на підтвердження винуватості засуджених у порушенні законів у сфері обігу наркотичних засобів, не була предметом дослідження суду.
Так, не досліджувалися у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_10, протоколи огляду речових доказів від 10 березня 2005 року, 14 березня 2005 року та від 6 квітня 2005 року, протоколи огляду та вилучення від 26 січня 2005 року та від 29 січня 2005 року, протокол очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, висновок судово-хімічної експертизи від 8 лютого 2005 року (т. 2, а. с. 4, 77, 28, 62, 34, 97, 284, 92 - 93).
Зміст показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_7, наведений у мотивувальній частині вироку, не відповідає змісту їх показань, що викладені у протоколі судового засідання.
Суд не усунув суперечності між показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 у судовому засіданні і показаннями, які вони давали під час досудового слідства, не з'ясував причини зміни цими свідками своїх показань.
З огляду на наведене, висновок суду про послідовність пояснень цих свідків протягом досудового та судового слідства є неправильним, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи.
Суд також не прийняв передбачених ст.292 КПК України заходів для забезпечення явки у судове засідання свідка ОСОБА_9.
Допитуючи свідків ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 суд не роз'яснив їм зміст ст. 63 Конституції України.
Суд не перевірив у порядку, передбаченому ст. 3151 КПК України, показання засудженого ОСОБА_1 про те, що на нього здійснювався тиск з боку працівників міліції, у зв'язку з чим він двічі намагався вчинити самогубство.
У мотивувальній частині вироку місцевого суду відсутні вказівки за якими саме кваліфікуючими ознаками ч.2 ст.317 КК України визнано винними ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і не зазначено якими доказами обґрунтовується рішення суду щодо кваліфікації дій засуджених, саме за ч. 2 ст. 317 КК України.
На порушення роз'яснено, що містяться у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат” від 07.07.1995 р. №11 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 03.12.1997р.), суд призначив стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати у солідарному порядку, хоча ці витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.
За наведених підстав колегія суддів вважає, що суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, тому вирок не можна визнати законним і він підлягає скасуванню в частині засудження винних за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, а ОСОБА_2 ще й за ч. 2 ст. 309 КК України, а справа у цій частині - направленню на новий судовий розгляд.
При розгляді апеляції засудженого ОСОБА_1 апеляційний суд, на порушення вимог ст. 377 КПК України, не дав оцінку всім доводам, викладеним ним в апеляції і не виправив помилки місцевого суду.
Під час нового розгляду слід усунути вказані недоліки, а також перевірити інші доводи винних викладених ними у касаційних скаргах.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 вересня 2005 року в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 317 КК України, а також в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судових витрат у солідарному порядку скасувати, а справу у цій частині направити на новий судовий розгляд.
Вважати засудженими:
- ОСОБА_1 - за ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ст. 70 КК України на три роки п'ять місяців позбавлення волі;
- ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
С у д д і:
Кравченко К.Т. Лавренюк М.Ю. Мороз М.А.