ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2011 р. Справа № 76170/09

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача – Богаченка С.І.,

суддів  – Багрія В.М., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И Л А :

17 червня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації про перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, покликаючись на те, що вона має  право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2009 року в справі № 2а-414/09 позов задоволено частково. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_2 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 2072,71грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржило Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що, відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Просить застосувати строк звернення до суду.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачу, суд виходив з того, що позивач, як особа, яка здійснює догляд за дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше встановленого законом прожиткового мінімуму.

Безспірно встановлено, що позивач здійснює догляд за дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, та відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» про зупинення на 2007 рік дії вищевказаної ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком  до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту  23 розділу ІІ цього Закону, внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», зокрема, ч.1 ст.15 вказаного Закону передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше  130 грн. Крім цього, згідно п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, п.п.1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ вказаного Закону були предметом розгляду Конституційного Суду України щодо невідповідності Конституції України по справі №1-28/2008 за конституційним поданням 101 народного депутата України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року по справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст.67 розділу І, пункти 2-4, 6-8, 10-18, підпункт 7 пункту 19, пункти 20-22, 24-34, підпункти 1-6, 8-12 пункту 35, пункти 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Таким чином, положення пункту 23 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не були предметом розгляду Конституційного Суду України, не визнані неконституційними, відповідно є чинними та підлягають застосуванню.

З наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що у 2008 році Управлінням праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації вірно проведено нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

      Під час розгляду справи в суді першої інстанції не ставилося питання про застосування строків звернення до суду, тому вимоги апелянта щодо застосування строку є необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_2 в частині щодо виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування у 2007 році передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Оскільки суд першої інстанції правильно по суті вирішив спір, помилково сформулювавши резолютивну частину вказавши суму, колегія суддів визнає можливим змінити постанову, зазначивши про  обов’язок відповідача нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу з одночасним визнанням неправомірними дій відповідача в частині відмови позивачу у виплаті даної допомоги з метою повного захисту прав та інтересів позивача.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, ч.1 п.2 ст. 198, ст. 200, ст. 201, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації – задоволити частково, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2009 року в справі № 2а-414/09 – змінити.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  та виплачених сум.

В решті постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2009 року в справі № 2а-414/09  – залишити без змін.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий  суддя                                                                       С.І. Богаченко

Суддя                                                                                                 В.М. Багрій

Суддя                                                                                              Д.М. Старунський