Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 червня 2011 року Справа № 2а-4376/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Свергун І.О.,
при секретарі – Терегері С.В.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 № 01/9/10),
представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 06.06.2011 № 51),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення заборгованості за користування надрами в розмірі 1906324,20 грн.,
ВСТАНОВИВ:
30 травня 2011 року Антрацитівська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області (надалі – Антрацитівська ОДПІ, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Антрацит» (надалі – ДП «Антрацит», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1906324,20 грн. за рахунок майна боржника.
В обґрунтування вимог позивач посилається, що за відповідачем виник податковий борг з плати за користування надрами в розмірі 1906324,20 грн., сума податкового зобов’язання визначена позивачем у розрахунках від 10.05.2011.
З метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 05.10.2001 № 1/36, направлено другу податкову вимогу від 08.11.2001 № 2/194. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги: просив стягнути з відповідача податковий борг на загальну суму 1906324,20 грн. з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.
Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив суду, що за підприємством дійсно існує податковий борг з плати за користування надрами в розмірі 1906324,20 грн. У зв’язку зі складним фінансовим становищем підприємства просив суд розстрочити виконання судового рішення строком на 5 років зі сплатою у липні 2011 року – червні 2016 року по 31772,07 грн. щомісяця.
Представник позивача не заперечував проти розстрочення сплати податкового боргу згідно наданого графіка.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач – ДП «Антрацит», зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради 30.04.2003, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 04051885Ю0010158 (а.с. 9). Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в СДПІ у м. Луганську згідно з довідкою від 10.03.2011 № 40/29-011 (а.с. 11). Згідно з повідомленням від 04.05.2011 № 221 відповідача включено до категорії платників окремих податків (а.с. 12).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов’язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Згідно з п.п. 9.1.9 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків і зборів належить плата за користування надрами.
Відповідно до ст. 262 Податкового кодексу України плата за користування надрами – загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:
плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Цим Законом визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Судом установлено, що за ДП «Антрацит» станом на 23.05.2011 виник податковий борг у сумі 1906324,20 грн., який включає: суму боргу по платежам за користування надрами у розмірі 1906324,20 грн., в тому числі заборгованість за основним платежем – 1906324,20 грн.
Сума податкового боргу з плати за користування надрами підтверджується:
- податковим розрахунком від 10.05.2011 № 9002993738 на суму 1618148,22 грн. (а.с. 18-19),
- податковим розрахунком від 10.05.2011 № 9002993739 на суму 258669,58 грн. (а.с. 20-21),
- податковим розрахунком від 10.05.2011 № 9002993740 на суму 29506,40 грн. (а.с. 22-23).
На виконання вимог Закону № 2181 з метою погашення податкового боргу СДПІ у м. Луганську вживалися заходи, передбачені вказаним Законом, а саме: направлено першу податкову вимогу від 05.10.2001 № 1/36, направлено другу податкову вимогу від 08.11.2001 № 2/194 (а.с. 16). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Таким чином, обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Уточнені позовні вимоги визнані відповідачем у повному обсязі.
Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Зважаючи на важке фінансове становище відповідача, що підтверджується довідками про заборгованість підприємства, та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на 5 років (60 місяців) зі сплатою з липня 2011 року по червень 2016 року включно по 31772 грн. 07 коп. щомісяця.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.06.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 04.07.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Уточнені позовні вимоги Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Державного підприємства «Антрацит»про стягнення заборгованості за користування надрами в розмірі 1906324,20 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Антрацит»(і.к. 32226065, вул. Ростовська, б. 38, м. Антрацит, Луганська область, 94613) на користь Державного бюджету України (р/р 33110366700010, код платежу 13030100, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 25992095, отримувач –Антрацитівський ВДВ) податковий борг з плати за користування надрами в розмірі 1906324 грн. 20 коп. (один мільйон дев’ятсот шість тисяч триста двадцять чотири грн. 20 коп.) за рахунок коштів з рахунків у банках, що його обслуговують.
Розстрочити виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Антрацит»на користь Державного бюджету України податкового боргу з плати за користування надрами в розмірі 1906324 грн. 20 коп. (один мільйон дев’ятсот шість тисяч триста двадцять чотири грн. 20 коп.) строком на 5 років (60 місяців) зі сплатою з липня 2011 року по червень 2016 року включно по 31772 грн. 07 коп. (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят дві грн. 07 коп.) щомісяця.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 04 липня 2011 року.
СуддяІ.О. Свергун