Справа № 2п - 3804/09

Рішення

 Іменем України

08 липня 2009 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Бедьо В.І. при секретарі - Шімон А.

за участю заявника ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за заявою ОСОБА_1 про визначення часток у спільній сумісній власності, -

Встановив:

В Ужгородський міськрайонний суд звернувся ОСОБА_1 з заявою про визначення часток у спільній сумісній власності. Заявник подану заяву обґрунтовує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 12.07.1989 p., померлому ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 належить право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Однак на момент оформлення права власності на зазначений будинок померлий ОСОБА_3 перебував у шлюбі з гр. ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідним свідоцтвом про одруження від 25.09.1945 р. На випадок своєї смерті померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишили заповіти посвідчені Великогеївською сільською радою. Зазначеним заповітом все належне їм майно померлі заповіли заявнику. З метою оформлення належних заявнику спадкових прав він звернувся в Ужгородську районну державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини за померлими у встановлений законом шестимісячний термін.

Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім»ю УРСР 1969 p., дійсного на момент оформлення будинку, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім»ю УРСР 1969 р., в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними Підстав відступити від принципу рівності часток не має. Оскільки за життя померлих частка у спільній сумісній власності подружжя на згаданий будинок визначена не була, просить визначити частку розміром 1/2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 заяву підтримали та просили суд її задовольнити. Представник Ужгородської районної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився, однак належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Заслухавши заявника ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2, дослідивши та перевіривши матеріали справи суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного. Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 12.07.1989 p., померлому ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 належить право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 На момент оформлення права власності на зазначений будинок померлий ОСОБА_3 перебував у шлюбі з гр. ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідним свідоцтвом про одруження від 25.09.1945 р. Питання про визначення часток у спільній сумісній власності подружжям за час життя не ставилось. Таким чином, володільцем житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в цілому залишився

ОСОБА_3. Останній залишив заповіт, посвідчений Великогеївською сільською радою за яким все належне йому майно заповів заявнику, який і вправі прийняти спадщину відповідно до встановленого порядку її прийняття. На підставі наведеного та керуючись, ст. ст. 234, 235 ЦПК України, суд, -

Рішив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визначення часток у будинковолодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Ужгородського району - відмовити. На рішення може бути подана апеляція протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.