ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

                                                ВСТАНОВИВ:

Вінницька обласна організація Товариства сприяння оборони України (в подальшому -Вінницька обласна організація ТСОУ) звернулась з позовом до суб'єкта  підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1  про усунення перешкод в користуванні майном -нежитловим приміщенням шляхом виселення.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.12.05 у справі № 8/290-05 позивачу в позові відмовлено з підстав недоведеності позивачем наявності у нього правових підстав для заявлення позову.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду  від 25.04.06 зазначене рішення господарського суду  Житомирської області  скасовано.

Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Суд прийшов до висновку при цьому, що СПД-ФО  ОСОБА_1 користується спірним приміщенням без належних для цього правових підстав.

У поданій касаційній скарзі СПД-ФО  ОСОБА_1 просить скасувати ці судові рішення, а справу направити на новий розгляд до гсо Вінницької області з підстав, які викладені в скарзі.

Скаржником представлені нові докази у справі.

Вінницька обласна адміністрація ТСОУ подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без зміни постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25.04.06 у справі № 8/290-05.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення  представника позивача, дослідивши юридичну оцінку  судами  обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними  норм  матеріального та процесуального права прийшла до висновку про відсутність  правових підстав для  задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи, що було також предметом судового дослідження при апеляційному провадженні у справі, підтверджується наступне.

25.12.2002 між Вінницькою обласною організацією ТСОУ та ПП ОСОБА_2, відповідно з рішенням Бюро обласної організації ТСОУ НОМЕР_1 було переукладено договір оренди від 10.07.02 за згодою сторін та укладено новий договір оренди на той же об'єкт  (нежитлові приміщення загальною площею 73 кв.м в будинку АДРЕСА_1) строком дії з 01.01.03 по 01.06.04 (а.с. 15 т.1).

В п.п.5.6 п.5 цього договору сторони погодили можливість продовження дії договору на новий термін в тому разі, коли на це буде згода Бюро Вінницької обласної організації ТСОУ.

Докази про наявність такої згоди в матеріалах справи відсутні.

Судовою колегією Житомирського апеляційного господарського суду  було встановлено, що фактично ці  приміщення займає СПД-ФО ОСОБА_1 по договору оренди від 18.09.02, укладеним з Вінницькою обласною організацією ТСОУ.

Відповідно до п.4.18 Статуту Вінницької обласної організації ТСОУ голова його обласного комітету має право укладати угоди та підписувати їх при наявності відносно цього рішення Бюро.

Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що на укладання такого договору (від 18.09.02) була відповідна згода Бюро.

Крім цього суд встановив наявність довідки почеркознавчого дослідження НОМЕР_2   експерта -начальника відділення НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, яка підтверджує, що підпис договору оренди № б/н від 18.09.02 від імені голови Вінницького обласного комітету ТСОУ полковника Морозова М.В. виконано іншою особою

Дана обставина підтверджується також висновком експерта № 436 від 29.03.05. Експертиза була проведена  в межах кримінальної справи № 04320696 за ознаками скоєного злочину, передбаченого ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

Зазначене свідчить про фактичне не укладення сторонами договору від 18.09.02 № б/н, безпідставне користування відповідачем спірними нежитловими приміщеннями.

Відповідно ч.2 ст.48 Закону України "Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння і відшкодування завданих цим збитків.

Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не була власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадкованого володіння або на інший підставі, передбаченій законом чи договором (ч.5 ст.48 Закону України "Про власність").

Вінницька обласна організація ТСОУ володіє будинком АДРЕСА_1  (об'єктом оренди) на підставі Статуту Вінницької обласної організації ТСОУ і, в зв'язку  з цим, має право на захист.

Апеляційним судом також було встановлено, що позивачем повернуто позивачу отримані від нього кошти за користування спірними приміщеннями. Витрати по держмиту правомірно покладено судом на відповідача.

Зазначене свідчить про повноту встановлення Житомирським апеляційним господарським судом обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно з ч.2 ст.111² ГПК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази, що не були встановлені або відхилені у рішенні або постанові господарського суду. Тому додані скаржником до касаційної скарги нові докази до уваги не приймаються.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ ГПК України Вищий господарський суд України,

                                          ПОСТАНОВИВ:

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду  від 25.04.06 у справі № 8/290-05 залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                      Н.Кочерова

Судді                                                                                                    В.Рибак

                                                                                                    М.Михайлюк