Справа № 951/682/24

Провадження №3/951/410/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року                                                         селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєв Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли із СПД №1 (смт Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.1 ст. 164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №311485 від 15.09.2024, громадянин ОСОБА_1 , 15.09.2024 о 12 год. 53 хв. на автомобільній дорозі сполученням Козова – Вівся, 1 км Тернопільського району автомобілем «ВАЗ 2107», н.з. НОМЕР_1 , здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів на таксі без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, визначений ч.2 ст. 19 та ч.1 ст.58 ГК України, та без отримання ліцензії на даний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Його інтереси у справі про адміністративне правопорушення як захисник представляє адвокат Терлюк О.Я., який надав суду документи, що підтверджують його повноваження як захисника.

Разом з тим, 24.10.2024 через канцелярію суду було подано письмові заперечення на згаданий протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , які підписані ОСОБА_1 та захисником – адвокатом Терлюком О.Я. Відповідно до тексту заперечень ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні правопорушення, зазначає, що не здійснює систематичної діяльності із перевезення пасажирів, а 15.09.2024 автомобілем «ВАЗ 2107», н.з. НОМЕР_1 відвозив матір свого товариша на його прохання до села та був зупинений працівниками поліції.

Також у судовому засіданні 08.11.2024 захисник – адвокат Терлюк О.Я. вказав, що ОСОБА_1 господарською діяльністю із перевезення пасажирів не займається, а підвезення ним випадкових попутників, родичів, друзів чи знайомих, які просять їх підвезти, у легковому автомобілі, салон, який обладнаний пасажирськими сидіннями, не свідчить про систематичність діяльності, отже такі дії не утворюють господарської діяльності.

Свідок ОСОБА_2 неодноразово у встановленому порядку викликався у судове засідання, проте жодного разу не з?явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Положеннями статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи згідно зі ст. 280 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №311485 від 15.09.2024, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Господарська діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями (частини 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, загальними ознаками господарської підприємницької (комерційної) діяльності є ініціативність, самостійність, творчий та інноваційний характер, систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року), це діяльність на власний ризик, цільова спрямованість на отримання прибутку. Відтак істотними ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП є, по-перше, факт надання послуг за винагороду та, по-друге, систематичний характер таких дій, що і становить суть господарської діяльності.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, зокрема, що ліцензія - це право суб?єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Рішення про видачу ліцензії суб`єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, приймається органом ліцензування, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Пунктом 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягає, зокрема такий вид господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до вищезазначених норм для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП суб`єкт, уповноважений на складання протоколу, повинен надати докази того, що особа дійсно здійснювала господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів на таксі без державної реєстрації як суб`єкт господарювання та без відповідної ліцензії, а також отримувала від здійснення зазначеного виду діяльності дохід. З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУПАП, необхідно встановити всі ознаки, притаманні підприємницькій діяльності, основними з яких є самостійність, ініціативність та систематичність.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №311485 від 15.09.2024, громадянин ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі без державної реєстрації як суб`єкт господарювання та без одержання ліцензії на заняття вказаним видом діяльності, однак при цьому у матеріалах справи відсутні докази самого факту здійснення ОСОБА_1 діяльності із перевезення пасажирів на таксі, не встановлено чи взагалі були надані послуги з перевезення, кому такі послуги надавались, чи була така діяльність систематичною та чи було отримано прибуток від неї.

При цьому, долученою до матеріалів справи відеофіксацією з місця події та з місця складання протоколу про адміністративне правопорушення не підтверджується надання ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів на таксі.

Таким чином, на переконання суду, в матеріалах справи відсутні докази провадження ОСОБА_1 господарської діяльності, а отже з наведених підстав факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не знайшов свого підтвердження. При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього слід закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 164, 247, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя                                                                                Р.В. Чапаєв