Справа №: 486/1296/24 Провадження № 3/486/745/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року                                        м.Південноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

секретар судового засідання Гайдук А.С.,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №147163 від 28.07.2024 ОСОБА_1 28.07.2024 о 06-40 год. на третьому поверсі в третьому під`їзді будинку АДРЕСА_2 , перебуваючи в п`яному вигляді ображав брутальною лайкою ОСОБА_2 , чим принижував її гідність, те саме продовжував на четвертому поверсі, чим порушував громадський порядок та спокій громадян.

Посадовою особою поліції, яка склала протоколи про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.173 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину не визнав, суду пояснив, що події відбувалися в гуртожитку, де він спілкувався у коридорі з друзями. На їхню розмову потерпіла реагувала дивно, вийшла в коридор, кричала що вони їй заважають та замахувалася палицею, таким чином між ними відбулася коротка словесна суперечка щодо адекватності поведінки, внаслідок чого ОСОБА_3 піднявся поверхом вище подалі від потерпілої, хуліганських дій не вчиняв, порушувати порядок не мав бажання, відреагував емоційно, бо не очікував таких подій. Також додав, що це було непорозуміння, оскільки ОСОБА_2 потім вибачилась, отже конфлікт вичерпаний.

Потерпіла ОСОБА_2 в судові засідання викликалася неодноразово, жодного разу не з`явилася, судом належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 зібрані, додані до протоколу та надані суду наступні документи, які були досліджені у судовому засіданні: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №147163 від 28.07.2024 року, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; рапорт працівника поліції від 28.07.2024; письмові пояснення потерпілої.

З пояснень наданих в судовому засіданні ОСОБА_1 слідує, що конфлікт між ним та ОСОБА_2 виник раптово через непорозуміння.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_1 були пояснення ОСОБА_2 , в яких вона звинувачувала його у хуліганських діях. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Щодо рапорту працівника поліції, як доказу вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення суд зазначає, що у ньому викладені обставини вчиненого правопорушення, проте, відповідно до правового висновку, висловленого ВС у Постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності інших належних доказів підтвердження вчинення правопорушення.

Під час судового розгляду не здобуто доказів про те, що ОСОБА_1 порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив дрібне хуліганство, відео із нагрудних камер працівників поліції до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, до матеріалів справи не приєднувалося.

Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.

Обов`язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Враховуючи, що КУпАП не покладено на суд обов`язку збирання доказів у справі, суд, у відповідності до принців диспозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 173 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, а також самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що матеріали справи відносно притягнення ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст.173, 245, ч. 1 ст.247, 280,283,284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Южноукраїнського міського суду О. О. Волощук