Справа № 2030/2-а-2677/11
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 травня 2011 р. м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Попова М.С.,
за участю секретаря Венгер В.М.,
розглянули у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кобеляцької РДПС Полтавської області Підогригора Віталія Миколайовича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В с т а н о в и в:
19 лютого 2011 року постановою інспектора ДПС Кобеляцької РДПС Полтавської області Підогригора В.М. Соловйова С.М. було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, як зазначено в постанові, було те, що він 19.02.2011 року о 16 год. 37 хв. В с. Чумаки Полтавської області, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався за швидкістю 101 км/г, перевищивши швидкість руху на 41 км/г, чим допустив порушення п. 12.6 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась приладом “Візир.”
Позивач з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не погодився і пояснив, що достовірних даних про перевищення швидкості його автомобілем немає, оскільки в даному випадку повинен був складатися протокол про адміністративне правопорушення, так як під дію ч. 6 ст. 258 КУпАП вказаний випадок не підпадає –прибор «Візир»в автоматичному режимі не працює, що постанова була винесені без його присутності, чим грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, немає даних хто саме з працівників ДПС робив таку фотозйомку чи мала ця особа відповідний допуск.
Відповідачі - інспектор ДПС Кобеляцької РДПС Полтавської області Підогригора В.М., особа, яка винесла постанову, до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи мається відповідне повідомлення. При цьому будь-яких заперечень чи пояснень на вказаний позов від нього не надходило.
За таких обставин суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності відповідача.
Від позивача надійшла заява з клопотанням про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги він повністю підтримує.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до винесеної постанови вказане правопорушення мало місце в с. Чумаки Полтавської області, однак будь-яких достовірних даних про це в матеріалах справи не мається, не надано такої інформації і відповідачем.
Поряд з цим відповідно до вимог статті 14-1 КУпАП «Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів»- до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Однак, в Постанові вказано, що зйомка велася приладом «Візир», що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає у своїй роботі керування інспектором ДПС. За таких умов, при виявленні перевищення швидкості, зафіксованого вимірювальним приладом, інспектор ДПС повинен був зупинити транспортний засіб, скласти протокол про адміністративне порушення, а другий екземпляр видати особі відносно якої його винесено протоколу під розпис.
Таким чином виявивши зафіксоване правопорушення водієм вказаного автомобіля, інспектор ДПС не зупинив його та не склав відповідний протокол, як це передбачено ст. 254 КУпАП щоб достовірно упевнитись хто насправді керував даним автомобілем та роз’яснити йому права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Щодо обов’язкового складання протоколу у даному випадку зазначено і в Методичних рекомендаціях щодо роботи з радіолокаційним вимірювачем швидкості з можливістю фото-, відеофіксації “Візир”, які були направленні для використання в роботі всім підрозділам ДАІ службовою телеграмою 28.11.2008 р. Цими рекомендаціями передбачено тільки три види роботи з приладом «Візир»: у складі екіпажу патрульного автомобіля (працівники одягнуті у формений одяг, автомобіль має кольорографічне пофарбування); робота в складі групи патрулів. У цих двох випадках один інспектор здійснює контроль, а інший зупиняє автотранспорт і складає протокол про адміністративне правопорушення. Вразі виявлення водія, який перевищив швидкість руху вказаний автомобіль зупиняється і предявляється порушникові фото на дисплеї вимірювача швидкості.
Що стосується третього виду роботи –«Негласний контроль за швидкісним режимом», що передбачає можливість використання автомобіля співробітників ДАІ без розпізнавальних знаків, а працівників ДАІ у цивільному одязі без зупинку правопорушника, то таке положення суперечить вказівки міністерства внутрішніх справ України «Про використання технічних приладів контролю за дотриманням водіями вимог Правил дорожнього руху»№335 від 03.04.2009 р.
У даних вказівках зазначено, що під час здійснення такого контролю працівники ДАІ повинні знаходитись виключно у форменому одязі з нагрудним знаком, а для несення патрульної служби використовується виключно службовий автотранспорт підрозділів Державтоінспекції. Не допускається випадки здійснення такого контролю із місць закритих для візуального огляду учасниками дорожнього руху.
Разом з тим відповідно до п. 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 27.03.2009 №111), забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічні повірки або не мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.
Однак, в Постанові не вказано, чи пройшов даний прилад метрологічні перевірки, чи має він взагалі свідоцтво про таку перевірку, чи не минув його термін дії. Все вищевикладене робить неможливим встановлення правильності роботи з даним приладом та достовірність вимірюваних даних.
Крім цього, відповідно до ст.71 КАС Укрїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З огляду на це положення закону будь-яких заперечень з приводу доводів позивача інспектором ДПС суду не надано.
Таким чином суд розглянув справу з урахуванням положень ст. 71 КАС України, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, а постанова - скасуванню.
У зв’язку з наведеним, дії посадових осіб суб’єктів владних повноважень - Кобеляцької РДПС Полтавської області ОСОБА_2, стосовно винесення постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1, за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є неправомірними.
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 69, 71, 94, 99-102, 104, 153, 159, 160, 163, 167 КАС України, п. 1 ст. 247 КУпАП суд -
п о с т а н о в И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ДПС Кобеляцької РДПС Полтавської області Підогригора Віталія Миколайовича від 19 лютого 2011 року серії ВІ №114272 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова, відповідно до ч. 2 ст. 1712 КАС України, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя