ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 р. | № 14/336 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. –головуючого, |
Ковтонюк Л.В., |
Катеринчук Л.Й., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної |
скарги | Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, м. Полтава |
на | постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.02.2006р. |
у справі | господарського суду Полтавської області № 14/336 |
за позовом | Приватного підприємства “Полтава-Консалтинг”, м.Карлівка, Полтавської області |
до третя особа | Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго” в особі Новосанжарської філії, м. Нові Санжари, Полтавської області Товариство з обмеженою відповідальністю “Октябрський цукровий завод”, м. Карлівка, Полтавської області |
про | стягнення 7 000 грн. |
У судовому засіданні 18.09.2006р. оголошувалася перерва до 21.09.2006р.
за участю представників сторін: | 18.09.2006р. | 21.09.2006р. |
від позивача: | Дем’янов В.А. ; | не з’явилися; |
від відповідача: | Губарькова Н.Л., | не з’явилися; |
УСТАНОВИВ:
У серпні 2005р. Приватне підприємство “Полтава –Консалтинг” звернулися до господарського суду Полтавської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Полтаваобленерго” в особі Новосанжарської філії про стягнення 7 000грн.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що на підставі договору № 25-09-3/1/Д від 25.09.2004р. про уступку права вимоги укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Октябрський цукровий завод”, право вимоги боргу у сумі 7 000 грн., який рахується за відповідачем перед ТОВ “Октябрський цукровий завод”, переведено позивачу. Вважали, що ці кошти по платіжному дорученні № 215 від 22.10.2002р. були перераховані відповідачу помилково, оскільки ніяких стосунків між ТОВ “Октябрський цукровий завод” та ВАТ “Полтаваобленерго” в особі Новосанжарської філії не було, жодних рахунків не виписувалось, ніяких послуг не надавалось.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2005р. у справі № 20/156 між тими сторонами, яким ПП “Полтава –Консалтинг” було відмовлено в задоволенні позовних вимог на суму 7 000 грн. Оскільки, судом було встановлено, що грошові кошти ТОВ “Октябрський цукровий завод” були перераховані згідно умов договору поруки, укладеного між ТОВ “Октябрський цукровий завод” (поручитель) та ВАТ “Полтаваобленерго” (кредитор), відповідно до умов якого поручитель зобов’язувався солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов’язань ВАТ “Ліщинівка” (боржником) по договору № 70 від 01.03.2001р., укладеного між ВАТ “Полтаваобленерго” та боржником.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.09. –13.09.2005р. (суддя Іваницький О.Т.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.02.2006р. (судді: Швець В.О. –головуючий, Рибченко А.О., Зеленіна Н.І.) позов задоволено: присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства Полтаваобленерго” в особі Новосанжарської філії на користь Приватного підприємства “Полтава –Консалтинг” борг у сумі 7 000 грн. та судові витрати. Визнано недійсним договір поруки без номеру та дати місця складання підписаного від поручителя ТОВ “Октябрський цукровий завод” в особі директора Тимофеєва В.Б. та від кредитора ВАТ “Полтаваобленерго” в особі голови правління генерального директора Попова Б.А. недійсним з моменту укладення.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї ВАТ “Полтаваобленерго” просили рішення та постанову скасувати, а провадження у справі припинити посилаючись на те, що попередніми судовими інстанціями не повно встановлені фактичні обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов та визнаючи недійсним договір поруки без номеру та дати, укладений між ТОВ “Октябрський цукровий завод”, ВАТ “Полтаваобленерго” та ВАТ “Ліщинівка”, попередні судові інстанції не зазначили норму закону, на підставі якої вказаний договір визнано недійсним, пославшись лише на ст. 58 Цивільного кодексу УРСР (у редакції 1963р.) відповідно до якої недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода). Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі. Проте, судами не було доведено, що договір поруки було укладено без наміру створити юридичні наслідки, або з метою приховати іншу угоду та не враховано, що договір поруки сторонами виконано, оскільки кошти були перераховано Товариством з обмеженою відповідальністю “Октябрський цукровий завод”, на виконання цього договору, що встановлено у рішенні господарського суду Полтавської області від 26.05.2005 у справі № 20/156. Не було залучено до участі у справі третю сторону договору - ВАТ “Ліщинівка”, про права і обов’язки якої суди ухвалили рішення, не витребувано оригінал цього договору. Також, не досліджувалось питання щодо наявності (відсутності) боргу ВАТ “Ліщинівка” перед ВАТ “Полтаваобленерго”, не витребувано та не оцінено договір № 70 від 01.03.2001р. укладений між кредитором та боржником.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Суди, підтримуючи позицію позивача про інший предмет спору по справі № 14/336 (інші 7 000 грн., ніж ті, що були предметом вимог у справі № 20/156 між тими сторонами), оскільки сума у розмірі 7000 грн. перерахована за іншим рахунком, належним чином не оцінили твердження ВАТ “Полтаваобленерго”, що ТОВ “Октябрський цукровий завод” вказану суму перераховували лише один раз, згідно платіжного доручення № 215 від 22.10.2002р. правомірність чого вже було розглянуто судом і відповідне рішення набрало законної сили. Коли і за яким документом ТОВ “Октябрський цукровий завод” були перераховані інші 7 000грн. судом не встановлено.
За таких обставин, судові рішення не може бути визнано законними і обгрунтованими та підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки причини, що призвели до їх ухвалення не можливо усунути у процесі касаційного перегляду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго” задоволити частково.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.02.2006р. та рішення господарського суду Полтавської області від 08.09.- 13.09.2005р. у справі № 14/336 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя | В.Я. Карабань |
Суддя | Л.В. Ковтонюк |
Суддя | Л.Й. Катеринчук |