ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

18 вересня 2006 р.

№ 16/231-05

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. –головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Катеринчук Л.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю “БВ”, м. Харків

на	рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2005р.

у справі

господарського суду Харківської області № 16/231-05

за позовом

Закритого акціонерного товариства “Альянс”, м. Первомайськ, Харківської області

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “БВ”

про	стягнення 170 228,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явилися,

від відповідача –не з’явилися;

          

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2005р. Закрите акціонерне товариство “Альянс” звернулися до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БВ” про стягнення 170 228,60грн. по простому векселю                      № 80351298295858, виданого 23.12.2002р. зі строком погашення вересень 2005р.

Позовні вимоги обґрунтовували наявністю грошового зобов’язання відповідача перед ними на суму простого векселя, а також залишенням без задоволення вимоги ЗАТ “Альянс” сплатити борг (лист –вимога № 380 від 05.09.2005р.)

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.12.2005р. (суддя –Здоровко Л.М.) позов задоволено: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “БВ” на користь Закритого акціонерного товариства “Альянс” грошові кошти у сумі 170 228,60грн. та судові витрати.

В апеляційному порядку рішення не переглядалось.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю “БВ” просили скасувати ухвалене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, що перешкодило йому у реалізації наданих законом процесуальних прав, а також те, що суд не звернув увагу на напис на векселі “при зборі урожаю оз. пшениці 2002-2003р.”

Проаналізувавши мотиви, викладені у касаційній скарзі, у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БВ” не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.21 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, діючого на момент спірних відносин, вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

З чого випливає, що вексельне зобов’язання завжди являється грошовим зобов’язанням, виконання якого не може супроводжуватись якою не будь умовою.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі, до простих векселів застосовуються такі ж самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема положення щодо строку платежу, давності.

Згідно зі ст. 36 зазначеного Закону строк погашення векселя                                   № 80351298295858 сплив 30 вересня 2005р. Право вимоги у позивача зберігається до векселедавця протягом трьох років, які обчислюються із дати настання строку платежу (ст. 70,78 цього ж Закону). Нездійснення протесту в неоплаті векселя в установлений строк не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості по простому векселю, оскільки опротестування векселя є правом, а не обов’язком зацікавленої особи.

Твердження відповідача про не направлення йому копій судових документів (ухвал, рішення) спростовуються відмітками канцелярії на зворотному боці цих документів та інформацією господарського суду Харківської області № 026608 на запит Вищого господарського суду України, якими також підтверджено направлення судових документів сторонам у справі № 16/231-05.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновків, що висновки господарського суду Харківської області відповідають обставинам справи, яким надана правильна юридична оцінка із  застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для зміни чи скасування  оскаржуваного рішення немає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БВ” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2005р. у справі 16/231-05 –без змін.

Головуючий суддя

В.Я. Карабань

Суддя

Л.В. Ковтонюк

Суддя

Л.Й. Катеринчук