КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа№ 2-а-801/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2011  року          

           Київський районний суд м. Одеси в складі:

                    головуючого –судді                                      Петренка В.С.

                    при секретарі –                                              Сушко М.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_2

до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси

про визнання  відмови у виплаті державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2007 року по 16 лютого 2011 –протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу за вказані періоди, зобов’язання здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно вимог Закону України «Про соціальний захист Дітей війни», -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання  відмови у виплаті державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2007 року по 16 лютого 2011 року –протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу за вказані періоди, а також зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно вимог Закону України «Про соціальний захист Дітей війни», мотивуючи це тим, що вона є дитиною війни і отримує пенсію через Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси.

З посиланням на приписи ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач стверджує, що відповідач не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує її законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України»на відповідні роки положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»були обмежені виплати соціальної допомоги дітям війни. Однак рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»також визнано неконституційними.

У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. Тому позивач стверджує, що їй не доплачено за період з 01 січня 2007 року по 16 лютого 2011 року.

Позивачка вказує, що вона своєчасно не звернулася до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що державну соціальну допомогу їй не виплачено з вини органу, що повинен був її виплачувати, тому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»державна соціальна допомога дітям війни повинна йому бути сплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком. Позивач також вказує, що Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси не виплатило їй державну соціальну допомогу.  

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2011 року позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині вимог про визнання відмови відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –безпідставною та нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечення її виплати за періоди з 01.01.2007 року по 15.08.2010року залишено без розгляду.

При цьому решта позовних вимог щодо захисту порушених прав ОСОБА_2 в межах встановленого статтею 100 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підлягає розгляду за правилами КАС України.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, подала до канцелярії суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача –Управління Пенсійного фонду України у Київському  районі м. Одеси в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надав заперечення у якому просив у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити з посиланням на ст. 100 КАС України щодо пропущення строку звернення до суду і просив розглянути дану справу у його відсутність.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни і знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси.  

          Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами України.

Згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Суд приймає до уваги, що позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної дороги дитини війни 16.02.2011 року.

З урахуванням постановлення судом ухвали від 01.06.2011 року про залишення      позовної заяви ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в зазначеній вище частині без розгляду, в межах даної справи розглядається питання щодо захисту прав позивача за період з 16 серпня 2010року по 16 лютого 2011року –тобто за шість місяців до дати звернення до суду позивача з адміністративним позовом, а також щодо зобов’язання на майбутнє управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно вимог Закону України «Про соціальний захист Дітей війни».

Суд враховує відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ст. 9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивачка має право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сплаченої ОСОБА_2 додаткової виплати у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, і тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач –Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, не може свідомо відмовляти у цих виплатах, тому суд вважає протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси у нарахуванні і виплаті ОСОБА_2 державної соціальної допомоги, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 16 серпня 2010року по 16 лютого 2011року  з урахуванням виплачених сум.

Суд також вважає, що слід зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси  нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни  виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 16 серпня 2010року по 16 лютого 2011року  з урахуванням виплачених сум.

Разом із тим, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у позовних вимогах в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно вимог Закону України «Про соціальний захист Дітей війни», оскільки чинним законодавством України не передбачена можливість захисту прав та охоронюваних законом інтересів на майбутнє. При цьому суд враховує також і можливість внесення в майбутньому змін законодавцем в нормативно-правові акти, що регулюють питання нарахування та виплати державної соціальної допомоги «Дітям війни».

У відповідності до ч. 1 п. 1. 256 КАС України  негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з державного бюджету України або позабюджетних фондів –у межах суми стягнення за один місяць.

  Приймаючи до уваги, що позивачем не заявлені вимоги про відшкодування судового збору, у суду відсутні підстави для покладення витрат на відповідача, разом з тим суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися в подальшому з заявою для вирішення питання про розподіл судових витрат.

На підставі  викладеного, керуючись ст. ст.  22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року,   ст.ст. 4, 7, 9, 11, 13, 41, 102, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 256  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання  відмови у виплаті державної соціальної допомоги протиправною, зобов’язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу, а також нараховувати та сплачувати її в майбутньому –задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо виплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги як дитини війни за період з 16 серпня 2010року по 16 лютого 2011року.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси  нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 16 серпня 2010року по 16 лютого 2011року, з урахуванням виплачених сум за даний період.

В решті позовних вимог –відмовити.

          Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року у межах суми стягнення за один місяць.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом  частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках і порядку передбачених ч. 2 п. 2 ст. 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Суддя                                                                      Петренко В.  С.