Справа № 2-82/11

від 11.04.2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

4 травня 2011 року                                                                           смт.Стара Вижівка Старовижівський   районний  суд  Волинської  області  в  складі :

головуючого судді  - Присяжнюк Л.  М  

при секретарі –Островерхій Т.С.

з участю позивача –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Вижівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Дубечненської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Дубечненської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

          Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28 листопада 2009 року помер її чоловік –ОСОБА_6.

          Після смерті останнього відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у с. Дубечне по вул. Лісова,19 Старовижівського району Волинської області.

           Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Уточнила позовні вимоги, вказала, що житловий будинок належить на праві спільної сумісної власності їй та спадкодавцю, відповідачі, які є також спадкоємцями не претендують на спадщину.  

          Просить суд, визначити, що кожному із співвласників вказаного житлового будинку належить по 1/2 частки та визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у с. Дубечне по вул. Лісова,19 Старовижівського району Волинської області, після смерті чоловіка ОСОБА_6

           На підставі ухвали Старовижівського районного суду від 20 квітня 2011 року позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Дубечненської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно була залишена без розгляду за їх заявою, а ухвалою суду від 20 квітня 2011 року вказаних осіб було залучено до участі у справі, як співвідповідачів.          

           Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала уточнену позовну заяву з підстав в ній зазначених. Просила суд позов задовольнити.

          Відповідачі заявлений позов визнали та не заперечували проти його задоволення, про що повідомили в письмовій заяві та просили справу слухати у їх відсутності.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідачів по наявних матеріалах справи.

           Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.     

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у с. Дубечне по вул. Лісова,19 Старовижівського району Волинської області належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_6 та ОСОБА_1.

Отже, відповідно до наведеної норми закону, частки співвласників у спірному майні є рівні, і відповідно кожному із них належить по 1/2 частині вказаного житлового будинку.

Із свідоцтва про смерть від 30 листопада 2009 року серія 1-ЕГ № 088002 вбачається, що ОСОБА_6 помер 30 листопада 2009 року (а.с.17), внаслідок чого відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

           З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є його мати ОСОБА_2, дружина ОСОБА_1 та діти ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що стверджується відповідними свідоцтвами (а.с.11-16).

          Судом встановлено, що за час життя ОСОБА_6 належним чином не зареєстрував своє право власності на житловий будинок №19, що знаходиться по вул. Лісова  в с. Дубечне Старовижівського району  Волинської області.  

          Позивач ОСОБА_1 в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6, оскільки на момент її відкриття проживала разом із спадкодавцем.

Інші спадкоємці –відповідачі в справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовилися від спадщини на користь позивача.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна після смерті чоловіка, прийняла спадщину, а тому суд прийшов до висновку, що слід визначити, що кожному із співвласників спірного житлового будинку належить по 1/2 частині та визнати за позивачем право власності на спадкове майно –1/2 частину житлового будинку №19 по вул. Лісова в с. Дубечене Старовижівського району Волинської області, після смерті ОСОБА_6, який помер 28 листопада 2009 року.

          На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст.  328,  370, 392, 1222, 1261, 1268 суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності - будинку №19 по вул. Лісова в с. Дубечне Старовижівського району, є рівними, зокрема  1/2 частина  житлового будинку №19 по вул. Лісова в с. Дубечне Старовижівського району належить ОСОБА_6 та 1/2 частина житлового будинку №19 по вул. Лісова в с. Дубечне Старовижівського району належить ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове нерухоме майно, а саме: 1/2 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами по вул.. Лісова, 10 в с. Дубечне Старовижівського району Волинської області після смерті чоловіка ОСОБА_6, який помер 28 листопада 2009 року.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_7