Справа № 2-а-218/11                                 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 лютого 2011 року                                                                          Бородянський районний суд

Київської області в складі : головуючої –судді Міланіч А.М.

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в смт.Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотримані суми пенсії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є потерпілою від аварії на Чорнобильській АЕС і за захворюванням, пов»язаним з наслідками аварії, її визнано інвалідом IІ групи. Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»її віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону їй призначено державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну її здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законодавством.

Вважала, що відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір її пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій та не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому вона \позивачка звернулася до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак їй було в цьому відмовлено.

Оскільки вона проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, то має право на доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати на підставі ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Просила визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області неправомірними, зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату її основної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення з 1 листопада 2007 року.

Ухвалою Бородянського районного суду від 13 грудня 2010 року вимоги позивача за період з 1 по 16 листопада 2007 року залишені без розгляду  на підставі ст.99,100 КАС України.

В судове засідання позивачка не з”явилася, просила справу розглядати без її участі.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі. В своїх письмових поясненнях позов вважав безпідставним, а дії управління правомірними.

Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України суд ухвалює рішення в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії і їй встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з впливом аварії на ЧАЕС \а.с.8\.

Як вбачається з заперечень відповідача \а.с.13-16\, позивачці в зв»язку зі встановленням вказаної інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, розмір якої визначено згідно з постановою КМ України  від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 грн. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.4 ст.54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин суд вважає, що позивачка має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в  Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, в статтю 50 та ч.3 і 4 ст.54, які  викладались в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІ групи розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, -  з   75 % до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та нижній розмір пенсії з 8 мінімальних пенсій за віком до 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.

Також постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»знову було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю для інвалідів ІІ групи до  20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижче для інвалідів ІІ групи 655 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Враховуючи наведене, розмір нарахованої пенсії позивача з 17 листопада по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 листопада 2010 року слід вважати  таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону.

Як вбачається з копії паспорту позивача \а.с.7\, позивачка проживає в смт.Бородянка, яка відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю відповідно до Постанови КМ УРСР «Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№106 від 23 липня 1991 року.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

З 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік. Положення Законів «Про Державний бюджет України»не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

В 2008 році частину першу та другу статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було замінено однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України»відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107-VI від 28 грудня 2007 року.

Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.

В 2009-2010 роках статтю 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не було зупинено та змін не було внесено.

Таким чином, Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі повинно було нараховувати та виплачувати позивачці доплату за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до положень ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, в межах позовних вимог з 17 листопада по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

За таких обставин суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування і виплати позивачці з 17 листопада по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 листопада 2010 року державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, в меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.39,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», слід визнати неправомірними, зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачці з 17 листопада по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 листопада 2010 року відповідно до вказаних норм закону, нарахувавши державну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю –в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на викладене, в іншій частині в позові необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 86, 122, 159- 167 КАС України, ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд

п о с т а н о в и в :

        Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотримані суми пенсії задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 з 17 листопада по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 листопада 2010 року державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, в меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.39,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату з урахуванням виплачених коштів пенсії ОСОБА_1 з 17 листопада по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 листопада 2010 року відповідно до ст.ст.39,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши державну пенсію по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком,  щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю –в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

В іншій частині в позові відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Головуючий-суддя                                                       Міланіч А. М.