ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2006 р. | Справа № 03/42-2А. |
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро"
до відповідача: Луцької об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012304/3/7887/10/2200 від 16.05.2006р.
Суддя Сініцина Л.М.
при секретарі : Пастушук А.М.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Шевчук В.Г. - юриск., дов . в справі
від відповідачів: Таран О.П. - гол.держ.под. інспектор дов. в справі;
Гонта Т.О. - гол.держ.под.ревізор-інсп. дов. в справі
Суть спору: Приватна виробничо-комерційна фірма "Гранд-Агро" просила суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції №0000012304/2/2917/10/220 від 11.03.2006р. Свої вимоги обгрунтувала тим, що між ПВКФ"Гранд-Агро" та фірмою "WIBAR" було укладено два договори купівлі-продажу від 15.02.2005р. та від 09.03.2005р. згідно яких покупець фірма "WIBAR" проводить оплату на протязі 21-го банківського дня з моменту поставки товару. Покупець даний пункт договору порушив, оплата надійшла з порушенням встановлених законодавством граничних термінів. У зв’язку з чим була нарахована пеня (акти невиїздних документальних перевірок від 08.07.2005р. та від 23.08.2005р.). Згідно акту від 23.08.2005р. кредиторська заборгованість сторін по контракту №09/03 від 09.03.2005р. становить 750,55$. 02.09.2005р. - 1980$ було враховано як штраф та включено до об’єкту оподаткування. ПВКФ "Гранд-Агро" вважає, що кошти в розмірі 3800 Євро, які 27.07.2005р. були зараховані на його рахунок у Банку ПЕКАО ТзОВ і є його власністю та валютною виручкою по Контракту №9/03 від 03.03.2005р. Фірма "WIBAR", як боржник покривала заборгованість перед ПВКФ "Гранд-Агро" за Контрактом №9/03 від 09.03.2005р. переказуючи 3800 Євро, однак вона як того вимагає п.6.2 Контракту не повідомила ПВКФ "Гранд-Агро" про обставини, які склались щодо неможливості своєчасного розрахунку . "WIBAR" визнала свою вину, внаслідок якої завдано збитків ПВКФ "Гранд-Агро" і їх покривала. Отриманої суми вистачило тільки на покриття витрат кредитора (збитки та неустойка) "Помилки" Банка - відправника виправляти за рахунок свого клієнта Банк ПЕКАО Україна ТзОВ не уповноважений. Адже, неналежним одержувачем, який помилково отримав 3800Євро ПВКФ "Гранд-Агро" рахувати не можна тому , що Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені Договором або Законом обмеження його права розпорядження коштами на власний розсуд. Якщо Банк не виконав вимоги щодо перевірки відповідності заповнення розрахункових документів, то відповідальність за шкоду, завдану платнику , отримувачу, стягувачу покладається на Банк, що обслуговує платника. Якщо неможливо було встановити належного отримувача 3800Євро, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов’язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням причин повернення, а не зарахувати 3800 Євро на рахунок відповідача. Одночасно Банк, який помилково переказав кошти, повинен повідомити належного отримувача. Банк відправник та Банк отримувач не виявили неналежного отримувача (його помилкових рахунків, кодів та інших реквізитів) і про це не повідомляли як платника так і належного та неналежного отримувача. Банк не виконав вимоги Постанови Національного Банку України від 16.12.2002р. №511 "Про дії уповноважених Банків України" у разі відкликання Банками-перезидентами розрахункових документів. Отже, підстав для повернення валютної виручки за експортну операцію з фірмою "WIBAR", як цього вимагає Банк ПЕКАО не має, не має - доказів щодо нового зарахування 3800 Євро. Розпорядження клієнта або рішення суду на списання коштів з рахунку не має.
В заяві про зміну позовних вимог позивач просив визнати нечинним рішення від 16.05.2006р. №0000012304/3/7887/10/2200 про застосування Луцькою ОДПІ штрафних санкцій до ПВКФ"Гранд-Агро" за порушення валютного законодавства на суму 5514,24грн., оскільки зазначене рішення отримав після написання та здачі в канцелярію суду позовної заяви від 22.05.2006р.
Відповідач у запереченні на позовну заяву позовні вимоги не визнає повністю з наступних підстав. Проведеною документальною перевіркою дотримання ПВКФ"Гранд-Агро" вимог податкового та валютного законодавства (акт від 28.12.2005р. №01108) встановлено факти порушення термінів надходження в Україну валютних коштів за відвантаження насіння ріпаку , за що нараховано 5174,24грн. пені, а також порушення порядку декларування валютних цінностей, за що нараховано 340грн. штрафних (фінансових) санкцій. На виконання умов контракту від 09.03.2005р. №9/03, ПВКФ"Гранд-Агро" відвантажила польській фірмі "WIBAR" насіння ріпаку на загальну суму 11400дол.США, або 60226,58грн. Оплата за відвантажену продукцію надійшла протягом липня-грудня 2005р. на загальну суму 11400дол.США та 3800Євро з порушення законодавчо встановлених граничних термінів, за що нарахована пеня в сумі 5174,24грн. Перевищення терміну виплати заборгованості потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. Ліцензії Національним банком України на продовження встановлених законодавством термінів розрахунків ПВКФ"Гранд-Агро" не видавались. Твердження скаржника про те, що надходження 27.07.2005р. від фірми "WIBAR" 3800Євро є не що інакше, як часткова оплата за товар згідно контракту від 09.03.2005р. №09/03 (з доповненням №1 від 31.03.2005р.) є безпідставним, так як у отриманому від банку - відправника повідомленні МГ 199 від 05.08.2005р зазначається, що платіж в сумі 3800Євро надісланий на користь ПВКФ"Гранд-Агро" помилково та підлягає анулюванню і поверненню на рахунок відправника, а тому не вважається валютною виручкою за експортною операцією клієнта (лист управління Нацбанку України у Волинській області від 21.11.2005р. №06.005 (207-1960). Крім того, позивач оскаржує рішення №0000012304/2/2917/10/2200 від 11.03.2006р., тоді як Луцькою ОДПІ винесено рішення №0000012304/3/7887/10/2200 від 16.05.2006р. та отримане позивачем 20.05.2006р. Просив відмовити в задоволенні позовної заяви.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог, представники відповідача позов заперечили з підстав, викладених у запереченні.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд,
В С Т А Н О В И В:
Актом №01108 Луцької об’єднаної державної податкової інспекції "Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства ПВКФ"Гранд-Агро" за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р. від 28.12.2005р. було встановлено порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по контракту №09/03 від 09.03.2005р. по розрахунках з PP HU "WIBAR"; пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993р.; статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994р. №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України", а саме порядку декларування валютних цінностей станом на 01.10.205р. (а.с. 105-153, т.І).
за результатами перевірки Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією (далі Луцька ОДПІ) було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке оскаржувалося в адміністративному порядку (а.с.48-54, т.І), однак залишено в силі та прийнято рішення від 11.03.2006р. під значком 2 та від 16.05.2006р. під значком 3 (а.с. 13,72, т.І)
Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012304/3/7887/10/2200 від 16.05.2006р. Луцькою ОДПІ до Приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро" (далі ПВКФ"Гранд-Агро" застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5514грн.24коп. (а.с. 72, т.І).
Статтею 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" від 18.06.1994р., з подальшими змінами та доповненнями, постановлено суб’єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк продекларувати у Національному Банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України; подати Головній державній інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (девідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України; надалі декларування суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.
Згідно пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. з подальшими змінами та доповненнями, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р., з подальшими змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки.
Як вбачається з матеріалів справи між Приватною виробничо-комерційною фірмою "Гранд-Агро" та фірмою "WIBAR" (Влодава, Польща) 09.03,2005р. укладено контракт №9/03 купівлі-продажу, згідно якого ПВКФ"Гранд-Агро" поставляла фірмі "WIBAR" рапс продовольчий врожаю 2004 року по ціні 190,0 дол.США за 1т. товару (а.с.20, т. І).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за товар проводиться шляхом перерахування на валютний рахунок продавця коштів в сумі 11400,0 дол.США протягом 21-го банківського дня з моменту поставки товару; датою поставки рахується дата оформлення ЦМР (а.с.20, т.І).
Доповненням від 31.03.2005р. №1 до договору №9/03 від 09.03.2005р. внесено зміни у п.5 та викладено підпункти 5.1 та 5.2 в слідуючій редакції: оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування на валютний рахунок продавця коштів протягом 21-го банківського дня з моменту поставки товару; датою поставки рахується дата оформлення ЦМР; валюта оплати долари США або ЄВРО (а.с.23,75, т.І).
Доповненням №2 від 15.08.2005р. до договору № 9/03 від 09.03.2005р. внесено зміни до пункту 3.2 договору та викладено його в слідуючій редакції: загальна сума контракту з врахуванням штрафу за несвоєчасну оплату за поставлений товар 12 463,11 дол. США (а.с.22, т.І).
Доповненням від 26.12.2005р. №3 до договору № 9/03 від 09.03.2005р. змінено загальну суму контракту з врахуванням штрафу за несвоєчасну сплату за поставлений товар на 15 955,06 дол. США (а.с.74, т.І).
На виконання умов контракту ПВКФ «Гранд-Агро»поставила 18.03.2005р., 25.03.2005р. та 07.04.2005р. на адресу фірми "WIBAR" (Польща) насіння ріпаку згідно вантажно-митних декларацій та інвойсів (а.с.24-35, т.І). А фірма "WIBAR" перерахувала на ПВКФ «Гранд-Агро»15.07.2005р. –3800 доларів США; 02.09.2005р. –1980 дол. США; 18.08.205р. –3800 дол. США; 12.07.2005р. –3713,55 дол. США; 29.06.2005р. –3775,30 дол. США; 29.04.2005р. –3433 дол. США; 27.07.2005р. –3800 ЄВРО, що стверджується виписками банків (а.с.36-47, т.І; 5-6, т.ІІ).
Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами ПВКФ «Гранд-Агро»подала до податкової інспекції станом на 01.10.2005р. (а.с.154-155, т.І).
З документів, поданих Банком ПЕКАО (Україна) ТзОВ на запит суду, вбачається, що дійсно згідно СВІФТ –повідомлення МТ 103 від 27.07.2005р. на рахунок ПВКФ «Гранд-Агро»надійшли кошти в сумі 3800 Євро від фірми "WIBAR" (а.с.92-93, т.І) і були зараховані на її користь, що стверджується копією виписки банку –СВІФТ – повідомлення МТ950 від 28.07.2005р. (а.с.94-95, т. І). СВІФТ – повідомленням МТ199 від 05.08.2005р. з Банку Польська Каса Опіки АТ надійшла вимога про анулювання СВІФТ –повідомлення по перерахування 3800 Євро та проханням повернути вказану суму без будь-яких комісійних (а.с. 96-97, т.І), пояснивши листом від 17.08.2005р. про причини анулювання –банківська помилка (а.с.98-99, т.І).
Згідно пункту 2 Постанови Правління Національного банку України № 511 від 16.12.2002р. «Про дії уповноважених банків України у разі відкликання банками –неризидентами розрахункових документів», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.01.2003р. за № 17/7338, у разі надходження від банку ініціатора вказівки про зупинення зарахування та/або повернення коштів після їх зарахування на рахунок клієнта уповноважений банк зобов’язаний заблокувати кошти у відповідному розмірі на рахунку клієнта строком до п’яти робочих днів і повідомити про це банк ініціатора, щоб він (або його клієнт) міг вирішити питання щодо повернення суми переказу в установленому законодавством порядку; одночасно з блокуванням коштів на рахунку клієнта уповноважений банк також повідомляє клієнта про надходження від банку ініціатора відповідної вказівки про зупинення зарахування та/або повернення коштів та банківські реквізити за якими клієнт має повернути кошти.
Однак, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, уповноважений банк –банк ПЕКАО (Україна) ТзОВ цього не зробив.
З матеріалів справи вбачається, що банк ПЕКАО (Україна) ТзОВ на вимогу банку ПЕКАО (Польща) від 05.08.2005р. про повернення коштів, списав 09.08.2005р. 3800 Євро із свого рахунку і СВІФТ –повідомлення МТ 950 від 10.08.2005р. повідомив про це банк ПЕКАО (Польща).
02.03.2006р. банк ПЕКАО (Україна) ТзОВ звернувся в суд із позовною заявою до ПВКФ «Гранд-Агро»про стягнення вказаних коштів із нарахуванням пені, 3% річних та збитків (а.с.8-13, т.ІІ). Однак, ухвалою від 31.07.2006р. у справі № 4/54-38 провадження у справі було припинено, кошти на користь банку не стягувались (а.с.25, т.ІІ). Ухвала не оскаржувалась, набрала законної сили.
Листом звірки розрахунків з фірмою «Гранд-Агро»по контракту №9/03 від 09.03.2005р. підприємство виробничо-торгівельно-обслуговуюче "WIBAR" (Польща) повідомило Банк ПЕКАО (Україна) ТзОВ про звірку розрахунків, про виправлення помилки та про факт підписання ними додатків №1 від 31.03.2005р. і №2 від 15.08.205р. (а.с. 102-103, т.І).
Згідно акту звірки взаємних розрахунків між фірмою "WIBAR" (Польща) та ПВКФ «Гранд-Агро»станом на 12.12.2005р., сальдо на 12.12.2005р. –0; звіркою встановлено, що на 01.10.2005р. по контракту № 09/03 від 09.03.2005р. взаєморозрахунки закриті (а.с.73,т.І).
Таким чином, виручка ПВКФ «Гранд-Агро» в іноземній валюті 3800 євро була зарахована на рахунок ПВКФ «Гранд-Агро»і повернута не була, що не може тягнути за собою стягнення пені за порушення термінів зарахування виручки резидента у разі повернення банком ПЕКАО (Україна) ТзОВ власних коштів в іноземній валюті.
Крім того, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті »передбачено стягнення пені за порушення термінів одержання виручки, а Луцька ОДПІ застосовує до позивача штрафні (фінансові) санкції.
Отже, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення повністю.
На підставі викладеного, заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.
Керуючись Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Постановою Правління Національного банку України «Про дії уповноважених банків України у разі відкликання банками нерезидентами розрахункових документів», статтями 70,71,86,94,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити повністю.
Рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій»від 16.05.2006р. № 0000012304/3/7887/10/2200, яким до Приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 5 514 грн.24 коп., визнати нечинним.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього 20 денного строку. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М.Сініцина
В повному обсязі постанову складено ___10.2006 року.