ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 р.                                                                                    № 2а-6292/11/1370  

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Ткач Б.В. представника позивача  ОСОБА_1,  представників відповідача Дрозденко Ю.М., Трембач К.А., Казван І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Військової частини А 1022 про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 до Військової частини А 1022  з позовними вимогами :

- визнати дій Військової частини А-1022  щодо відмови виплати грошової компенсації з індексуванням за належні ОСОБА_5 до видачі та невидані продовольчі пайки за період з 11. 03. 2000 року по 30. 06.2010 року  неправомірними ;

-  зобов’язати  Військову частину А 1022 виплатити ОСОБА_5 грошову компенсацію замість належного до видачі та невиданого під час проходження дійсної військової служби продовольчого пайка з урахуванням індексу інфляції за період з 11.03.2000 року по 30.06.2010 року в розмірі 40 415,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог  представник позивача зазначив наступне. З 19 червня 2000 року по 30 червня 2010 року ОСОБА_5 (далі - позивач) перебувала на військовій службі. Звільнена з військової служби  у запас за пп. «б»п. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Наказом командира військової частини А 1022 № 125 від 30.06.2010 року позивача було виключено зі списків особового складу військової частини А 1022, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік у Володимир-Волинський ОМВК Волинської області. Позивач не погоджується з тим, що їй не було виплачено компенсацію за не отримані продовольчі пайки. Вважає дії відповідача щодо відмови у виплаті їй грошової компенсації за невидані продовольчі пайки неправомірними.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. З підстав викладених у позовній заяві просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у письмовому запереченні проти позову  від 10.06.2011 року № 878, просять відмовити у задоволені позову.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Судом встановлено, згідно з витягу з наказу командира військової частини А-1022 прапорщика ОСОБА_5 звільнено з військової служби у запас 30.06.2010 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 17  Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Згідно ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України»в редакції, яка діяла на час існування спірних правовідносин держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців та осіб, звільнених в запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення.

 Дія норми ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011 –ХІІ (далі –Закон № 2011) в редакції чинній на момент проходження військової служби позивача, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року № 316 «Про норми забезпечення військовослужбовців  Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу Міністерства Внутрішніх справ»було затверджено та введено в дію з 01.03.1996 року норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних сил України

Однак, згідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року  № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації»Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року № 316 втратила чинність.   

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 передбачено лише норми харчування для військовослужбовців і не передбачено право на отримання ними продовольчого пайка. Ст. 1 вказаної Постанови зазначає лише, що за цією нормою харчуються військовослужбовці, які залученні до виконання певних завдань. Перелік завдань є вичерпним, а саме: це несення служби в добових нарядах, варті і під час відбування покарання,   і не передбачено право на отримання ними продовольчого пайка.

Оскільки, дія норми ч. 2 ст. 9 Закону № 2012 від 20 грудня 1991 року, якою передбачено право військовослужбовців на одержання за рахунок держави продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них, призупинена ст. 2  Закону України  «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17 лютого 2000 року № 1459- Ш від 17.02.2000 року,  даний Закон набрав чинності та діє з 11.03.2000 року.

Згідно відповіді від 17.09.2010 року №1421 на звернення позивача, відповідачем повідомлено, що заборгованості по продовольчому забезпеченню з березня 2000 року по червень 2010 року перед ОСОБА_5 не має і в силу Закону України від 17.02.2000 року № 1459 –ІІІ, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426  дія ч. 2 ст. 9 Закону №2011 - ХІІ, яким передбачалась видача пайка на руки або грошова компенсація взамін пайка – призупинена. Означена норма неконституційною у встановленому порядку не визнана, а тому підлягає обов’язковому виконанню на всій території України. Позиція Верховного Суду України підтверджена ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 18.12.2003 року, якою було надіслано до Міністерства оборони України.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів,  згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, вимоги позивача стягнення з відповідача грошової компенсації замість продовольчого  майна за період з 11.03.2000 року по 30.06.2010 року  в сумі 40 415,30 грн., - є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена у повному обсязі 05 липня  2011 року.

         Суддя                                                                                          Сподарик Н.І.