ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 

31 січня 2008 р.

№ 17/7173

 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:

Кочерової Н.О.,

 

суддів:

Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

 

за участю представників сторін:

 

від позивача -

Дзекара М.М.;

 

від відповідача -

не з'явилися;

 

розглянувши  матеріали  касаційної  скарги

ПП ОСОБА_1

 

на ухвалу

Житомирського апеляційного господарського суду   від 17.10.2007р.

 

у справі

№17/7173 господарського суду Хмельницької області

 

за позовом

ДП Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод"

 

до	ПП ОСОБА_1

 

про	вилучення консервованої продукції

 

ВСТАНОВИВ:

 

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.09.2007 у справі №17/7173 прийнято позовну заяву ДП Хмельницької облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" про вилучення в натурі у відповідача консервованої продукції, призначено її до розгляду, зобов'язано сторони надати суду відповідні документи.

 

ПП ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на цю ухвалу.

 

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.10.2007р. апеляційну скаргу залишено без задоволення на підставі ст.106 ГПК України.

 

У поданій касаційній скарзі ПП ОСОБА_1 просить скасувати ухвали суду першої  та апеляційної інстанції у справі №17/7173 як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права.

 

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку судами обставин справи, дослідивши правильність застосування ними норм процесуального законодавства прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

 

За  приписом ч. 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що господарський  суд  вирішує  господарські  спори, зокрема,  на підставі Конституції   України,  Закону  України  "Про господарський  суд", цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

 

Статтею 129 Конституції України встановлені  основні засади судочинства, до якого віднесено  забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім  випадків, встановлених законом (п.8).

 

Зазначена  конституційна норма конкретизована  законодавцем в статті 12 Закону України  “Про судоустрій  України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне  оскарження судового рішення.

 

Таким чином,  реалізація конституційного права  на  апеляційне та  касаційне оскарження судового рішення  названим законом ставиться  в залежність від  положень процесуального  закону.

 

Згідно  ч.1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали  місцевого господарського суду можуть бути  оскаржені в апеляційному порядку у  випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

 

Статті 61,64, 65 Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок прийняття позовної заяви, порушення провадження у справі, дії судді по підготовці справи до розгляду не передбачає можливості оскарження цієї ухвали суду.

 

За таких обставин, Житомирський апеляційний господарський суд правомірно відмовив ПП ОСОБА_1  у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції на підставі ст. 106 ГПК України.

 

З урахуванням  викладеного та керуючись  ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹, 111¹³ Господарського  процесуального  кодексу  України  Вищий господарський  суд  України 

 

П О С Т А Н О В И В :

 

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 17.10.2007р. у справі №17/7173 - без зміни.

 

 

 

Головуючий, суддя                                                                   Н.Кочерова

 

 

Судді                                                                                                    В.Рибак

 

 

                                                                                                   М.Черкащенко