Судове рішення #1625675
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

 

Іменем України

ПОСТАНОВА

         

 "24" січня 2008 р.                                                  Справа № 10/142/21

                        12 год. 55 хв., м. Чернігів           

За позовом: Державної податкової інспекції у місті Чернігові

 

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

 

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 

АДРЕСА_1

 

про стягнення 1011 грн. 26 коп. за рахунок активів

                                                                   Суддя  І.Г.Мурашко

Секретар судового засідання Добрянська К.В.

 

                                                  Представники сторін:

 

Від позивача: Коляда І.В., довіреність № 28319/10-010 від 16.01.08

Від відповідача: ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 виданий Деснянським ВМ УМВС в Чернігівської області від 05.12.06.

 

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 24.01.08 р. проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

 

СУТЬ СПОРУ:

 

Державною податковою інспекцією у місті Чернігові (надалі -позивач) заявлено позов до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення за рахунок активів боржника податкової заборгованості з єдиного податку в сумі 1011,26 грн. 

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що сума заборгованості у відповідача виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми єдиного податку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що 07 серпня 2007р. нею було заявлено державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності , про що до державного реєстру була внесена відповідна запис.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд                                          

ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, фізична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 13.12.2006 року та взята на облік ДПІ у місті Чернігові в якості платника податків 15.12.2006р. за № 24077.

Відповідача, у відповідності з його заявою, було переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, при цьому, видом діяльності зазначено “роздрібна діяльність продуктовими та не продуктовими товарами, діяльність у сфері фотографій, інша видовищно-розважальна діяльність, інша видовищно-розважальна діяльність, проведення урочистих подій, обрядів та музичне супроводження: музичне обслуговування”.

Згідно з Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. № 727/98 (далі -Указ), ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (абз. 6 п. 2 Указу).

Згідно додатку до рішення районної ради від 26.12.2006р. „Про затвердження ставок єдиного та фіксованого податків для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності” до відповідача застосовано ставку єдиного податку у розмірі 200 гривень на місяць. 

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 29.06.1991р. № 1251 -ХІІ, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкові платежі) у встановлені законом терміни.

Згідно наданого позивачем розрахунку податкового боргу, відповідачем не сплачувався єдиний податок за період з серпня  по грудень 2007 року. На виконання ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2001р. ( далі - Закон), за несвоєчасну сплату єдиного податку, ДПІ в місті Чернігові на узгоджену суму боргу було нараховано пеню в сумі 11,26 грн. Таким чином, податковий борг відповідача по єдиному податку з фізичних осіб становить 1011,26 грн., що підтверджується витягом з особового рахунку платника податків в матеріалах справи.

Відповідно до  п.п 6.2.1 п. 6.2 ст.. 6 Закону, позивачем на узгоджену суму податкового зобов'язання  були сформовані податкові вимоги: перша за № 1/4010 від 27.07.2007р. та друга за № 2/5212 від 18.09.2007р., які були отримані відповідачем відповідно 13.08.07р. та 25.09.07р., що підтверджується копіями поштових повідомлень про вручення поштового відправлення № 3168699 та № 3464514 в матеріалах справи.

Враховуючи, що податковий борг по єдиному податку , у сумі 1011,26 грн., самостійно відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника в судовому порядку на підставі п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону. 

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача проти задоволення позову,оскільки з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в матеріалах справи, станом на 15.01.08р., вбачається, що відповідач дійсно знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, але на момент розгляду справи підприємницьку діяльність ще не припинив, а згідно ч. 3 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” від 15.05.2003р. за № 755-ІV, фізична  особа  позбавляється  статусу  підприємця  з дати внесення  до  Єдиного державного  реєстру  запису  про   державну реєстрацію    припинення   підприємницької   діяльності   фізичної особи - підприємця.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись п.1, п.2 Указу Президента України  від 30.07.1998р. № 727/98  „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, ст. 9, 11 Закону України “Про систему оподаткування”, ст.ст. 3, 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ч.3 ст.46 Закону України „ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, ст. ст. 11, 94, 158 - 163, 167 пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд,

 

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

       Стягнути за рахунок активів суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1(інд. НОМЕР_2, відомості про рахунки відсутні) до місцевого бюджету (р/р 34210379700002 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код платежу 16050200) -1011 грн. 26 коп. податкового боргу по єдиному податку.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 

  

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 28.01.08 р.

 

                    Суддя                                                                    І.Г. Мурашко

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація