ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "07" лютого 2008 р.                                                  Справа № 10/39

12 год. 25 хв., м. Чернігів

                                                                                                            Суддя  І.Г.Мурашко

Секретар судового засідання Добрянська К.В.

                                                  Представники сторін:

Від позивача: Довгаль С.М., довіреність № 1/9/10-010 від 08.01.2008р.

Від відповідача: не з'явився.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 07.02.08 р. проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Державною податковою інспекцією у місті Чернігові (надалі -позивач) заявлено позов до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення за рахунок активів боржника податкової заборгованості з єдиного податку в сумі 349,22 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує до бюджету суми єдиного податку.

Відповідач письмових пояснень чи заперечень не надав, в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать документи в матеріалах справи.

Зважаючи на те, що розгляд справи  відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача без поважних причин, а позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються належними і допустимими доказами, суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності -  фізична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 28.03.2007 р. та взятий на облік Державною податковою інспекцією у місті Чернігові в якості платника податків з 29.03.2007 р.

Відповідач є платником єдиного податку згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, в якій ним зазначений вид діяльності -роздрібна торгівля на ринках міста. 

Згідно з Указом Президента України від 30.07.1998р. № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (далі -Указ), ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (абз. 6 п. 2 Указу).

Згідно додатку  до Рішення міської ради від 07.06.2001р. “Про встановлення розмірів ставок єдиного податку для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності” в редакції рішення міської ради від 27.12.2006р. до відповідача застосовано ставку єдиного податку у розмірі 50,00 гривень.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкові платежі) у встановлені законами терміни. 

Стаття 11 Закону України “Про систему оподаткування” зазначає, що за порушення законів про оподаткування платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Згідно розрахунку податкового боргу у позовній заяві, відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувався єдиний податок протягом червня - грудня 2007 року.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону, позивачем були направлені перша податкова вимога за № 1/2931 від 29.05.2007р. (акт встановлення факту повернення податкової вимоги від 08.08.2007 р.) та друга податкова вимога № 2/5152 від 11.09.2007р, яка була отримана відповідачем 24.09.2007р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення за № 3321926.

Згідно із копією витягу з особового рахунку платника податку станом на 07.02.2008р., податковий борг відповідача по єдиному податку з фізичних осіб, становить 349,22 грн.

Враховуючи, що податковий борг по єдиному податку у сумі 349,22 грн., самостійно відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника в судовому порядку на підставі п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону. 

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  

Керуючись п.1, п.2 Указу Президента України  від 30.07.1998р. № 727/98  „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, ст. 9, 11 Закону України “Про систему оподаткування”, ст.ст. 3, 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  ст. ст. 11, 35, 71, 94, 158 - 163, 167 пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути за рахунок активів суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1(код НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні) до місцевого бюджету (р/р 34210379700002 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код платежу 16050200) - 349 грн. 22 коп. податкового боргу по єдиному податку.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена   о 17 год.   07.02.2008 року

                    Суддя                                                                    І.Г. Мурашко