УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа    22-ц/0690/430/11  

Категорія 50

                                                     У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 23 березня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Рафальської І.М..

          суддів Зарицької Г.В., Кашапової Л.М.,

          при секретарі  Ганько Ю.І.,

          з участю сторін, їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1  до  Житомирського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, Добровільного пожежного товариства України про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача на рішення Богунського райсуду м.Житомира від 17 грудня 2010 року,  

                                                          в с т а н о в и л а :

          У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначав, що згідно контракту з 5.05.2004 року він був прийнятий на посаду директора Житомирського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України. Контракт укладався на рік і за закінченням його дії укладався новий. Останній контракт був укладений 21.02.2008 року зі строком дії з 1.04.2008р. по 31.03.2009р. Наказом Добровільного пожежного товариства України від 26.03.2009р. № 12-к він був звільнений з 31 березня 2009 року з посади директора у зв’язку з закінченням терміну дії контракту за п.2 ст.36 КЗпП України.

          Оскільки  за останній рік роботи на даному підприємстві позивачу не виплачувалась заробітна плата,   і заборгованість складає приблизно 40000грн., просив стягнути з Житомирського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт на свою користь заборгованість по заробітній платі відповідно до довідки, яку відповідач повинен надати суду; крім того, просив стягнути з цього підприємства на відшкодування причиненої йому моральної шкоди 2000грн.

          Рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 17 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

          Стягнуто з позивача на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

          У апеляційній скарзі позивач просить рішення райсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним, та направити справу на новий розгляд; посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, на те, що судом неповно з’ясовані обставини, які мають значення для вирішення справи.

          Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Як видно з матеріалів справи, позивач згідно контракту, який укладався на рік, з 5.05.2004р. був прийнятий на посаду директора Житомирського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України /а.с.9/. Останній контракт був укладений 21.02.2008 року зі строком дії з 1.04.2008 року по 31.03.2009р/а.с.12-15/. Наказом Добровільного пожежного товариства України від 26.03.2009 року він був звільнений з 31 березня 2009 року з посади директора у зв’язку з закінченням терміну дії контракту за п.2 ст.36 КЗпП України/а.с.16/.

          За вимогами ст.ст.115, 116 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

          Згідно довідки Житомирського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України. № 164 від 18.10.2010 року заборгованості по заробітній платі у відповідача перед позивачем немає/а.с.33/.

          Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Всупереч цим вимогам позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, зокрема, таких, які б свідчили про існування заборгованості по заробітній платі.

          Посилання апелянта на акт перевірки територіальної державної інспекції праці      № 06-03-064/0145 від 28.01.2010 року, в якому зазначено, що позивачу на день звільнення належало отримати кошти в сумі 59739,6грн./одноразова допомога та розрахункові кошти/, не може бути взято до уваги, оскільки докази про те, що такі кошти позивачу були нараховані, але не виплачені,  відсутні.

          Рішення райсуду відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України,  колегія суддів

                                                              у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

          Рішення Богунського райсуду м.Житомира від 17 грудня 2010 року                                        залишити без зміни.

          Ухвала набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом 20 днів.

Головуючий:                                                                          

Судді: