ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

м. Київ

17.01.2008 р.                                                                                                     № 9/60 

10:31

 

За позовом

ОСОБА_1

 

До	Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

 

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві

 

Про	визнання протиправними дії, перерахування пенсії

 

 

Суддя: Кротюк О.В.

 

Секретар судового засідання: Молочна І.С.

 

 

Представники:

 

Від позивача

ОСОБА_1

 

Від відповідача

Павелко П.М. (довіреність № 65 від 25.12.2007 р.)

 

Від третьої особи

Старостенко О.О. (довіреність № 1/12 від 06.01.2008 р.)

 

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами про зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії з урахуванням надбавки на безперервну службу, премію в розмірі 33.3 %, виплату пенсії, виплату якої здійснити з 20.09.2004 р. по 20.09.2005 р., стягнути невиплачену пенсію з 12.12.2006 р. по 01.04.2007 р., та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. Оскільки відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 (зареєстрованої  в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 р. № 135/13402) заяви про призначення пенсій військовослужбовців подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, судом здійснено заміну неналежного відповідача на належного -Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві та залучено Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд здійснити перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ, премії в розмірі 33.3 %, не нараховану раніше виплату грошового забезпечення за період з 20.09.2005 р. по 01.05.2007 р., оскільки постановою Дніпровського районного суду міста Києва № 2-а-252/06 від 26.09.2006 р. позов ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в м. Києві про визнання дій незаконними та зобов'язання призначити пенсію задоволено, визнано дії Головного Управління МВС України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 незаконними, визнано ОСОБА_1 таким, що підпадає під дію Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (в редакції Закону України від 04 липня 2002 року № 51-IV), зобов'язано Головне Управління МВС України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб'' (в редакції Закону України від 04 липня 2002 року № 51-1V), яка набрала законної сили згідно ухвали Апеляційного суду міста Києва від 12.12.2006 р.

 

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та  Методичними рекомендаціями про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про скасування окремих наказів МВС України з питань грошового забезпечення та заробітної плати" N 501 від 30.06.2005 р. надбавки, підвищення, доплати, преміювання тощо мають право установлювати керівники органів і підрозділів внутрішніх справ у межах фонду оплати праці, тому позивач не отримував зазначені надбавки та преміювання, оскільки вони йому не встановлювалися відповідним наказом керівника, та, відповідно, не внесені до пенсійної справи. Щодо позовної вимоги про перерахування пенсії відповідно до грошового забезпечення за період з 20.09.2005 р. по 01.05.2007 р., встановленого постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 26.09.2006 р., яка набрала законної сили згідно ухвали Апеляційного суду міста Києва від 12.12.2006 р. заперечення обґрунтовані тим, що відповідними рішеннями не встановлено строк, з якого необхідно проводити перерахунок, в зв'язку з чим, рішення виконуються з моменту набрання законної сили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

 

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив військову службу в органах внутрішніх справ з 21.03.1972 р. по 07.06.1986 р.

07.06.1986 р. звільнений з військової служби, в зв'язку з чим на момент звільнення має вислугу років: 14 років, 2 місяці, 16 днів. 

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва № 2-а-252/06 від 26.09.2006 р. позов ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в м. Києві про визнання дій незаконними та зобов'язання призначити пенсію задоволено, визнано дії Головного Управління МВС України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 незаконними, визнано ОСОБА_1 таким, що підпадає під дію Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (в редакції Закону України від 04 липня 2002 року № 51-IV), зобов'язано Головне Управління МВС України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб'' (в редакції Закону України від 04 липня 2002 року № 51-1V), яка набрала законної сили згідно ухвали Апеляційного суду міста Києва від 12.12.2006 р.

Позивач просить суд здійснити перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ, премії в розмірі 33.3 %, не нараховану раніше виплату грошового забезпечення за період з 20.09.2005 р. по 01.05.2007 р.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю з наступних підстав.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі - Закон) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим законом, при наявності встановленої цим законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Пунктом б частини першої статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Пунктом б частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»визначено, що пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, затверджених Міністром внутрішніх справ України 30.06.2005 р., грошове забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням,  надбавка за вислугу років, 100-відсоткова надбавка (виплата цих видів проводиться незалежно від можливостей бюджетного фінансування), інші додаткові види грошового забезпечення: надбавки, підвищення, доплати, преміювання тощо (які мають право установлювати керівники   органів і підрозділів внутрішніх справ у межах фонду оплати праці).

Відповідно до положень методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, затверджених Міністром внутрішніх справ України 30.06.2005 р. керівники органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, мають право установлювати та виплачувати особам рядового і начальницького  складу  надбавки  та доплати.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ провадиться відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до місячного грошового забезпечення в межах фонду преміювання, створеного в розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами. Місячний фонд преміювання становить 33,3% грошового забезпечення.

Як підтверджено матеріалами пенсійної справи позивача № 0603000234 відповідач визначав розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1, виходячи з  розміру грошового забезпечення,  яке отримував останній.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що грошове забезпечення позивача обчислюється з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальне звання (лейтенант міліції), відсоткової надбавки за вислугу років 25%, надбавки 100%, особливих умов служби 50%.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивач не одержував надбавки та преміювання за особисті внески в загальні результати роботи органів внутрішніх справ, відповідні надбавки та преміювання керівниками органів внутрішніх справ йому не призначалися, відповідні накази не видавалися, тобто надбавки та преміювання не можуть входити до розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 в зв'язку з їх відсутністю, з огляду на це і не були відповідно враховані відповідачем при обчисленні розміру пенсії за вислугу років.

З врахуванням вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ та премії в розмірі 33.3 % задоволенню не підлягають.

Крім того, вимога позивача щодо перерахунку пенсії, не нарахованої раніше виплати грошового забезпечення за період з 20.09.2005 р. по 01.05.2007 р. задоволенню не підлягає, оскільки постановою Дніпровського районного суду міста Києва № 2-а-252/06 від 26.09.2006 р. позов ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в м. Києві про визнання дій незаконними та зобов'язання призначити пенсію задоволено, визнано дії Головного Управління МВС України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 незаконними, визнано ОСОБА_1 таким, що підпадає під дію Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (в редакції Закону України від 04 липня 2002 року № 51-IV), зобов'язати Головне Управління МВС України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб'' (в редакції Закону України від 04 липня 2002 року № 51-1V), а ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12.12.2006 р. апеляційну скаргу представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві залишено без задоволення, постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 26.09.2006 р. залишено без змін. Тобто зазначеними рішеннями не встановлено період, з якого необхідно вчинити зазначені дії. Інакше для належного визначення цього питання у відповідності до ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу необхідно звернутися до суду про роз'яснення судового рішення.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)  своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.  2 ст. 71  КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається  на відповідача, якщо    він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність обчислення розміру пенсії за вислугу років позивачу.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

 

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                                                                                                   О.В.Кротюк