ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА  

іменем України

"01" червня 2011 р.                                                    Справа № 2а-161/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Зарудяної Л.О.         

суддів:                                                                              Кузьменко Л.В.

                                                                                          Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "04" лютого 2011 р. у справі            № 2а-161/11 за позовом ОСОБА_3   до Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області про зобов'язання вчинити певні дій та відшкодування збитків ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 04.02.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 20 липня 2010 року.

Зобов"язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 20 липня 2010 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову  та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується посвідченням та має право користуватись пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Перерахунок і виплата пенсії у відповідності до статті 6 Закону N 2195-IV у спірний період не проводився.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що  до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 6 зазначеного Закону N 2195-IV.

Так, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону N 2195-IV на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього Закону). Проте, Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а тому пенсійний орган зобов'язаний був діяти в межах вимог статті 6 Закону N 2195-IV.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.

Відповідно до вимог ч.2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення про їх неконституційність.

Верховною Радою України, зокрема в 2010 році не приймались закони, якими зупинялась, або іншим чином обмежувалась дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Слід зазначити, що положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. Тому доводи відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком" застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до статті 6 Закону N 2195-IV, є помилковими.

Крім того, не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на пенсійні органи законодавством.

Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції по суті є правомірним, однак суд помилково не вказав кінцеву дату періоду, за який слід здійснити нарахування.

За таких обставин оскаржену постанову слід змінити.

Апеляційну скаргу відповідача апеляційний суд залишає без задоволення.

Керуючись ст.ст.195,197,198,201, 205,207,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 04.02.2011 року змінити.

Резолютивну частину постанови викласти в такій редакції:

"Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 20 липня 2010 року по 04.02.2011 року.

Зобов"язанти Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з 20 липня 2010 року по 04.02.2011 року."

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий   суддя                                                              Л.О. Зарудяна

судді:                                                                                      Л.В. Кузьменко   

                                                                                                С.С. Пасічник   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1,34010

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському  районі Рівненської області  вул. Л.Українки, 3,смт.Зарічне,Зарічненський район, Рівненська область,34000