ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 р.                                  м. Львів                                                  № 2а-6318/11/1370  

14   год  26   хв.          

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сподарик Н.І., судді Качур Р.П., Лунь З.І., за участі секретаря судового засідання  Билень Н.С., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача 1-2 Станіславчук Г.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України в інтересах виконавчої дирекції органу Пенсійного фонду, Управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області в інтересах територіального управління виконавчої дирекції органу Пенсійного фонду про зобов’язання вчинити дії,

                                                  встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України в інтересах виконавчої дирекції органу Пенсійного Фонду, Управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області в інтересах територіального управління виконавчої дирекції органу Пенсійного Фонду з наступними вимогами:  встановити наявність повноважень у Пенсійного фонду України та його територіальних управлінь встановлених, як виконавців функцій виконавчої дирекції Пенсійного фонду та його територіальних управлінь відповідно до абз. 1 п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», органу який здійснює керівництво та управління солідарною системою відповідно до законодавства, розробити статут Пенсійного фонду; зареєструвати окремий рахунок виконавчого територіального органу в Мостиському районі Пенсійного фонду; взяти на облік ПП      ОСОБА_3 в управлінні Пенсійного фонду в Мостиському районі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задоволити повністю. Просить суд розробити статут Пенсійного фонду, оскільки п. 2 ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058) передбачено наявність статуту Пенсійного фонду України, але відповідно до Прикінцевих положень, дію якого зупинено  п. 3 ст. 58  цього ж Закону. Пенсійний фонд, на думку  позивача, не зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, тому не має можливості взяти на облік будь кого  і надати статус платника страхових внесків. Представник позивача на основі вищенаведеного наголошує, що позивач не є платником пенсійних внесків і не здійснювала відрахувань на загальнообов’язкове пенсійне страхування. Також стверджує, що Пенсійний фонд та його територіальне управління у Мостиському районі не мають банківських реквізитів,  на які можна перерахувати кошти.    

Відповідач 1 –Пенсійний фонд України - позов заперечує повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву № 13031/09-10 вх. 29460 від 25.06.2011 року, зміст яких зводиться до того, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними, просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач 2 - управління Пенсійного фонду у Мостиському районі - позов заперечує повністю. Оскільки фізична особа - підприємець ОСОБА_3 04.07.2006 року взята на облік в управління як платник фіксованого податку. З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на  2010 рік»та Закону № 1058 від 08.07.2010 року фізичні особи-суб»єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування –фіксований податок, зобов’язанні сплачувати страхові внески  у розмірі не менше мінімального страхового внеску з урахуванням частини фіксованого податку. Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону  № 1058. У  позивача є заборгованість зі сплаті страхових внесків у сумі 1 762,80 грн.  З огляду на це, просить суд  відмовити у задоволенні позову.

Суд розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності, та встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин:

Пенсійний фонд України,  відповідно до Положення про Пенсійний фонд України  в редакції від 06.04.2011 року (далі Положення ), є центральним орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України  пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечння  та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Мінстрів України через Міністра соціальної політики України.

Пенсійний фонд України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в  органах державної казначейської служби України та уповноважених банках, про що зазначається у   п.14 Положенні.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»в редакції, що діяла до 01.01.2011р. перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. На даний час функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконує Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній республіці Крим областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм Закону та Положення про Пенсійний фонд України.

Твердження позивача, що Пенсійний фонд України в даний час є неприбутковою самоврядною організацією у вигляді виконавчого органу не ґрунтується на чинному законодавстві і не відповідає дійсності.

Згідно із ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України доадміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, якавважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Всупереч п. 4 ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не вказав обставини, якими обґрунтовує свої позовні вимоги до Пенсійного фонду України. До Пенсійного фонду України позивач не звертався, будь-яких рішень щодо нього Пенсійний фонд України не виносив, отже, його прав не порушував.

Згідно із п. 4.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за                        N 442/6730 (далі - Положення № 8-2) управління Фонду є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Також  не заслуговує на увагу посилання представника позивача на те, що Пенсійний фонд України та його підвідомчі органи не мають банківських реквізитів, оскільки п. п. 3 п. 2. 2 Положення № 8-2 (в редакції, що діяла до 01.01.2011р.)
управління Пенсійного фонду України в районі, місті і районі в місті здійснює реєстраціюта веде облік платників на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору наобов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження страхових внесків таінших платежів до Фонду.

ПП ОСОБА_3 04.07.2006 року взята на облік в управління  Пенсійного фонду України  Мостиському районі за реєстраційним номером НОМЕР_2 як платник фіксованого податку (а.с.41).  Позивач  має статус суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, що обрала спрощену систему оподаткування у вигляді фіксованого податку, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. ч. 3 і 4 ст. 18 Закону № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ПП ОСОБА_3 повинна відповідно до  ч. 1 ст. 5 Закону № 1058 , який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак, аргументація позивача про відсутність повноважень територіального органу Фонду брати його на облік та стягувати страхові внески не відповідає дійсності

Ст. 24 Закону № 1058 дає визначення страховому  стажу - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону №  1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є застрахованими особами.

Таким чином, згідно із Законом № 1058 ПП ОСОБА_3 є страхувальником та платником страхових внесків.

Беручи до уваги зазначені вище норми закону, враховуючи фактичні обставини справи та  докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. У підтвердження заявлених позивачем вимог останнім не надано суду належних доказів, щодо підтвердженого викладеного  у позовній заяві.

Згідно ст.ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що і позивачем зроблено не було.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись  ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2011 року.

Головуючий суддя                                                  Сподарик Н.І.

Суддя                                                                       Качур Р.П.

Суддя                                                                       Лунь З.І.

          З оригіналом згідно

         Суддя                                                                         Сподарик Н.І.