Справа №2-443/11

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 03 червня 2011 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

   головуючого – судді                                 Тимошенка С.В.

   при секретарі                                       Коренчук О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на будинок та на земельну ділянку,

                         В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на будинок та земельну ділянку, посилаючись на наступні обставини. 18 листопада 2005 року в м.Татарбунари помер його батько ОСОБА_2 Його мама, ОСОБА_3, успадкувала земельну ділянку, що залишилася після смерті батька та фактично прийняла в спадок частину будинку батька по вул.16 вересня,11 в м.Татарбунари. 22 жовтня 2010 року мати померла, після її смерті залишилася земельна ділянка площею 8,88 га, розташована на території Татарбунарської міської ради згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії 11 № 036241 та житловий будинок вул.16 вересня,11 в м.Татарбунари, які він має право наслідувати по закону в порядку першої черги, інших спадкоємців немає. При зверненні до Татарбунарської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності на земельну ділянку та будинок, йому було відмовлено у зв’язку з тим, що він не надав правовстановлюючий документ на будинок та відсутністю кадастрового номеру на земельну ділянку. Зважаючи на дані обставини та надаючи докази того, що земельна ділянка та будинок дійсно належали ОСОБА_4, це право ніхто не оспорював та не оспорює, просив суд визнати за ним право власності.

   Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримала.  

   Представник Татарбунарської міської ради Одеської області у судове засідання не з’явився, згідно наданої заяви, просив  розглянути справу у його відсутність, проти позовних вимог не заперечував.

   Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявні-сть правових підстав для задоволення позовних вимог.

   З копії свідоцтва про народження серії 1-ЖД № 261418 ( а.с.6 ) видно, що ОСОБА_1 народився 02 листопада 1960 р., його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

          Згідно копії свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 039581 ( а.с.7 ), ОСОБА_2 помер 18 листопада 2005 року в м.Татарбунари Одеської області.

    Згідно копії свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 239340 ( а.с.8 ), ОСОБА_4 померла 22 жовтня 2010 року в м.Татарбунари Одеської області.

   Копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 036241 підтверджується, що земельна ділянка площею 8,88 га, яка розташована на території Татарбунарської міської ради Одеської області, дійсно належала на праві приватної власності ОСОБА_4 ( а.с.9 ).

   Згідно копії витягу з технічної документації про визначення норма-тивної грошової оцінки земельної ділянки № 521 від 24.03.2011 р. ( а.с.10 ) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту ( 3,2 станом на 01.01.2010 р) загальною площею 4,44 га складає 82812,58 грн.

   З довідки № 522 від 24.03.2011 р. виданої Татарбунарським районним відділом земельних ресурсів ( а.с.12 ) видно, що земельна ділянка загальною площею 4,44 га, що розташована на території Татарбунарської міської ради, дійсно знаходиться у власності ОСОБА_4, що під-тверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.05.2003 року серії ВЕК № 617983 зареєстрований в реєстрі за № 1982, Державним актом на право приватної власності серії ІІ-ОД № 036241 зареєстрованого від 02.02.2004 року у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 196, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державна реєстрація земельних сервітутів та обмежень ( обтяжень ) прав на зазначену земельну ділянку відсутня.

    Із витягу з державного реєстру земель від 23.03.2011 року ( а.с.13 ) видно, що земельна ділянка площею 4,44 га належить на праві приватної власності ОСОБА_4     

   Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВЕК № 617983, виданого 18.05.2007 року ( а.с.14 ), спадкоємцем цілої частки майна ОСОБА_2, який помер 18.11.2005 р., є ОСОБА_4 Спадщина складається з земельної ділянки площею 4,44 га, розташованої на території Татарбунарської міської ради на підставі державного акту серії ІІ-ОД № 036240.

   Рішенням ради уповноважених колгоспу ім.Татарбунарського повстання від 02 березня 1962 року виділено ОСОБА_2 присадибну ділянку під забудову житлового будинку по вул. 16 вересня,7 – що підтверджується витягом з протоколу №4 ( а.с.15 ).

   В технічному паспорті, копія якого міститься на а.с.18-20, не вписаний власник будинку по вул.16 вересня,11 в м.Татарбунари Одеської області. Із характеристики будівель і споруджень видно, що будинок складається з житлового будинку під літ.«А», підвалу літ «а», сараю літ.«Б», навісу літ.«б», сараю літ.«В», навісу літ.«Г», навісу літ.«Д», сараю літ.«Е», воріт, загорожі, басейну, навісу літ.«ж».

Із довідки від 25.03.2011 р., виданої Татарбунарським БТІ Одеської області ( а.с.21 ), видно, що вартість житлового будинку з будівлями та спорудами по вул.16 вересня,11 в м.Татарбунари  Одеської області складає 83572 грн.     

    Як вбачається з листа нотаріуса № 604 від 25.03.2011 р.( а.с.22 ), ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку з причини відсутності кадастрового номеру щодо успадкованої землі та відсутності правовстановлюючого документу на житловий будинок.

   Довідкою № 1040 виданої виконкомом Татарбунарської міської ради Одеської області 31.05.2011 року ( а.с.30 )підтверджується, що ОСОБА_4, ОСОБА_2 дійсно до дня смерті проживали ІНФОРМАЦІЯ_1.

    В силу ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’-язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ).

  Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

  Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово згідно ст.1258 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадко-давця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пере-жив, та батьки.

    У відповідності до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

   У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 являється сином померлої ОСОБА_4, а отже спадкоємцем по закону в порядку першої черги, однак отримати свідоцтво про право на спадщину через нотаріальну контору він не має можливості у зв’язку з відсутністю кадастрового номеру на земельну ділянку та відсутністю право встановлюючого документу на будинок.

   За таких обставин суд вважає, що за ОСОБА_1 повинно бути ви-знано право власності на земельну ділянку площею 8,88 га, розташовану на території Татарбунарської міської ради, та на житловий будинок по вул.16 вересня,11 в м.Татарбунари Одеської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58-60,208,209,213-215 ЦПК України, ст.ст.1216,1217,1258,1261 ЦК України, суд

                    В  И  Р  І  Ш  И  В:

   Позов ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ра-ди Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на будинок та на земельну ділянку задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1, який народився 02 листопада 1960 року в м.Татарбунари Одеської області, право власності на земельну ділянку площею 8,88 га, розташовану на території Татарбунарської міської ради Одеської області, згідно Державного акту про право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 036241 та на житловий будинок з будівлями та спорудами по вул.16 вересня,11 в м.Татарбунари Одеської області.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

   Суддя                                         Тимошенко