ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2006 р. Справа № 45/107-06
вх. № 2119/5-45
Суддя господарського суду Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Калініченко Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився відповідача - Василенко О.І., генеральний директор; Гордеюк О.В., доручення від 07.06.2006 р.
розглянувши справу за позовом ПП "ПАП - Сервіс" м. Х-в
до ТОВ "Тера" м. Х-в
про стягнення 29571,84 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків в розмірі 29571,84 грн., мотивуючи тим, що 26.09.2005 р. між позивачем та відповідачем для виконання договору підряду № 47 від 07.06.2005 р. був укладений договір підряду № 26/09-1, проте відповідач виконав роботи з порушенням вимог договору щодо строків та якості робіт, внаслідок чого позивач зазнав збитки. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого держмита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач проти позову заперечує з підстав вказаних у відзиві та, зокрема, зазначає, що позивач сам порушив умови договору № 26/09-1 в частині фінансування робіт, також акт про неякісність складений за відсутністю представника відповідача. Крім того, відповідач посилається на те, що направив позивачу лист № 14 від 12.11.2005 р. яким запропонував підписати акти виконаних робіт, і оскільки на протязі 10 днів з моменту отримання актів від позивача не поступило письмових зауважень до цих актів, тому, у відповідності до п. 2.3. договору робота вважається прийнятою. З огляду на визначене, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання 15.06.2006 р. відповідач, який був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з’явився.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення відповідача суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача, визнав їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 26/09-1 від 26.09.2005 року на виконання робіт.
Згідно умов вищевказаного договору встановлено строки виконання робіт: початок робіт (згідно п.3.1. договору підряду № 26/09-1 від 26.09.2006 р.) - 01 жовтня 2005 р., закінчення - до 30.10.2005 року.
пунктом 2.6. договору підряду № 26/09-1 від 26.09.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що фінансування будівництва передбачає аванс у розмірі 50% від загальної вартості виконання робіт протягом 10 банківських днів після початку робіт, остаточний розрахунок на протязі 10 банківських днів з моменту підписання актів форми КБ-2, КБ-3.
на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти за наступними документами: передплату у розмірі 25000,00 грн. згідно платіжного доручення № 460 від 28.09.2005 р., згідно платіжного доручення № 515 від 12.10.2005 р. на суму 12360,00 грн., згідно платіжного доручення № 531 від 18.10.2005 р. на суму 6000,00 грн., усього 43360,00 грн.
Таким чином, позивач не виконав у повному обсязі умови договору підряду про авансування робіт у сумі 50% від загальної вартості виконання робіт у визначений договором термін.
Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором чи випливають із суті зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.
Сторонами договору підряду № 26/09-1 від 26.09.2006 р. узгоджено обов’язкове авансування підрядних робіт, що відповідає ст. 854 ЦК України, яка є диспозитивною нормою.
Належне фінансування підрядних робіт шляхом виплати авансу передбачено договором, саме своєчасного виконання робіт за договором (оскільки витратна частина згідно договірної ціни на роботи та локальних кошторисів, а саме, вартість матеріалів, оплата праці, податки, складає більш 70% ціни договору) пов’язане із сплатою авансу на виконання п. 2.6 договору, несвоєчасне фінансування робіт безпосередньо тягне наслідки у вигляді неможливості їх виконувати належним чином.
Посилання позивача на акт від 28 жовтня 2005 року про неякісність робіт, не може братись судом до уваги, оскільки предметом даного позову є відшкодування збитків за прострочення виконання робіт, також зазначений акт складено з порушенням Інструкції П-7.
Посилання позивача на рішення господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 р. по справі № 13/436-05 по спору між позивачем та ВАТ “Ольга” та виконання позивачем у добровільному порядку наказу господарського суду за виконавчим провадженням не може бути підставою для стягнення збитків або відшкодування шкоди на користь позивача у зв’язку із наступним:
зазначене рішення господарського суду Харківської області від 21 грудня 2005 р. по справі № 13/436-05 не містить преюдиційних фактів для спору між позивачем та відповідачем тому, що в ньому не йдеться про встановлені судом факти порушення зобов’язань з боку відповідача.
Згідно вказаного рішення господарського суду по справі № 13/436-05 з позивача стягнуто на користь ВАТ “Ольга” штраф.
Безпідставне посилання позивача на ст. 1191 ЦК України, тому що ця стаття стосується шкоди, завданої однією особою другій і компенсованою за першу особу третьою особою. Ст. 228 ГК України, на яку також посилається позивач, стосується стягнення збитків, завданих однією особою другій і компенсованих за першу особу третьою особою.
Позивач мав з ВАТ “Ольга” самостійні господарські відносини у відповідності до ч. 2 ст. 838 ЦК України, позивач виплатив на користь ВАТ “Ольга” суму штрафу, яка для ВАТ “Ольга” не є відшкодуванням шкоди або збитків. Штраф є засобом забезпечення зобов’язань та мірою відповідальності за порушення зобов’язань, і не може бути предметом регресу у даному випадку.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не подано доказів, які б підтверджували викладені у позові обставини. Позивач не довів наявність регресних сум, тобто наявність відшкодованих збитків або шкоди іншій стороні, на які вин може претендувати у порядку регресу (зворотної вимоги).
З огляду на викладене, відповідно до ст. 49 ГПК України, відсутні підстави для покладання на відповідача судових витрат. Судові витрати, що складаються із суми державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу залишається на позивачеві.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
Відмовити у позові повністю.
Рішення підписано 19.06.2006 року.
Суддя Калініченко Н.В.