РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року місто Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Косогор Г.О.
суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О.
при секретарі Зелинському О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Колективного Підприємства «Продтовари»(надалі КП «Продтовари») на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 січня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1до КП «Продтовари» про стягнення неустойки та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
29 березня 2006 року позивачка звернулась до суду з позовом до КП «Продтовари» про стягнення заборгованості по аліментам у розмірі 712 гривень, неустойки за просрочку виплати аліментів у розмірі 2730 гривень, моральної шкоди 2000 гривень.
Посилалась на те, що виконавчий лист про стягнення аліментів зОСОБА_2. на її користь, на утримання їх сина ОСОБА_3. , 1989 року народження, знаходився в бухгалтерії відповідача, робітники якої своєчасно не перерахували їй аліменти у зв*язку з чим виникла заборгованість по аліментам, а також вважає, що вони повинні нести відповідальність по сплаті неустойки і моральної шкоди.
В ході розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги. А саме: просила стягнути неустойку 2336 гривень і моральну шкоду 2000 гривень.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що позивачка повинна була сама приходити і одержувати аліменти.
Рішенням суду позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивачки: неустойку 2336 грн56 коп. і моральну шкоду 1000 гривень.
На рішення суду відповідач приніс апеляційну скаргу, в який посилаючись на порушення судом норм права, просить рішення суду скасувати, постановивши нове рішення, яким у позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, в межах
Головуючий у першій інстанції Ступакова О.І. Справа № 22ц-2285\07
Суддя-доповідач ІсаєваН.В. Категорія 44
позивних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи позов ОСОБА_1., районний суд виходив з того, що аліменти не були виплачені з вини відповідача і тому неустойку слід стягнути саме з нього.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального закону.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3, 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавчий лист на стягнення аліментів зОСОБА_2. на користь позивачки надійшов до виконання за місцем його роботи, до відповідача, що аліменти нараховувались, але з травня 2005 р. по квітень 2006 р. на адресу позивачки не надсилались(довідка на а.с. 38).
Згідно ст. 196 Сімейного Кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка забов*язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки(пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прос рочки.
Законом на передбачено стягнення неустойки з виконавця судового рішення. Таким чином, позов ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 1167 ЦК України, морально шкода, вчинена особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка спричинила її при наявності її вини. Вина відповідача в несвоєчасному одержанні аліментів позивачкою підтверджується матеріалами справи - а.с. 38, поясненнями представника відповідача. Дії відповідача нанесли позивачці моральну шкоду, тому як ставили її в скрутне матеріальне становище, - дитина навчається , необхідно своєчасно вносити плату за навчання, її треба утримувати. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 1000 гривень, що відповідає і роз*ясненням, даних в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №»Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди».
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1, п2, 309, 313, 314ч.2.316.319 ЦПК України, судова колегія,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Продтовари» задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 січня 2007 року скасувати.
Позов ОСОБА_1до Колективного Підприємства»Продтовари» задовольнити частково.
Стягнути з Колективного Підприємства «Продтовари» на користь ОСОБА_1відшкодування моральної шкоди 1000(одну тисячу)гривень. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бдсти оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців.