Судове рішення #1628204
Справа № 2а-176 2007 p

Справа 2а-176 2007 p.

 

 

ПОСТАНОВА

 Іменем України

 

19 лютого 2007 р.                                                   ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді                                                          Ковганича С. В.

при секретарі                                          Крецу Т.О.

Розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Тульчині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,  як інваліду війни,

 

ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,  мотивуючи свої вимоги тим,  що він являється інвалідом війни III групи,  про що має офіційне посвідчення,  і тому,  відповідно до  ст.  13 Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантіїїх соціального захисту»      щорічно до 5-го травня,  повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком,  як інваліду війни.

Однак,  всупереч вимогам даного закону,  та Конституції України,  призначена грошова допомога,  йому за 2006 рік виплачена не в повному обсязі.

У 2006 році,  відповідно до Закону України "Про Державний Бюджет на 2006 рік» йому виплачено 270 грн.,  як інваліду війни III групи.

Мінімальна пенсія за віком у 2006 р. відповідно до Закону України « Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.03. № 1058-IV та      Закону

України "Про Державний Бюджет на 2006р." на 1.04.2006 року складала -359 грн.,  тому у відповідності з положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту",  йому згідно розрахунків,  мало бути виплачено у 2006 р. - 359, 00 х 7 = 2513 грн.

Поскільки у 2006 році,  ОСОБА_1  виплачено 270 грн.,  заборгованість становить -2243 грн. разової грошової допомоги,  і посилаючись на наведені обставини,  просить суд,  стягнути з відповідача зазначену суму коштів.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і попросив стягнути з відповідача на його користь 2243 грн. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,  як інваліду війни.

Представник відповідача Петрунько С.  О. позов визнав.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи,  суд

 

встановив:

 

Позивач - ОСОБА_1 ,  являється інвалідом війни III групи,  що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1виданого 6.06.2005 року Вінницьким обласним військовим комісаріатом,  э тому,  згідно  ст.  13. Закону України « Про статус ветеранів війни,  гарантіїїх соціального захисту » має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі семи мінімальних пенсій за віком,  яка має виплачуватися в строк до 5-го травня відповідного року.

Як випливає з пояснень позивача,  в 2006 році,  зазначена допомога йому виплачена у розмірі по 270 грн.

 

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03. № 1058-IV та Закону України "Про Державний Бюджет на 2006 рік» на 1.04.2006 року,  складала - 359 грн.

Таким чином,  у відповідності з положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту",  позивачу мало бути виплачено у 2006 році - сім мінімальних пенсій за віком,  у розмірі -2513, 00 грн.

Так-як частину коштів,  в 2006 році,  позивач отримав,  суд дійшов до висновку,  що позивачу безпідставно не виплачено - залишених виплаті,  як інваліду війни -2243 грн. разової щорічної грошової допомоги,  і вважає,  що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Положення  ст.  44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік",  якими обмежено виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій -визнано такими,  що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) Рішенням Конституційного Суду України   N 20 - рп / 2004,  від 01.12.2004 p.,  наслідком чого,  згідно ч.2  ст.  152 Конституції України є втрата їх чинності.

Згідно  ст.  22 Закону України « Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту » та відповідно до п. 18  ст.  4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито»,  позивач підлягає звільненню від сплати судового збору,  тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  13 Закону України « Про статус ветеранів   війни,  гарантії їх соціального захисту »,   ст.   ст.  11,  71,  ч.3  ст. 72,   ст.  159, 163   КАС України,  суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1,  жителя АДРЕСА_1 - 2243 грн. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,  як інваліду війни III групи.

З Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області,  стягнути в прибуток держави - 51 грн. судового збору.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

 

постанова суду вступила в законну силу 01 березня 2007 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація