Справа №2310/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 травня 2007 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі: головуючого-судді  Нєсвєтової Н.М., при секретарі Ворона О.В розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 року ОСОБА_3, діючий в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики укладеному 10.10.1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_2 взяла в борг у відповідача 57 000грн. на строк до 10.10.2005 року. Вважаючи, що вказана угода укладена внаслідок помилки, просив визнати вказаний договір позики недійсним.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, про визнання права власності на квартиру, визнання договору дійсним.

В подальшому в судовому засіданні за клопотанням позивача по зустрічному позову суд замінив первісного відповідача ОСОБА_3, належним відповідачем ОСОБА_2

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач в судовому засіданні посилався на те, що ВІ996 році він надав в борг ОСОБА_2, грошові кошти в сумі 57000грн. згідно нотаріально посвідченого договору позики від 10.10.1996 року.

В липні 2005 року ОСОБА_3, який є довірителем ОСОБА_2, повідомив його про повернення коштів у жовтні 2005 року. Однак, у вказаний строк кошти повернуто не було і він погодився на пропозицію довірителя відповідачки про укладення договору купівлі-продажу квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1 яка належить відповідачці на праві власності, з відповідною доплатою. При цьому вони враховували, що договором позики передбачалася можливість погашення суми боргу належним ОСОБА_2 майном.

У зв»язку з цим, 10.10.2005 року між ним та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, згідно якого ОСОБА_2 зобов»язувалася продати йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1

Крім того, відповідно до вказаного договору позивач повинен був до підписання основного договору купівлі-продажу  здійснити розрахунок в розмірі 10 000 доларів США . На виконання умов договору він сплатив представнику продавця належну суму коштів, після чого домовилися нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу квартири у строк до 25.10.2005 року. Оскільки відповідачка ухиляється від посвідчення договору купівлі- продажу квартири, просив визнати договір купівлі-продажу квартири дійсним та визнати за ним право власності на вказану квартиру.

2

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності на право розпорядження майном, посвідченої 8.06.2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відмовився від позову про визнання недійсним договору позики і така відмова прийнята судом та ухвалою суду в цій частині провадження у справі закрито.

Крім того, представник відповідачки - ОСОБА_3 в судовому засіданні зустрічний позов визнав повністю, не заперечував проти визнання дійсним договору купівлі-продажу спірної квартири та визнання права власності на квартиру за позивачем ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 10.10.1996 року було укладено договір позики грошових коштів в сумі 57 000 грн., що станом на вказану дату становить 30 000 доларів США.

Як вбачається з договору позики вказану суму грошових коштів ОСОБА_2 зобов»язувалася повернути ОСОБА_1 до 10.10.2005 року. В разі несвоєчасного повернення вказаної суми, або відмови в її поверненні, ОСОБА_2 зобов»язувалася сплатити борг належним їй майном. / а.с.7 /

Оскільки у вказаний в договорі позики строк сума боргу не була повернута позивачу, 10.10. 2005 року між ним та відповідачкою було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, згідно якого відповідачка зобов»язувалася продати йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1/ а.с.25 /

Крім того, за умовами договору позивач повинен був до підписання основного договору купівлі-продажу  здійснити з відповідачкою розрахунок в розмірі 10 000 доларів США.

Судом встановлено, що дійсно позивач сплатив відповідачці 10 000 доларів США на виконання умов попереднього договору.

Відповідно до п.6.1 попереднього договору від 10.10.2005 року сторони повинні нотаріально посвідчити основний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у строк до 25.10.2005 року, чого не заперечував представник відповідачки в судовому засіданні.

Разом з тим, вказаний договір купівлі-продажу квартири не було укладено з вини відповідачки.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги позивача є обгрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір в розмірі 1649грн., на користь позивача 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ - 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,212,215 ЦПК України, ч.2 ст.220 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

3

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 жовтня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.