Справа №2- 1873/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2007 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:

головуючого судді - Реутової В.І.

при секретарі               - Лук'яновій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою,  в якій зазначає,  що 03 січня 2007 року відповідач ОСОБА_2 позичив у нього гроші в сумі 8140 гривень,  які зобов'язався повернути на вимогу позивача,  про що власноруч написав розписку. На початку лютого 2007 року позивач пред'явив відповідачу вимогу про повернення боргу,  і останній повернув йому позик) в сумі 3140 гривень. В наступний час відповідач відмовляється від подальшого виконання прийнятих на себе зобов'язань. Сума неповернутої позики складає 5000 гривень. Тому,  просить суд постановити рішення,  яким стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики в розмірі 5000 гривень та понесені ним судові витрати.

Позивач в судовому засіданні підтвердив викладені обставини та просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився,  про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.  Суд розглядає справу в порядку  ст.  224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності,  суд вважає,  що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,  визначені родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей,  визначених родовими ознаками.

Як вбачається зі  ст.  1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі,  якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,  а у випадках,  коли позикодавцем є юридична особа,  - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ,  який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Так,  в матеріалах справи мається розписка від 03.01.2007 року,  згідно з якою позивач передав відповідачу ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 8140 гривень,  а відповідач зобов'язався повернути зазначену суму на вимогу позивача.

Відповідно до  ст.  1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі,  визначені родовими

2

ознаками,  у такій самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку,  що встановлені договором.

Згідно з розпискою відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути позичені кошти на вимогу позивача. Однак до теперішнього часу зобов'язання виконав не повністю,  повернувши лише частину боргу в сумі 3140 гривень. Сума боргу на теперішній час становить 5000 гривень.

На підставі викладеного,  суд дійшов висновку,  що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.  ст.  10, 11,  60,  209,  212,  214,  215,  224-226 ЦПК України,  на підставі  ст.  ст.  1046, 1047, 1049 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:

·        суму боргу за договором позики в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень,

·        витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривні,

·        витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили,  якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів з дня проголошення) заяви не було подано,  а також,  якщо суду було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача,  поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: