Справа № 2-1197/2007 рік.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 червня 2007 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в

складі

головуючого судді - Тустановського О.М.

при секретарі -                  Друца А.В.

розглянувши попередньо у судовому засіданні м. Вознесенська Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину будинку,

СУД

ВСТАНОВИВ:

04.06.2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину будинку.

У позові вона посилається на те, що 7 лютого 1959 року в Олександрійській селищній раді Вознесенського району вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 і прийняла його прізвище. Проживали вони разом з дітьми в житловому будинку по АДРЕСА_1

Важко хворіючи, її чоловік ОСОБА_2 6 квітня 1974 року оформив на нею заповіт в Олександрійській селищній Раді Вознесенського району. ІНФОРМАЦІЯ_1 на 39-ому році життя помер її чоловік.

Житловий будинок за вказаною адресою належив на праві особистої власності ОСОБА_2 Після смерті чоловіка вона своєчасно звернулася до нотаріуса Вознесенської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 До складу спадкового майна входило ½  частина житлового будинку та нежитлових споруд в АДРЕСА_1.

12 березня 1975 року нотаріус засвідчила, що єдиними спадкоємцями після померлого ОСОБА_2 є: його дружина - ОСОБА_1 на 5/12 частин будинку і нежитлових споруд; та неповнолітні діти: ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_2, на 1/12  частину будинку та нежитлових споруд, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 - на 1/12 частину будинку та нежитлових споруд, згідно заповіту.

Свідоцтво щодо спадкової будівлі необхідно було зареєструвати в Вознесенському інвентар бюро на протязі шести місяців з дня його видачі, але цього не було зроблено.

При видачі свідоцтва про право на спадщину 12.03.1975 року нотаріусом Вознесенської державної нотаріальної контори була допущена помилка при розподіленні часток спадкового майна спадкоємцям, а саме їй вказано 5/12 частин будинку та нежитлових споруд, а повинно було бути вказано 4/12 частини будинку та нежитлових споруд.

Оскільки нотаріус не може внести виправлення в дане свідоцтво про право на спадщину, то вона змушена звернутися до суду. 

На попереднє слухання справи позивачка ОСОБА_1, в судове засідання не з»явилася, але просила суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача - Олександрівської сільської ради Вознесенського району і треті особи - нотаріус Вознесенської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в суд не з»явилися з поважних причин, просили справу розглянути у їх відсутність, позовні вимоги визнають повністю.

Дослідив матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 7 лютого 1959 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. За час перебування в шлюбних відносинах у них народилося двоє дітей: син -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Померлому на праві приватної власності належить будинок та нежитлові споруди, розташовані в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом №321 на право особистої власності, видане виконавчим комітетом Олександрівської селищної ради.

Після смерті ОСОБА_2 позивачка своєчасно звернулася із заявою про отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.

12 березня 1975 року нотаріус Вознесенської державної нотаріальної контори засвідчила, що позивачка - ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 і їй належить у спільному майні цього подружжя частка у розмірі ½  частини будинку та нежитлових споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1. Цього ж числа нотаріус засвідчила, що єдиними спадкоємцями після померлого ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_1 на 5/12 частин будинку, і діти - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на 1/12 частину будинку кожний.

До складу спадкового майна входить ½  частина житлового будинку та нежитлових споруд в АДРЕСА_1. що належить померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на будівлю, виданого Олександрівською селищною радою 26.11.1974 року за №321 та зареєстрованого у Вознесенському інвентарному бюро 09.12.1974 року за №322, № реєстра 1036.

Але при видачі свідоцтва про право на спадщину 12.03.1975 року нотаріусом була допущена помилка при розподіленні часток спадкового майна, а саме: їй вказано 5/12 частин будинку, а повинно бути вказано 4/12 частини будинку.

Крім того, згідно довідок Вознесенського бюро технічної інвентаризації від 28.02.2007 року, №429 та від 23.04.2007 року. №820, нумерація будинку по АДРЕСА_1 змінилася на підставі рішення виконкому Олександрівської селищної ради №39 від 11.04.1997 року: №215 змінився на №233.

Назва вулиці Щорса змінилася на назву вулиці Генерала Подзігуна на підставі рішення 22 сесії 23 скликання виконкому Олександрівської селищної ради від 20.12.2007 року, №15.

Згідно довідки бюро технічної інвентаризації від 23.04.2007 року, АДРЕСА_1, зареєстровано на підставі власності за ОСОБА_2 відповідно свідоцтва №321 на праві власності на житловий будинок від 26.09.1974 року, виданого на підставі рішення виконкому Олександрівської селищної ради, №37 від 28.05.1974 року.

Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 130, 174, 213-215, 218, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності по праву спадкування за законом на 4/12 частини будинку та нежитлових споруд з 1\2 частини спадкового майна - будинку в АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.

На рішення суду може бути подана апеляція в строки, передбачені

ст..294 ЦПК України.