Справа № 2-252/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 липня 2007 р.                                    Южний міський суд Одеської області

в складі: головуючого судді: Котова В.Г.

при секретарі:   Бідніченко Л.М.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Южного цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення до житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Южного міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення до житлового приміщення, при цьому пояснивши, що позивач у 1997 році разом з відповідачем отримали АДРЕСА_1. Вказана квартира належить позивачу та відповідачу на праві спільної приватної власності в рівних частках по 1/2 частині кожному, що підтверджується довідкою з КП „ЮМБТІ" №275 від 02.04.2007 року.

Згідно ст.379 Цивільного Кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

В вказаній квартирі позивач мешкала до середини 2000 року. Потім відповідач почав чинити позивачу перешкоди в користуванні зазначеною квартирою. Він почав здавати зазначену квартиру іншим особам, незнайомим позивачу, та пояснив, що це квартиранти, тим самим створивши позивачу умови за яких вона не могла проживати в зазначеній квартирі.

Згідно ст.311 Цивільного Кодексу України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач вдруге одружився та зареєстрував в зазначеній квартирі свою дружину - ОСОБА_3 та її сина - ОСОБА_4, що підтверджується довідкою з КП „ЖЕД №1" №732 від 27.03.2007 року.

На даний час позивач вимушений знімати житло. Крім того, на теперішній час ОСОБА_1 вагітна, що підтверджується довідкою лікаря - гінеколога від 24.03.2007 року.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло.

Згідно ст.9 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно ст.48 Закону України „Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

У відповідності до ст. 386 Цивільного Кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

2

Згідно ст.391 Цивільного Кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні спільною власністю - АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти вселення ОСОБА_1 в кв.АДРЕСА_1 не заперечує.

Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задовільненню.

Судом встановлено, що позивач у 1997 році разом з відповідачем отримала АДРЕСА_1. Вказана квартира належить позивачу та відповідачу на праві спільної приватної власності в рівних частках по 1/2 частині кожному, що підтверджується довідкою з КП „ЮМБТІ" №275 від 02.04.2007 року.

Згідно ст.379 Цивільного Кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

В вказаній квартирі позивач мешкала до середини 2000 року. Потім відповідач почав чинити позивачу перешкоди в користуванні зазначеною квартирою. Він почав здавати зазначену квартиру іншим особам, незнайомим позивачу, та пояснив, що це квартиранти, тим самим створивши позивачу умови за яких вона не могла проживати в зазначеній квартирі.

Згідно ст.311 Цивільного Кодексу України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач вдруге одружився та зареєстрував в зазначеній квартирі свою дружину - ОСОБА_3 та її сина - ОСОБА_4, що підтверджується довідкою з КП „ЖЕД №1" №732 від 27.03.2007 року.

На даний час позивач вимушений знімати житло. Крім того, на теперішній час ОСОБА_1 вагітна, що підтверджується довідкою лікаря - гінеколога від 24.03.2007 року.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло.

Згідно ст.9 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно ст.48 Закону України „Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

У відповідності до ст.386 Цивільного Кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ст.391 Цивільного Кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позов необхідно повністю задовільнити, зобов'язавши ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні спільною власністю - кв.АДРЕСА_1,

3

 та вселивши ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 10,60,212,215, ЦПК України, ст.9 ЖК України, ст.48 Закону України „Про власність", ст.47 Конституції України, ст.ст.311, 386, 391 Цивільного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні спільною власністю - АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Южного міського суду Одеської області заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Южного міського суду Одеської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.