Справа №2 «а» - 569\07р.
ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого - судді - Запорожченко О.О.
при секретарі - Лунгу А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УМВСУ в Луганській області про стягнення сум, не виплачених при звільненні, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з даним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що він проходив службу в ОВС по 12.03.2004 р. При звільненні відповідачем не був призведений з ним повний розрахунок по існуючих заборгованостях по компенсації за формене обмундирування, щорічній матеріальній допомозі з 1997 року по момент звільнення, надбавці за особливі умови несення служби з 1997 року по момент звільнення та щомісячної премії у розмірі 33,3%. Просив суд стягнути з УМВСУ в Луганській області вказані ним заборгованості.
У судовому засіданні позивач вимоги позову уточнив, просив суд стягнути з УМВСУ в Луганській області також щомісячну доплату від суми пенсії у розмірі 25% з 01.01.2002 р. по момент звільнення, а також надбавку за безперервну службу в ОВС з 2003 р. по момент звільнення. Надав суду пояснення, аналогічні пред'явленому позову. Просив задовольнити уточнені вимоги.
Представник відповідача - УМВСУ в Луганській області у судовому засіданні вимоги позову не визнав у повному обсязі, надавши суду докази в обґрунтування своєї позиції, дав суду відповідні пояснення.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши і вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважає вимоги уточненого позову підлягаючими задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач дійсно проходив службу в ОВС і був звільнений на підставі наказу начальника УМВСУ в Луганській області від 12.03.2004 р. № 62 о/с.
Предметом судового розгляду є правовідносини, що пов'язані з проходженням позивачем публічної служби в ОВС України, який підпадає під адміністративну юрисдикцію і розглядається в порядку адміністративного судочинства згідно ст. 17 КАС України.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про міліцію" працівники міліції мають формений одяг, який видається безкоштовно. Постановою КМУ від 17.11.2001 р. № 1515 "Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу ОВС, військовослужбовців в спеціальних моторизованих військових частинах міліції, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ і осіб начальницького складу податкової міліції - затверджені опис і зразки форменого одягу і відзнаки начальницького і рядового складу ОВС. Відповідно до постанови КМУ від 17.11.2001 р. № 1515 та з метою впорядкування забезпечення речовим майном осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ військовослужбовців внутрішніх військ МВС України був виданий наказ МВС України від 05.12.2003 р. № 1489, яким було затверджене Положення про забезпечення речовим майном осіб начальницького і рядового
2
складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України та форми обліку речового майна. Згідно п.1.3. вказаного Положення функції речового постачання здійснюються в УМВС відділом ресурсного забезпечення. Також, згідно із п. 1.4.13. вказаного Положення, на речову службу покладається оформлення розрахунків з особами, що звільняються з органів внутрішніх справ. Відповідно до п. 4.6. вказаного Положення особам рядового і начальницького складу ОВС, які звільняються в запас чи відставку виплачується грошова компенсація. Таким чином, позивач при звільненні набув права на отримання грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування.
Згідно довідки про виплату грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування № 17 від 05.06.2007 p., наданої УМВС України в Луганській області, до виплати ОСОБА_1 належить 3079,78 гривень, які не виплачені йому при звільненні і тому підлягають стягненню з відповідача.
Указом Президента України № 926/96 від 04.10.1996 р. "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу і оплати труда працівників ОВС" по місцю проходження служби зобов'язана виплачуватися матеріальна допомога у розмірі місячного грошового забезпечення на рік ( пункт 2, абзац 4). Виплата матеріальної допомоги носить обов'язковий характер.
З наданої УМВСУ в Луганській області довідки №9/910 від 15.06.2007 р. вбачається, що розмір середньомісячного грошового забезпечення позивача для нарахування матеріальної допомоги складав: у 1999 р. - 271,07 грн., 2000 р. - 281,25 грн., 2001 р. - 432,78 грн., 2002 р. - 601,50 грн., 2003 р. - 826,18 грн., 2004 р. - 714,05 грн., всього 3126,83 грн. Матеріальна допомога за вказаний період позивачу не виплачувалась. Тому суд вважає за необхідне стягнути з УМВСУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 невиплачену щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення за період з 1999 р. по 2004 р. в сумі 3126,83 грн.
Згідно п.3(а) абз.3 Указу Президента України від 04.10.1996 року №926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу і оплати праці співробітників ОВС" і наказами МВС України №№ 750-96, 570-98, передбачена надбавка "за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик і виконання особливо важливих завдань".
Позивачу наказом начальника УМВСУ в Луганській області № 19 о/с від 31.01.2001 р. була встановлена щомісячна надбавка «за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик і виконання особливо важливих завдань» у розмірі 15% від окладів грошового забезпечення з 01.01.2001 p., яка відповідачем виплачена позивачу з 01.02.2001 р. по
30.09.2001 р. Наказами МВС України №779 від 11.09.01 р. і УМВСУ в Луганській області № 683 від 09.11.01 р. виплата додаткових видів грошового забезпечення була тимчасово
припинена через відсутність бюджетних коштів з 01.10.01 р. по 31.12.01 р. Таким чином, з
01.01.02 p., дія наказу про призначення і, відповідно, виплату даної надбавки повинна була
бути відновлена у розмірі 15% від окладів грошового забезпечення.
Отже, суд вважає за необхідне зобов'язати посадових осіб УМВСУ в Луганській області призвести нарахування і виплату ОСОБА_1 надбавки за особливі умови служби у розмірі 15% від окладів грошового забезпечення з 01.01.2001 р. по 01.02.2001 p., а також з 01.01.2002 р. по 01.01.2003 р.
Наказом начальника УМВСУ в Луганській області №83 о/с від 02.04.2003 p., позивачу з 01.01.2003 р. дана надбавка була призначена у розмірі 20% від окладів грошового
3
забезпечення, яка йому безпідставно не виплачувалась з 01.01.2003 р. по 01.05.2003 р. Тому суд вважає за необхідне зобов'язати посадових осіб УМВСУ в Луганській області призвести нарахування і виплату ОСОБА_1 надбавки за особливі умови служби у розмірі 20% від окладів грошового забезпечення з 01.01.2003 р. по 01.05.2003 р.
Наказом начальника УМВСУ в Луганській області №186 о/с від 28.05.2003 p., позивачу з 01.05.2003 р. була назначена надбавка за особливі умови служби у розмірі 25% від окладів грошового забезпечення, яка йому виплачувалась у повному обсязі по момент звільнення.
Указом Президента України № 370/2003 від 24.04.2003 р. "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України і співробітникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу», Міністру внутрішніх справ України було надано право встановлювати співробітникам ОВС, що мають високі результати в службовій діяльності щомісячні надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ у відсотках до грошового забезпечення, залежно від стажу служби. Виплата надбавок відповідно до даного Указу повинна була здійснюватися з 01.05.03 p., порядок і умови виплати вказаних надбавок визначалися Міністром внутрішніх справ України.
У виконання даного Указу був виданий наказ МВС України від 07.05.03 № 468 «Про виконання Указу Президента України від 24.04.03 № 370 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України і співробітникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу», яким був визначений порядок і умови виплати вказаної надбавки.
Відповідно до наказу УМВС України в Луганській області від 28.05.03 № 149 о/с позивачу була встановлена щомісячна надбавка за безперервну службу в ОВС до грошового забезпечення у розмірі 50% з 01.05.03 р. З наданої УМВСУ в Луганській області довідки вбачається, що вказана надбавка виплачувалася позивачу за липень 2003 р. у повному обсязі. Таким чином суд вважає за необхідне зобов'язати посадових осіб УМВСУ в Луганській області призвести нарахування і виплату ОСОБА_1 надбавки за безперервну службу в ОВС у розмірі 50% з 01.05.2003 р. по 01.07.2003 p., а також за серпень 2003 р.
Наказом УМВС України в Луганській області від 01.09.03 № 599 «Про виконання вимог ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» тимчасово, з 1 вересня 2003 року і до особливого розпорядження передбачалося нарахування і виплата вказаної надбавки співробітникам ОВС у розмірі 50% від встановленої наказом УМВСУ в Луганській області. Проте, даний наказ суперечить вищезгаданим Указу Президента України і наказу МВС України, оскільки підставами для зменшення розміру або відміни виплати вказаної надбавки співробітникам ОВС є зниження результатів їх оперативно-службової діяльності і накладення на співробітника дисциплінарного стягнення. Відсутність достатнього фінансування не є підставою для зниження розміру виплати вказаної надбавки, оскільки подібна підстава не передбачена вищезгаданими Указом Президента України і Наказом МВС України, і згідно Наказу МВС України від 10.06.99 № 149 з доповненнями, внесеними Наказом МВС України № 468 від 07.05.03, дана надбавка відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, виплата якої носить обов'язковий характер і не залежить від розміру асигнувань на утримання ОВС. Також, як вказав Пленум Верховного Суду України в п.8 Постанови від 24.12.99 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» в проведенні виплат надбавок, передбачених нормативно-правовими актами визначаючими умови і розмір їх виплат, співробітникам може бути відмовлено в їх виплаті по мотивах відсутності коштів тільки у випадках і при умові, якщо їх виплата обумовлена в даних нормативно-правових актах наявністю певних коштів або
4
фінансування.
Таким чином, виплата надбавки позивачу за безперервну службу в ОВС у вересні, жовтні 2003 року повинна була призволитись в розмірі встановленому Наказом УМВС України в Луганській області від 28.05.03 № 168 у розмірі 50% від грошового забезпечення. Розмір не донарахованої надбавки за вересень місяць 2003 р. складає в процентному вираженні 50% від місячного грошового забезпечення позивача, оскільки вона йому безпідставно не виплачена у повному обсязі і за жовтень 2003 p.- 25%.
Отже, суд приходить до висновку щодо необхідності зобов'язати посадових осіб УМВСУ в Луганській області призвести нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки за безперервну службу в ОВС у розмірі 50% місячного грошового забезпечення позивача за період з 01.05.2003 р. по 01.07.2003 p., а також з 01.08.2003 р. по 01.10.2003 p.. a також у розмірі 25% з 01.10.03 р. по 31.10.03 р.
01.11.03 р. був виданий Наказ МВС України № 1236, який відмінив дію Наказу МВС України № 468 від 07.05.03, і згідно п.45 даного Наказу виплата вказаної надбавки здійснюється в межах асигнувань, виділених на утримання ОВС. Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність зниження в листопаді місяці 2003 р. нарахування і виплати надбавки позивачу у розмірі 50% від призначеного Наказом УМВСУ в Луганській області від 28.05.03 № 149, а в грудні 2003 р. - про повну відміну виплати надбавки на підставі наказу УМВС України від 01.12.03 №797.
У 2004 р. наказів про призначення позивачу надбавки за безперервну службу в ОВС не видавалося, тому суд вважає не підлягаючими задоволенню вимоги позову щодо стягнення заборгованості по даній надбавці з січня 2004 р. по момент звільнення.
На підставі Указу Президента України від 04.10.96 № 926/96 керівникам органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, було надане право встановлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована (п.3 "а" Указу) та преміювати осіб рядового і начальницького складу ОВС (п. З "б" Указу).
Згідно довідки УМВС України в Луганській області від 15.06.2007 р. №9/910, копія якої є в матеріалах справи, позивачу виплачувалась доплата від суми пенсії у розмірі 25% з лютого 2001 р. по 30.09.2001 р. відповідно до довідок УРП про виплату щомісячної доплати від суми пенсії. За весь час виплати, розмір доплати позивачу не змінювався. Наказами МВС України №779 від 11.09.01 р. і УМВСУ в Луганській області № 683 від 09.11.01 р. виплата передбачуваної пенсії була тимчасово припинена через відсутність бюджетних коштів з 01.10.01 р. по 31.12.01 р. Наказ про відміну або скасування даної доплати відносно позивача надалі посадовими особами УМВСУ в Луганській області не видавався і суд приходить до висновку щодо неправомірності невиплати йому передбачувальної пенсії з 01.01.02 р. по грудень 2003 р. Оскільки у грудні 2003 року виплата надбавки не призволилась на підставі наказу УМВСУ № 797 від 01.12.03 р. і в подальшому вона позивачу не призначалась і не виплачувалась, тому суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача по невиплаті даної надбавки з грудня 2003 р. по момент звільнення та вважає за необхідне зобов'язати посадових осіб УМВСУ в Луганській області призвести нарахування і виплату доплати від суми пенсії, яка могла бути нарахована позивачу за вислугу років у розмірі 25% за період з 01.01.02 р. по 01.12.2003 р.
На підставі Указу Президента України від 04.10.96 № 926/96 керівникам органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, надане
5
право преміювати осіб рядового і начальницького складу ОВС (п. 3 "б" Указу).
Щомісячна премія позивачу за період служби в ОВС не призначалась, фактично не виплачувалась, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача щомісячної премії у розмірі 33,3%.
Також суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на звернення до адміністративного суду в зв'язку з тим, що причини пропуску строку вважає поважними. Так, позивач проходив службу в ОВС і був звільнений з органів МВС 12.03.2004 р.
Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ст. 18 Закону України "Про міліцію") , а форми і розміри грошового утримання працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 19 Закону України "Про міліцію"). Відповідно до п.10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України особи рядового і начальницького складу ОВС користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують всі обов'язки громадян, передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні робітника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, призволяться в день звільнення і у випадку порушення законодавства про оплату праці співробітник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження якимось строком (ст. 233 КЗпП України).
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх робітників (ст. 1 КЗпП України) і тільки при наявності відповідного правового обґрунтування та наявності спеціальних нормативних актів, що регулюють оплату праці в деяких інших сферах, можливо уникнути розповсюдження на співробітника деяких, чітко визначених іншим правовим актом норм трудового права. В Положенні про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України не вказані випадки, в яких на співробітників міліції не розповсюджується норми КЗпП України, також не вказані особливості та строки остаточного розрахунку, тому суд вважає можливим при зверненні співробітника міліції за остаточним розрахунком не обмежувати такий строк на звернення, враховуючи при цьому норми КЗпП України.
Таким чином, враховуючи вищевказане, суд вважає вимоги уточненого позову обґрунтованими і підлягаючими задоволенню частково.
У відповідності ст.94 КАС України судовий збір по справі віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 8-9, 94, 159-163 КАС, ст. 16 Законом України "Про міліцію", Указом Президента України № 926/96 від 04.10.1996 p., Постановою КМУ від 17.11.2001 р. № 1515, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із адміністративним позовом.
6
Стягнути з УМВС України в Луганській області на користь ОСОБА_1 невиплачену компенсацію за формене обмундирування в сумі 3079,78 гривень.
Стягнути з УМВС України в Луганській області на користь ОСОБА_1 невиплачену щорічну матеріальну допомогу за період з 1999 р. по 2004 р. у розмірі 3126,83 гривень.
Зобов'язати посадових осіб УМВС України в Луганській області призвести нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за особливі умови служби у розмірі 15% від окладів грошового забезпечення з 01.01.2001 р. по 01.02.2001 p., а також з
01.01.2002 р. по 01.01.2003 р.
Зобов'язати посадових осіб УМВСУ в Луганській області призвести нарахування і виплату ОСОБА_1 надбавки за особливі умови служби у розмірі 20% від окладів грошового забезпечення з 01.01.2003 р. по 01.05.2003 р.
Зобов'язати посадових осіб УМВСУ в Луганській області призвести нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки за безперервну службу в ОВС у розмірі 50% місячного грошового забезпечення позивача за період з 01.05.2003 р. по
01.07.2003 p., а також з 01.08.2003 р. по 01.10.2003 р.
Зобов'язати посадових осіб УМВСУ в Луганській області призвести нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки за безперервну службу в ОВС у розмірі 25% місячного грошового забезпечення позивача за період з 01.10.03 р. по 31.10.03 р.
Зобов'язати посадових осіб УМВСУ в Луганській області призвести нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати від суми пенсії у розмірі 25% за період з 01.01.2002 р. по 01.12.2003 р.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.