Справа  №1-144-2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Горохів                                                                    27 грудня 2007 року

Горохівський районний суд під головуванням

судді                                                                            Чонки В.В.,

за участю секретаря                                                  Сівосі Н.М.,

прокурора                                                                           Овсієнка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Горохів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Матів Сокальського району Львівської області, українки, гр.України, з середньою освітою, заміжньої, виховує двох малотніх дітей, непрацюючої, раніше не судимої, мешканки с.Журавники Горохівського району  у вчиненні злочину передбаченого ст. 166  КК України, -

встановив :

         Підсудна ОСОБА_1 маючи на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2, яка з 2005 року страждає на апластичну анемію, що є важким онкогематологічним захворюванням, достеменно знаючи про необхідність прийому препарату «Сандимун-Неорал», який є життєво необхідним для потерпілої ОСОБА_2, злісно невиконуючи обов»язки по догляду за дитиною, з серпня 2006 року припинила лікування доньки не застосовуючи вказаний медичний препарат, що спричинило тяжкі наслідки.

         2 січня 2007 року малолітня потрапила у реанімаційне відділення Горохівської ЦРЛ, а згодом у відділення анестезіології №1 ВОДТМО з діагнозом - двобічна не госпітальна вогнищева пневмонія, апластична анемія.

         В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала, суду пояснила, що з 2005 року її донька хворіє апластичною анемією, що є важким онкологічним захворюванням. Доньку вона лікувала у Волинському обласному дитячому територіальному медичному об»єднанні . Лікуючий лікар ОСОБА_3. Ним було призначено спеціальний препарат «Сандимун-Неорал«, який був для хворої життєво необхідним. З прийманням вказаного медичного препарату дитину необхідно було щомісячно привозити для обстеження. Препарат у пігулках і видавався на один місяць прийому. Після серпня 2006 року вона перестала возити доньку для обстеження і вирішила лікувати її у домашніх умовах, стала купувати їй фрукти, соки та інші вітаміни для підтримки організму. 2 січня 2007 року донька стала скаржитися на загальну слабість, болі в ногах та грудях. Коли викликала швидку медичну допомогу доньку відразу ж госпіталізували у Горохівську ЦРЛ, а потім у ВОДТМО.

         Крім повного визнання вини підсудною, факт скоєння нею злочину стверджується показаннями потерпілої, свідків, висновками судово-медичної експертизи та іншими матеріалами справи.

         Так, потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що протягом 4-х років хворіє на апластичну анемію. Тривалий час лікувалась у дитячих клініках міста Луцька. 2 січня 2007 року їй стало дуже погано і її відвезли у Горохівську ЦРЛ., а на на наступний день в обласну дитячу клініку. В клініці лікувалась протягом 4-х місяців. Після виходу з лікарні вона приймає двічі на день медичний препарат «Церукал». У її мами на даний момент є ще одна дитина до 1-го року і можливо мама не встигає приділити більше уваги їй особисто. Потерпіла просить підсудну не карати.

         Свідок ОСОБА_4 у суді пояснила, що вона є директором Журавниківської ЗОШ І-ІІ ступенів. Неповнолітня ОСОБА_2 навчається у даному навчальному закладі з вересня 2001 року. Сім»я де живе і виховується потерпіла ОСОБА_2 малозабезпечена. Іноді дитина міняла місце навчання у зв»язку з сімейними обставинами. Дитина часто хворіє, тривалий час знаходилась на лікуванні. Пропускає заняття. На її думку мати потерпілої безвідповідально ставиться до виховання та утримання дитини.

         ОСОБА_5 у судовому засіданні, будучи допитаною у якості свідка, пояснила, що вона займає посаду заступника головного лікаря по дитинству та рододопомозі Горохівської ЦРЛ. В серпня 2005 року у ВОДТМО потерпілій ОСОБА_2 було постановлено діагноз - апластична анемія, що є важким злоякісним  захворюванням, а 6 вересня 2005 року дитині було встановлено інвалідність.  Для лікування був призначений препарат «Сандимун-Неорал», який необхідно було вживати постійно. Видачу спецпрепарату проводив лікуючий лікар, завідувач гематологічним відділенням ОСОБА_3. Вищезазначений препарат підсудна ОСОБА_1 давала доньці з вересня 2005 року по серпень 2006 року . З серпня 2006 року підсудна припинила їздити за життєво необхідним препаратом у ВОДТМО, в результаті чого дитина перестала його приймати, що потягнуло за собою значне погіршення стану її здоров»я. 2 січня 2007 року  потерпілу було доставлено у реанімаційне відділення Горохівської ЦРЛ з легеневою та серцево-судинною недостатністю, загостреною формою апластичної анемії, а також двобічною негоспітальною вогнищевою пневмонією.

         Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він займає посаду сільського голови с.Журавник Горохівського району. В сім»ї ОСОБА_1 бував неодноразово, відвідував сім»ю, спілкувався з її членами. Підсудна неналежно ставиться до виховання доньки, в будинку інколи брудно, неприбрано.

         Допитана в якості свідка ОСОБА_7 в суді пояснила, що займає посаду завідувачки фельшерсько-акушерського пункту с.Журавники. У вересня 2006 року проводила обстеження санітарно-гігієнічних умов помешкання  ОСОБА_1. В будинку було брудно, повітря важке, затхле, кімнати не провітрювались. На момент огляду, неповнолітньої ОСОБА_2 у будинку не було. Під час медичних оглядів Журавниківської ЗОШ І-ІІст. у потерпілої ОСОБА_2 виявляли педикульоз.

         Лікуючий лікар ОСОБА_3 при проведенні судового слідства пояснив, що у 2005 році у ВОДТМО поступила неповнолітня ОСОБА_2, 1995 року народження. Був встановлений діагноз: апластична анемія, що є важким онкогематологічним захворюванням. Рецепти на отримання препарату «Сандимун-Неорал» виписував він особисто і підсудна їх отримувала безкоштовно. В жовтні місяці підсудна повинна була прибути до лікарні за отриманням препарату, однак ні мати , ні сама пацієнтка (потерпіла) до лікувального закладу не прибули. Він неодноразово пояснював ОСОБА_1 що препарат потрібно приймати постійно, оскільки припинення його вживання може привести до зниження всіх лабораторних показників крові, розвитку кардіоміопатії та вторинного імунодефіциту внаслідок чого можуть статися непередбачувані наслідки аж до настання смерті.  ОСОБА_1 самовільно припинила лікування дитини спецпрепаратом, внаслідок чого 3 січня 2007 року остання поступила у ВОДТМО у важкому стані. Коли потерпіла знаходилась на лікуванні, підсудна ОСОБА_1 залишала її в медзакладі на тиждень або на ще довший час.

         Висновком судово-медичної експертизи (а.с. а.с. 77-84) встановлено, що згідно представлених даних медичної документації ОСОБА_2 являється інвалідом дитинства, перебуває на обліку у гематолога Волинської області дитячої клінічної поліклініки з приводу апластичної анемії важкого ступеня, вторинної дизметаболічної кардіоміопатії, періодично перебуває на стаціонарному лікуванні. Препаратом вибору для підтримки здоров»я дівчинки являється лікарський препарат «Сандимун-Неорал».

         В даному конкретному випадку відмова від прийому препарату негативно вплинула на стан здоров»я потерпілої ОСОБА_2, погіршився загальний стан дитини, знизились усі лабораторні показники крові, розвинулась кардіоміопатія, що зумовило термінову госпіталізацію дитини у січні 2007 року. Вищезазначені наслідки, пов»язані з відмінною препарату можна вважати тяжкими.

         Аналізуючи матеріали справи, досліджені в суді, в їх сукупності, суд вважає, що зібраними по справі доказами вина підсудної повністю доведена і її дії слід кваліфікувати за ст. 166 КК України - як злісне невиконання батьками встановлених законом обов»язків  по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

         Обираючи покарання підсудній, суд враховує характер та  ступінь суспільної небезпечності скоєного нею злочину, всі обставини справи, її особу.

         ОСОБА_1 раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується по місцю проживання позитивно, на її утриманні двоє малолітніх дітей. В скоєному злочині щиро кається, запевняє суд, що в майбутньому з її боку подібне більше не повториться, а тому з таких підстав, суд вважає, що виправлення її та перевиховання можливе буз ізоляції від суспільства з призначення їй покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

         До обставин, що пом»якшують її відповідальність суд відносить щире її каяття у скоєному.

         До обставин, що обтяжують покарання її суд відносить, настання тяжких наслідків , завданих злочином.

                  Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд -

засудив :

         ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину  передбаченого ст.166  КК України та призначити їй покарання  у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

         Згідно ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов”язки:

-           не виїжджати за межі України  на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-           повідомляти ці органи  про зміну місця проживання, роботи, навчання;

-           періодично з”являтися  в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженій до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подано апеляцію до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, через Горохівський районний суд, протягом п”ятнадцяти діб, з моменту  його проголошення .

Головуючий                                                   В.В. Чонка