1-136/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  28 січня 2008  року                                                                    місто Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Ковальчук Л. В.,

при секретарі Свірінь І. М.,

за участю прокурора Курбатової І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Вінниці, українки, громадянки  України,  з середньо-спеціальною освітою, розлученої, не працюючої, проживаючої за адресою  АДРЕСА_1, раніше засудженої:

- 03.04.1996 року вироком Замостянського районного суду м. Вінниці за ч.2 ст.140 КК України 1960 року до двох років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст.46 КК України звільненої від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік,

- 19.10.1999 року вироком Ленінського районного суду м. Вінниці за ч.2 ст. 140 до одного року позбавлення волі,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

         09.11.2007 року близько 20.00 години, ОСОБА_1, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, в гостях у ОСОБА_2, побачила у ОСОБА_3 мобільний телефон марки “Нокіа 6270” вартістю 1500 грн. Після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою. Реалізуючі свій злочинний намір, ОСОБА_1 попросила у ОСОБА_3 його мобільний телефон з сім-картою мобільного оператора “Київстар” вартістю 50 грн. ніби для того, щоб послухати мелодії та подивитись картинки. Будучи введеним в оману, ОСОБА_3 на її прохання передав свій мобільний телефон ОСОБА_1 Отримавши вищевказаний мобільний телефон ОСОБА_1 сіла на диван та почала роздивлятись його. Побачивши, що ОСОБА_3 заснув, переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, ОСОБА_2 вийшла з квартири та пішла до себе додому, залишивши собі мобільний телефон ОСОБА_3. Своїми діями ОСОБА_1 спричинила потерпілому майнової шкоди на загальну суму 1550 грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого їй злочину при зазначених обставинах визнала повністю, в скоєному щиро розкаялась і просила суд суворо її не карати.

Враховуючи думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. 

Дії ОСОБА_1 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом та зловживання довірою (шахрайство).

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 вчинила умисний, корисливий  невеликої тяжкості злочин, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, однак на момент скоєння злочину, вважається особою не судимою, за місцем проживання характеризується задовільно  (а. с. 41), на обліку у Вінницькій обласній психіатричній лікарні та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері не перебуває (а. с. 36,37).

Обставинами, що пом'якшують  покарання, суд вважає повне визнання вини, щире каяття підсудної.

Обставин, що  обтяжують  покарання судом не встановлено.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі та звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Також суд вважає, що речовий доказ, який зберігається в потерпілого, слід залишити останньому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винною у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і призначити їй покарання у вигляді трьох років обмеження волі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від  відбування призначеного покарання  з іспитовим строком три роки.

Відповідно до п. п. 2, 3  ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи при УМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.

         Речовий доказ по справі - телефон марки “Нокіа 6270”, який знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: