Справа  №1-38/11 р.

В И Р О К

Ім`ям   України

 13 травня 2011 року                                                      Замостянський районний суд м. Вінниці

                                                                                   в складі:    головуючого –судді Шлапака Д.О.,

                                                                         при секретарі Дерун А.С.,

                                                                     за участю  прокурора: Калитко В.В.,  Майданюка В.А.,

                                                                                Драчевського Є.Ю., Олексієнка О.Ю.,                                                                                                            підсудних: ОСОБА_3, ОСОБА_4.

                                                                                            захисника підсудного ОСОБА_4

                                                                                               адвоката - ОСОБА_5,

                                                                                               захисника підсудного ОСОБА_3

                                                                                               адвоката - ОСОБА_6,

               розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого,  місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

          -16.06.2005 року Печерським районним судом м. Києва за ст.187 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КПК з іспитовим терміном на 2 роки;

          -24.03.2006 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 3 місяців позбавленні волі, 02.10.2008 року на основі постанови Піщанського районного суду Вінницької області звільнився, не відбутий  строк 1 рік 5 місяців 9 днів,

          - у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.2 ст.296 КК України,

          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Вінниці, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності:

          -07.02.2003 року  Замостянським районним судом м. Вінниці, за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено з іспитовим строком на 1 рік;

          -28.10.2004 року Замостянським районним судом м. Вінниці за  ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, до 3 років позбавлення волі;

          -27.06.2007 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України, до 4 років позбавленні волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнився з іспитовим строком 2 роки 6 місяців,

          - у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3, 12.12.2009 року приблизно о 22.00 год., знаходячись в громадському транспорті - тролейбусі №303, що рухався по маршруту №7 «Залізничний вокзал - Лугова», перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на розі вулиць Немирівське шосе - Чехова в м. Вінниці, з мотивів явної неповаги до суспільства грубо порушив громадський порядок, що супроводжувався особливою зухвалістю, відновлення якого вимагає значних зусиль. Прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, яка є безсумнівною як для нього, так і для оточуючих, протиставляючи себе іншим громадянам, проявляючи свою безсоромність, нахабство, безпричинно, висловлювався нецензурними словами, чіплявся до сторонніх, на зауваження кондуктора не реагував. Після примусової зупинки даного транспортного засобу, вчиненої з боку водія задля припинення вищенаведених хуліганських дій, ОСОБА_3 вийшов з тролейбусу, але свої протиправні дії не припинив. Знаходячись на вулиці Немирівське шосе, в декількох метрах від даного транспортного засобу, ОСОБА_7, демонструючи свою безкарність, за допомогою скляною пляшки з пивом, яке він вживав, безпричинно розбив заднє лобове скло тролейбуса, внаслідок чого, заподіяв комунальному підприємству «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»матеріальну шкоду на загальну суму 918,92 грн. та припинив нормальну діяльність даного підприємства, що виразилось в тимчасовій зупинці громадського транспорту.           

Продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_3 спільно з підсудним ОСОБА_4, 17.05.2010 року приблизно о 01.30 год., перебуваючи на сходовій площадці будинку АДРЕСА_3, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, прагнучи самоутвердитись за рахунок приниження честі та гідності потерпілого, застосували фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого в момент заподіяння, що виразилась в тому, що вони зневажаючи охоронювані законом права та інтереси людини і громадянина, нанесли декілька ударів руками та ногами по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_8, внаслідок чого спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді: синців на голові, на правому плечі, передній поверхні шиї зліва, крововилив під кон’юнктиву правого ока.

Згідно висновку експерта №1042 від 18.05.2010 року, виявлені у ОСОБА_8 синці на голові, на правому плечі, на передній поверхні шиї зліва, крововилив під кон’юнктиву правого ока належать до легких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів).

В ході нанесення тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_8, втратив рівновагу та із його кишені випав мобільний телефон марки «Нокіа 6500», який опинився на бетонній плиті-перегородці між 3 та 4 поверхом будинку АДРЕСА_3. Після чого, у ОСОБА_4, виник умисел на відкрите викрадення чужого майна і розуміючи, що за його діями спостерігають, підбурюваний жагою до наживи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в присутності потерпілого та ОСОБА_3, відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілого, марки «Нокіа 6500», чорного кольору, вартістю 1800 грн., в якому містився стартовий пакет Київстар, вартістю 25 грн., після  чого з місця події зник та викраденим скористався на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8,  матеріальної шкоди на загальну сум 1 825 грн.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3  свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав частково та суду пояснив, що визнає факт вчинення ним в стані алкогольного сп’яніння хуліганських дій 12.12.2009 року, за обставин, встановлених судом та наведених вище. По факту вчинення ним злочину 17.05.2010 року відносно незнайомого йому на той час потерпілого ОСОБА_8, свою вину не визнає, оскільки громадський порядок не порушував, і тілесних ушкоджень йому не наносив, а навпаки намагався їх сутичку з ОСОБА_4 розборонити. Просив суд його суворо не карати, оскільки матеріальну шкоду завдану КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»на загальну суму 918,92 грн. відшкодував, і претензій до нього не має, також зробив для себе належні висновки.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, свої покази наданні на досудовому слідстві підтримав в повному обсязі. Також суду пояснив, що він дійсно з ОСОБА_3 17.05.2010 року приблизно о 01.30 год., знаходились на сходовій площадці будинку АДРЕСА_3, та зустріли незнайомого йому на той час потерпілого ОСОБА_8, який був разом з дівчиною. Між ними виникла сутичка, в наслідок чого він спільно з ОСОБА_3 безпідставно нанесли декілька ударів руками та ногами по голові та тулубу потерпілого, який втратив рівновагу та упав на підлогу. Він, побачивши, що у потерпілого випав з кишені мобільний телефон, не зважаючи на те, що за його діями спостерігають вирішив ним заволодіти, після чого з місця злочину зник та викраденим скористався на власний розсуд.  Просив суд його суворо не карати, оскільки зробив для себе належні висновки.

 Потерпілий в судовому засіданні покази надані ним на досудовому слідстві підтримав повністю, та пояснив, що в АДРЕСА_3 він знаходився на святкуванні хрещення доньки своїх друзів, близько 12 години ночі він пішов провести додому дівчину на ім’я ОСОБА_9, яка проживає у тому ж під’їзді тільки на четвертому поверсі. Піднявшись на четвертий поверх вони з ОСОБА_9 деякий час стояли розмовляли, де до них підійшло двоє невідомих йому хлопців, як потім виявилось це були ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які почали до нього чіплятись. Внаслідок чого між ними виникла сутичка, де підсудні почали наносити йому удари руками та ногами по голові та тулубу. Після того, як він упав на підлогу у нього випав мобільний телефон, який в подальшому забрав ОСОБА_4. Також на його прохання повернути йому мобільний телефон ОСОБА_4 відмовився.      

Цивільний позов заявлений ним на досудовому слідстві підтримав повністю, та пояснив, що злочинними діями підсудних йому було завдано як матеріальну, так і моральну шкоду. Однак претензій ні матеріального, ні морального характеру у нього до підсудного ОСОБА_3 не має, оскільки завдану йому шкоду було відшкодовано.

З підсудного ОСОБА_4 просив стягнути матеріальну шкоду: - за викрадений мобільний телефон та сім-карту в розмірі 1 825 грн., - за пошкоджений костюм сірого кольору, вартістю 1000 грн. та сорочку рожевого кольору, вартістю 175 грн. в які він був одягнений на загальну суму 1 175 грн. Крім того, хуліганськими діями підсудного ОСОБА_4 йому було завдано і моральну шкоду, за пережиті стрес та біль, яку він оцінює у 2000 грн. Щодо призначення міри покарання підсудним поклався на розсуд суду.

Крім визнання ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому йому злочині за ч.1 ст.296 КК України його вина також доводиться допитаними та оголошеними в судовому засіданні показами свідків.

Свідок ОСОБА_10 в судому засіданні пояснив, що з підсудним ОСОБА_3 вони знаходяться в дружніх відносинах, і в грудні 2009 року якого числа не пам’ятає, вони в стані алкогольного сп’яніння знаходились в тролейбусі, який рухався по маршруту №7 «Залізничний вокзал - Лугова», де голосно розмовляли та пили пиво, за що їм неодноразово пасажирами було зроблено зауваження та в подальшому водієм висаджено з тролейбуса. Після чого, ОСОБА_3 хотів викинути пляшку з під пива та розбив заднє лобове скло даного тролейбуса, де знаходились люди. Через декілька хвилин приїхали працівники міліції та затримали ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона працює кондуктором в тролейбусі  №7, по маршруту «Залізничний вокзал - Лугова», в грудні 2009 року у вечірній час в тролейбус зайшло багато пасажирів, люди різного віку, серед яких було і двоє невідомих їй на той час хлопців, де одним із них був ОСОБА_3, та які попросились проїхати не розраховуючись за проїзд сіли на заднє сидіння, що розміщено в середній частині салону. Під час руху тролейбусу вони розмовляли між собою, спочатку все було гаразд. Під’їжджаючи до зупинки «Чехова», хлопці почали сперечатися між собою, штовхати один одного. Крім того, ОСОБА_3 в словесній формі почав чіплятися до інших пасажирів. Вона зробила хлопцям зауваження, однак ОСОБА_3 не заспокоюючись почав голосно висловлюватися нецензурними словами. Вона вдруге зробила йому зауваження, однак він не реагував. Його поведінка була нахабною. Вона наголосила їм, якщо ці дії не припиняться, то водій зупинить транспортний засіб і їх виженуть. Потім, вона підійшла до водія і усе розповіла. Водій продовжив рух по маршруту в напрямку мікрорайону «Тяжилів», але ОСОБА_3 не припиняв свої хуліганські дії. Проїжджаючи перехрестя вулиць Чехова та Немирівське шосе, на деякій незначній відстані від залізничного переїзду, водій зупинив ТЗ і відчинив двері для того, щоб хлопці вийшли з тролейбусу, про що він наголосив їм. Один погодився, але ОСОБА_3 почав сперечатися, висловлюватися нецензурними словами. Але все ж таки вони вийшли з тролейбуса і пішли в сторону вулиці «Чехова». Зачинивши двері тролейбусу водій продовжив його рух. Повившись в заднє вікно тролейбуса, вона побачила, як ОСОБА_3 знаходячись в декількох метрах від тролейбуса, без будь-якої причини кинув скляну пляшку із-під пива, що знаходилась у нього в руці в напрямку задньої частини тролейбусу. Від удару, заднє праве лобове скло розбилося, частина якого осипалась в салон ТЗ, а решта на вулицю. Після цього, водій відразу зупинив тролейбус. ОСОБА_3 намагався втекти в напрямку вулиці Чехова, але інший хлопець намагався його наздогнати та припинити хуліганські дії.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що покази надані ним на досудовому слідстві він підтримує частково, оскільки не читав, що підписував. Пояснив, що пам’ятає тільки те, що в грудні 2009 року у вечірній час знаходився в тролейбусі №7, який рухався по маршруту «Залізничний вокзал - Лугова», де крім нього було багато інших людей різного віку. В салоні тролейбуса він чув, як невідомі йому хлопці голосно розмовляли, на що кондуктор зробила зауваження, але один із них відреагував агресивно та почав сперечатись та висловлюватись нецензурною лайкою, внаслідок чого тролейбус було зупинено, а хлопців висаджено. Через кілька хвилин він почув як розбилось скло в тролейбусі, хто саме з хлопців його розбив йому не відомо, але тролейбус було зупинено, доки не приїхали працівники міліції.  

Свідки які належним чином були повідомлені про розгляд кримінальної справи, однак до судового засідання з поважних причинам не з’явилися, тому суд оголошує їх покази надані на досудовому слідстві, а саме:

Свідка ОСОБА_13, який повідомив, що з 2008 року до теперішнього часу працює водієм громадського транспорту –тролейбуса в комунальному підприємстві «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління».

12.12.2009 року о 14.00 год. в черговий раз приступив до своєї трудової діяльності, виїхав тролейбусом №303 на маршрут №7 «Залізничний вокзал - Лугова»у м. Вінниці. Здійснивши декілька маршрутних кіл, о 21.46 год. знову виїхав з початкового пункту руху –«Залізничний вокзал»і рухався до кінцевої зупинки «Лугова». В тролейбус сіли багато пасажирів, люди різного віку, зовнішній вигляд яких та їх кількість не запам’ятав. Під’їжджаючи до зупинки «Чехова», через внутрішнє оглядове вікно тролейбусу я замітив, що в салоні транспортного засобу серед пасажирів знаходяться два хлопця, віком 22-25 років, середнього зросту, один з яких худорлявої тілобудови, а інший середньої, одягнуті в куртки болоньові, штани чорного кольору, на голові яких знаходилася шапка та кепка чорного кольору, відповідно, а в руках вони тримали по пляшці пива. На вигляд дані хлопці перебували в стані алкогольного сп’яніння. Він звернув увагу на зазначених хлопців через те, що вони штовхали один одного. Крім того, один і них, той що худорлявої тілобудови в словесній формі чіплявся до інших пасажирів. Кондуктор тролейбусу ОСОБА_11 зробила їм зауваження. Більш того, один із вищенаведених хлопців (худорлявої тілобудови) почав голосно виражатися нецензурними словами. Кондуктор, вдруге, зробила зауваження, однак вказаний  хлопець не заспокоївся. Його поведінка була нахабною. Вона пояснила, якщо ці дії не припиняться, то водій, тобто я зупиню транспортний засіб і їх виженуть. Потім, до нього підійшла кондуктор, яка розповіла йому вищевикладені обставини з приводу хуліганських дій одного з пасажирів. Сподіваючись на те, що хлопець заспокоїться і все минеться, він продовжив рух по маршруту в напрямку мікрорайону Тяжилів, але він не припиняв свої хуліганські дії. Проїжджаючи перехрестя вулиць Чехова та  Немирівське шосе, на деякій незначній відстані від залізничного переїзду, він зупинив ТЗ і відчинив двері для того, щоб ці 2-оє хлопців вийшли з тролейбусу, про що наголосив їм. Один із даних хлопців, той що середньої тілобудови погодився, але інший почав сперечатися, висловлюватися нецензурними словами. Все ж таки дані хлопці вийшли з тролейбусу і спрямували в сторону вулиці «Чехова». Зачинивши двері тролейбусу він продовжив рух ТЗ, однак повившись в оглядове вікно, побачив, як один із даних хлопців, той що худорлявої тілобудови, перебуваючи із задньої сторони тролейбусу намагався вчепитися за сходинкову металеву решітку ТЗ. Потім, цей же хлопець, знаходячись в декількох метрах від тролейбусу без будь-якої причини кинув скляну пляшку із-під пива, що знаходилась у нього в руці в напрямку задньої частини тролейбусу. Від удару, заднє праве лобове скло розбилося, частина якого осипалась в салон ТЗ, а решта на вулицю. Після цього, він відразу зупинив тролейбус. Даний хлопець спрямував в напрямку вулиці Чехова, а інший хлопець намагався його наздогнати. Вони підійшли до автомобіля таксі, модель ТЗ та державний реєстраційний номер не бачив, і про щось розмовляли. В цей час повідомив в міліцію. Через декілька хвилин до них під’їхали працівники міліції, які затримали вказаних хлопців, а також зафіксували пошкодження тролейбусу у вигляді розбитого скла. Крім того, під час огляду ТЗ, проведеного з його участю, працівник міліцію, в присутності 2-ох понятих вивив та вилучив в салоні тролейбусу із задньої його частини, розбиту скляну пляшку з етикеткою пива. Згодом, він дізнався, що прізвище даного хлопця, який вчинив хуліганські дії це ОСОБА_3.

Свідка ОСОБА_14, який повідомив, що 12.12.2009 року приблизно о 22.30 годин проходячи з товаришем ОСОБА_15 перехрестя вулиць Немирівське шосе, Чехова м. Вінниці, звернули увагу на розбите заднє праве скло тролейбусу №303 по маршруту №7, який стоїть на проїжджій частині в напрямку вулиці Ватутіна. Із задньої частини вказаного транспортного засобу, на дорозі знаходилось розбите скло. В декількох метрах від вказаного місця перебували два автомобіля міліції. В цей момент до нього та вищевказаного його товариша звернувся працівник міліції одягнутий у формений одяг, який запросив їх в якості понятих для засвідчення факту проведення огляду тролейбусу та прилеглої території. З даною пропозицією вони погодилися. Працівник міліції роз’яснив їм їх права та обов’язки, зокрема необхідність прийняття участі в якості понятого під час проведення огляду місця події, а після закінчення цієї дії засвідчити своїм підписом їх правильність у відповідному документі. Під час огляду місця події, вони ще раз переконалися в пошкодженому ТЗ у вигляді розбитого скла, частини якого знаходилися на дорозі, а решта в салоні тролейбусу. Крім того, під час огляду ТЗ, працівник міліцію, в їх присутності та водія тролейбусу вивив та вилучив в салоні тролейбусу із задньої його частини, розбиту скляну пляшку з етикеткою пива, яку упакував в пакет та опечатав біркою, на якій розписалися учасники даної дії.

 Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним частково, в інкримінованому йому злочині за ст.296 ч.2 КК України, підсудний ОСОБА_4 в інкримінованих йому злочинах за ст.186 ч.1 та 296 ч.2 КК України свою вину визнав повністю, їх вина у вчиненні даних злочинів при вищенаведених обставинах, встановлених судом, повністю доведена зібраними по справі доказами, а також показами свідків.

 А саме, оголошеними в зв’язку з неявкою з поважних причин, показами свідка ОСОБА_16, яка пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 16.05.2010 року вони вирішили охрестити доньку ОСОБА_25 і запропонували їхньому товаришеві ОСОБА_8 бути за хрещеного батька, на що він погодився. Вона запросила ОСОБА_17 за хрещену мати, на що вона також погодилась. Святкували вони в їх квартирі, а саме в АДРЕСА_3. Коли вони сиділи в квартирі за столом, то вона бачила як ОСОБА_8 із кишені сорочки діставав власний мобільний телефон марки Нокіа 6500 чорного кольору та відповідав на дзвінки неодноразово. В них в ОСОБА_8 перебував приблизно до 01.20 год. 17.05.2010 року, після чого разом із сусідкою ОСОБА_9 вийшли та попрощались з ними. Приблизно в 05.00 год. 17.05.2010 року у двері їхньої квартири хтось постукав, коли відчинили двері то помітили ОСОБА_8 з батьком, ОСОБА_8 був весь червоний, костюм в якому був одягнений ОСОБА_8, мав численні забруднення у вигляді крапель крові. Коли поцікавились у ОСОБА_8, що сталось, то він повідомив що коли вони вийшли з ОСОБА_9 з їх квартири та перебували на сходинковій площадці, то до нього підійшло двоє невідомих хлопів віком приблизно 20-23 роки, після чого між ними виник конфлікт в ході якого вони побили його та один із них забрав мобільний телефон, який випав із кишені ОСОБА_8. Після чого, вони спустились у під’їзд, та роз’їхались у різні сторони. (Т.2 а.с.71).

Показами свідка ОСОБА_18, яка в судовому засіданні  пояснила, що з підсудним ОСОБА_3 перебувала в дружніх стосунках, а підсудного ОСОБА_4 в день інциденту бачила вперше. В той день вона була запрошена до подруги на хрестини доньки, яка також є її сусідкою по під’їзду. Після святкування, її додому вирішив провести ОСОБА_8, з яким вони іще стояли спілкувались. Згодом до них підійшли ОСОБА_3 та не знайомий їй на той час ОСОБА_4. ОСОБА_3 попросив її пройти з ним в кінець коридору, так як ОСОБА_4 потрібно було поговорити з ОСОБА_8, і вона з ОСОБА_3 пішла, а хлопці залишились розмовляти. Через деякий час вона почула розмову ОСОБА_4 на підвищених тонах з ОСОБА_8, після чого почула звук, як щось упало, а коли подивилась то побачила, що ОСОБА_8 лежить на підлозі, а ОСОБА_4 наносить йому удари по тулубу кулаками та ногами.  Після чого, до нього пішов ОСОБА_3, що було далі їй не відомо. Вона повідомила подругу ОСОБА_16 про інцидент, а та в свою чергу викликала працівників міліції.   

Показами свідка ОСОБА_19, який в судовому засіданні пояснив, що з потерпілим ОСОБА_8 він знаходиться в дружніх відносинах. 17.05.2010 року він та інші запрошені гості знаходились у них вдома на святкуванні хрещення їх доньки. Після чого, пізно ввечері ОСОБА_8 пішов додому, а на наступний день близько 4 год. ранку зателефонував з незнайомого йому телефону та повідомив про вчинений відносно нього злочин. Більше йому нічого не відомо.

Показами свідка ОСОБА_20, який в судовому засіданні пояснив, що 17.05.2010 року, приблизно о 3 год. ночі до нього додому прийшов його молодший брат ОСОБА_4 зі своїм товаришем ОСОБА_3, який запропонував купити у нього мобільний телефон марки «Нокіа», чорного кольору за 200 грн. На його запитання чи телефон не крадений, ОСОБА_3 відповів, що це його власний телефон, повіривши ОСОБА_3 він купив у нього даний телефон за 200 грн.        

Показами свідка ОСОБА_21, яка в судовому засіданні пояснила, що 18.05.2010 року коли вона разом із однокурсниками ОСОБА_22 та іншими  перебували біля входу у Вінницький кооперативний інститут, що по вул. Фрунзе 59 в м. Вінниці, до них підійшли два працівники міліції один з яких запропонував їй та хлопцям бути понятими під час проведення відтворення обстановки та обставин події, яка відбулась 17.05.2010 року у під’їзді будинку що по АДРЕСА_3 На дану пропозицію вони погодились, після чого разом із працівниками міліції відправились до даного будинку. Де до них підійшов невідомий їй хлопець, як потім виявилось це був потерпілий ОСОБА_8. На прохання слідчого розповісти та показати про те, що сталось він пояснив, що напередодні знаходився на святкуванні хрещення доньки знайомих, які проживають у будинку, що по АДРЕСА_3 Після закінчення свята він з дівчиною вийшов з квартири та пішли до сходинкової площадки. Де до них підійшло двоє невідомих хлопців і між ними почався конфлікт із-за дівчини. В ході якого хлопці його побили та один із них викрав у нього мобільний телефон.  

Показами свідка ОСОБА_22, який в судовому засіданні надав аналогічні покази свідку ОСОБА_21, та пояснив, що 18.05.2010 року коли він разом із однокурсниками ОСОБА_21 та іншими перебували біля входу у Вінницький кооперативний інститут, що по вул. Фрунзе 59 в м. Вінниці. До них підійшли два працівники міліції один з яких запропонував йому та ОСОБА_21 бути понятими під час проведення відтворення обстановки та обставин події, яка відбулась 17.05.2010 року у під’їзді будинку що по АДРЕСА_3 На дану пропозицію вони погодились, після чого разом із працівниками міліції відправились до даного будинку. Де до них підійшов невідомий йому хлопець, як потім виявилось це був потерпілий ОСОБА_8. На прохання слідчого розповісти та показати про те, що сталось він пояснив, що напередодні знаходився на святкуванні хрещення доньки знайомих, які проживають у будинку, що по АДРЕСА_3 Після закінчення свята вони з дівчиною вийшли з квартири та пішли до сходинкової площадки. До них підійшло двоє невідомих хлопців і між ними почався конфлікт із-за дівчини. В ході якого хлопці його побили та один із них викрав у нього мобільний телефон, який у нього випав під час бійки. А також потерпілий показував де це усе відбувалось.

Крім показів самих підсудних, показів потерпілого та свідків, вина їх підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи.

          Том №1: Рапортом інспектора БПС ГУ МВС України у Вінницькій області Земського О.В. про затримання ОСОБА_3 безпосередньо після вчинення останнім злочину ( а.с. 2 ); Листом КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»про вчинення хуліганських дій, які виразились в пошкодженні 12.12.2009 року тролейбусу №303, розбитті скла. ( а.с. 3); Протоколом огляду місця події, план-схема, фототаблиця (а.с.5-8); Протоколом №5764 медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю (наркотику) та стану сп’яніння від 12.12.2009 р. на ім’я Басистюк, де дане прізвище було зазначено навмисно невірно зі слів ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_3 знаходився в стані алкогольного сп’яніння середнього ступеню (а.с.14); Протоколом огляду предметів –розбитої скляної пляшки за допомогою якої ОСОБА_3 розбив скло в тролейбусі від 17.12.2009 року та постановою про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до справи ( а.с. 22, 23); Квитанцією прибуткового касового ордера №613, та довідкою, відповідно до яких ОСОБА_3 відшкодував КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»вартість пошкодженого скла і що КП «ВТТУ»претензій до нього не має (а.с.30, 31);  Відповідно до характеристики виданої ТОВ «Бокуд-1», ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с32);  Відповідно до довідки виданої КЗ ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ОСОБА_3 за даними архіву та картотеки диспансерного відділення лікарні не значиться (а.с.51); Згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи №2 від 14.01.2009 року, ОСОБА_3 не виявляє ознак алкоголізму. Виявляє ознаки вживання алкоголем. Примусового лікування не потребує              ( а.с. 62 ).

          Т.№2 Постановою від 17.05.2010 року про визнання потерпілим по справі ОСОБА_8 (а.с.14); Позовною заявою потерпілого ОСОБА_8 (а.с.16); Постановою про визнання цивільним позивачем ОСОБА_8 (а.с.17); Протоколом затримання ОСОБА_4 (а.с.26); Протоколом відтворення обстановки і обставин події, фототаблиця (а.с.37); Відповідно до інформаційної довідки ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (а.с.75); Відповідно до інформаційної довідки ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий (а.с.76); Відповідно до довідки виданої КЗ ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ОСОБА_4 за даними архіву та картотеки диспансерного відділення лікарні не значиться (а.с.78); Відповідно до довідки виданої КЗ ВОНД «Соціотерапія»ОСОБА_3 на профілактичному наркологічному диспансерному обліку в даній установі перебуває з 14.01.2010 р. з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками (а.с.79); Відповідно до довідки виданої КЗ ВОНД «Соціотерапія»ОСОБА_4 на профілактичному наркологічному диспансерному обліку в даній установі не перебуває (а.с.80); Відповідно до характеристики виданої ТОВ «Бокуд-1», ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с81);  Заявою потерпілого ОСОБА_8, відповідно до якої претензій у нього до підсудного ОСОБА_3 не має, оскільки шкоду йому відшкодовано (а.с.135); Відповідно до відповіді начальника ВУВП ДДПВП України у Вінницькій області (№1) на запит суду, загальний стан ОСОБА_4 задовільний. Спеціального лікування не потребує (а.с.211); Відповідно до характеристики, виданої ТОВ «Вінницяметалцентр»ОСОБА_4 за попереднім за місцем роботи характеризується позитивно (а.с.215).

          Покази підсудного ОСОБА_3, що він не вчиняв злочину,  передбаченого ч.2 ст.296 КК України, суд вважає недостовірними та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності, оскільки вони суперечать показам свідків та потерпілого, які є незмінними, послідовними та узгоджуються між собою і з матеріалами справи.

          Проаналізувавши в сукупності докази по справі, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 по епізоду вчинення ним 12.12.2009 року хуліганських дій в громадському транспорті-тролейбусі №303, слід кваліфікувати за ч.1 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувався особливою зухвалістю (хуліганство).

Проаналізувавши в сукупності докази по справі, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 по епізоду вчинення ним 17.05.2010 року хуліганських дій відносно потерпілого ОСОБА_8, слід кваліфікувати за ч.2 ст.296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувався особливою зухвалістю (хуліганство), кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину групою осіб.

Проаналізувавши в сукупності докази по справі, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_4 по епізоду вчинення ним 17.05.2010 року хуліганських дій відносно потерпілого ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.2 ст.296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувався особливою зухвалістю (хуліганство), кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину групою осіб.

Проаналізувавши в сукупності докази по справі, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_4 по епізоду вчинення ним 17.05.2010 року грабежу мобільного телефону  марки «Нокіа 6500», чорного кольору у потерпілого ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

          При обрані виду та міри покарання підсудним, суд приймає до уваги тяжкість та суспільну небезпеку скоєних діянь, особу підсудних, обставини, що пом’якшують чи обтяжують їх покарання.  

          Підсудні позитивно характеризується.

          Обставинами, відповідно до ст.66 КК України які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 є повне визнання вини, щире каяття.

Обставини відповідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.

Обставинами, відповідно до ст.66 КК України які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3, є добровільне відшкодування КП «ВТТУ»та потерпілому ОСОБА_8 завданих злочином збитків.

Обставиною відповідно ст.67 КК України, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особу підсудних, думки потерпілого суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення підсудних, перевиховання та попередження вчинення нових злочинів ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Підсудного ОСОБА_4 слід звільнити від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 слід задоволити.

          Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.81 КПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст.323, 324 КПК України та ст.65 КК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України і призначити йому міру покарання у виді 1 (один) рік обмеження волі.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України і призначити йому міру покарання у виді 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України засудженому ОСОБА_3 призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

          Згідно ст.71 КК України з урахуванням покарання призначеного вироком Ленінським районним судом м. Вінниці від 24.03.2006 року, ОСОБА_3 призначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 1 (один) рік 7 (сім) місяців.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити  без змін –тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати термін тримання під вартою з 17.05.2010 року.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.70 КК України засудженому ОСОБА_4 призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно вимог ст.76 п.2,3,4 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з`являтися на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити  без змін –підписку про невиїзд.

          В строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 врахувати термін тримання під вартою з 17.05.2010 року до 30.09.2010 рік.                    

          Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволити.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень та моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

          Речові докази, а саме: дві частини скляної пляшки із-під пива, які знаходяться в камері схову речових доказів Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області-знищити.

          Речовий доказ, а саме: джинсову куртку синього кольору, яку було вилучено у ОСОБА_4, яка знаходяться в камері схову речових доказів Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, повернути останньому.           

          Речовий доказ, а саме: джинсову куртку синього кольору, яку було вилучено у ОСОБА_4, яка знаходяться в камері схову речових доказів Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, повернути останньому.

          Речовий доказ - ватні тампони, з нашаруванням на них речовини темно-бурого кольору, які знаходяться в камері схову речових доказів Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, знищити.

          На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Суддя: