Судове рішення #16340016

    

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  21 червня 2011 року                                                                                  м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі :

                     головуючого судді:                   –                    Шимківа С.С.,

               суддів                               –       Василевича В.С., Демянчук С.В.

                    секретар судового засідання    –                    Приходько Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від  18 квітня 2011 року в справі за  позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання кредитного договору недійсним,-

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а  :

Рішенням Рівненського міського суду від 18 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання кредитного договору недійсним відмовлено за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.

Вважаючи рішення суду незаконним та таким, що постановлене з порушенням норм матеріального права, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Зазначає, що оскаржуваний договір кредиту суперечить Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки його положення  містять умови, котрі ставлять позичальника у вкрай невигідне становище. Зокрема, Банк в односторонньому порядку залишив за собою право в будь-який час підвищувати процентну ставку, а також право вимагати повернення усієї суми кредиту, незалежно від волі позичальника.

Окрім того, договором передбачено обов’язок позичальника погашати кредит, використовуючи при цьому готівкову іноземну валюту як засіб платежу, що суперечить ст. 524 ЦК України, котра вимагає визначення договірного зобов’язання у гривні, а застосування іноземної валюти допускається тільки у якості еквівалента.

Стверджує, що судом першої інстанції не враховано, що жодним законом чи іншим нормативно-правовим актом не передбачена можливістоь надання банком-резидентом кредитів у іноземній валюті іншому резиденту для розрахунків на території України.

Наполягає, що при таких очевидних суперечностях оскаржуваного договору нормам чинного законодавства суд був зобов’язаний визнати його недійсним та

_______________________________________________________________________

Справа № 22-1134                                                                                                Головуючий у І інстанції –Куцоконь Ю.П.

Категорія: 19.27                                                                                                         Доповідач –Шимків С.С.

застосувати відповідні наслідки.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

У запереченні на апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" вказує, що ОСОБА_2 свідомо звернувся до Банку з метою отримання кредиту саме в іноземній валюті. Він був обізнаний з умовами договору, зокрема з процентною ставкою за користування кредитними коштами, а також з обов’язком повернути кредит у тій же валюті, в якій він був отриманий. Посилання апелянта на неправомірну відсутність у договорі умови щодо грошового еквіваленту гривні вважає безпідставними, оскільки визначення у кредитному договорі еквіваленту іноземної валюти не передбачено при кредитуванні в іноземній валюті.

Просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, повторно. У поданій 20 червня 2011 року заяві про відкладення розгляду справи зазначає, що перебуває на лікуванні. Проте підтверджуючих документів ним  не надано. Його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" мав право на здійснення  кредитних операцій в іноземній валюті без надання індивідуальної ліцензії, оскільки пп. «в»п. 4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті потребують індивідуальної ліцензії лише в тих випадках, коли терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, а такі межі термінів і сум на сьогоднішній день законодавчо не визначені.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 червня 2007 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" і ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № Ф1-07/54507-911, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 12059,41 доларів США на строк до 06 червня 2012 року.

Посилання апелянта на протизаконність дій Банку щодо видачі кредиту в іноземній валюті суперечать доказам по справі та не заслуговують на увагу суду.

Наявні в матеріалах справи банківська ліцензія № 28 від 20.01.2003р., видана Національним Банком України на право здійснення банківських операцій, визначених  ч. 1 та пп. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та дозвіл № 28-1 від 20.01.2003р., виданий Національним Банком України на право здійснення банківських операцій, визначених пп. 1-4 ч. 2  та ч. 4 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", підтверджують право ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" здійснювати кредитні операції в іноземній валюті.  

Випадків кредитування в іноземній валюті, для яких є необхідною наявність індивідуальної ліцензії НБУ, чинним законодавством не визначено.

Будь-яких інших доказів, які б давали підстави для визнання договору кредиту від 07.06.2007р. недійсним, передбачених ст.203 ЦК України, апелянтом не надано і судом їх не здобуто.

За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а саме рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 305, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у  х  в  а  л  и  л  а  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 18 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її  проголошення.






Головуючий суддя                                                                           Шимків С.С.


Судді:                                                                                       Василевич В.С.


                                                                                                                    Демянчук С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація