Апеляційний суд Рівненської області
___________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Квятковського А.С.
Суддів: Міщенко О.А., Гладкого С.В.
З участю прокурора: Федчишин О.Г.
Захисника:ОСОБА_1
Обвинуваченого:ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Рівненської області в м. Рівне апеляцію адвоката-захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Рівненського міського суду від 15 червня 2011 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дубно, Рівненської області, українцю, громадянину України, з середньою освітою, перебуваючого на посаді начальника складу складів недоторканих запасів (РАО) взводу матеріального забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини А1671, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, обвинувачуваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.410 КК України,
- обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді на посаді начальника складу складів недоторканих запасів (РАО) взводу матеріального забезпечення роти матеріального забезпечення військової частини А1671, привласнив бойові припаси, а саме: 131 корпус гранат РГД-5 та 130 підривачів УЗГРМ до них.
В поданій апеляції, захисник-адвокат ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_2–скасувати. Вважає, що постанова є безпідставною, не відповідає вимогам КПК України та суперечить його принципам. Зазначає, що при винесені постанови судом були порушені вимоги ст.148 КПК України, де зазначено, що метою застосування взяття під варту є запобігання обвинуваченого спробі ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини по справі або продовжити злочинну діяльність, а ч.2 вказаної статті передбачає, що для цього повинні бути достатні підстави так вважати. Однак, в поданні слідчого такі дані відсутні, ніяким чином не обґрунтовані, а є лише недоведене та необґрунтоване припущення, яке являється суб’єктивним фактором слідства, що не вказує на достатність підстав так вважати. Захисник –адвокат ОСОБА_1 посилається на те, що в матеріалах справи є характеризуючи дані, а саме: ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце приживання, працюючий, на його утриманні двоє неповнолітніх дітей син ОСОБА_3, 2005 року народження та донька ОСОБА_7, 1992 року народження, дружина ОСОБА_4 на даний час не працююча, і яка не отримує достатніх коштів на утримання дітей, характеризується виключно позитивно по місцю роботи.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримали апеляцію і просять постанову суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати, думку прокурора Федчишина О.Г. про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали подання, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
При розгляді подання слідчого військової прокуроратури Рівненського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Ящука Р.В., погодженого з військовим прокурором Рівненського гарнізону полковником юстиції Сметаніним С.А. про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд першої інстанції дотримався вимог ст.148, 150, 155 КПК України.
Як вбачається з матеріалів подання, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.410 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який представляє собою особливу суспільну небезпеку, так як предметом злочину є особливо небезпечні вибухові предмети –гранати РГД-5, використання яких може призвести до травмування значної кількості осіб. На момент розгляду подання, слідством не було встановлено місце знаходження решти привласнених ОСОБА_2 боєприпасів, які можуть мати значення речового доказу по справі, а перебування ОСОБА_2 на волі дасть йому можливість вчиняти дії направлені на схиляння свідків до дачі неправдивих показань, чи вчиняти інші дії направлені на укриття місця знаходження і переховування предметів, документів, які мають значення у справі, що може призвести до перешкоджання встановленню істини по справі та провадження досудового слідства.
За таких обставин, та з метою забезпечення виконання процесуальних рішень обвинуваченим, усунення можливості перешкодити встановленню істини під час досудового та судового слідства та продовженню займатись злочинною діяльністю, колегія вважає, що підстав для скасування постанови місцевого суду немає.
Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду -
УХВАЛИЛА:
Постанову Рівненського міського суду від 15 червня 2011 року відносно ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту залишити без зміни, а апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 – без задоволення.
Головуючий :
Судді: