Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді: Хилевича С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.
при секретарі судового засідання Приходько Л.В.
за участю сторін та представника ОСОБА_1 –ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду від 23 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Кузнецовського міського суду від 23 березня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1\10 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 лютого 2011 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з відповідача в дохід держави 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, звільнивши його від сплати судового збору відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де покликалась на порушення норм матеріального і процесуального права.
На її обґрунтування зазначала про те, що висновки місцевого суду про визначення розміру аліментів, що стягуються, у 1\10 частину від заробітку (доходу) відповідача суперечить обставинам справи, оскільки останній одержує заробіток у 6 000 гривень. Тому ОСОБА_3 може надавати допомогу на утримання дочки у розмірі більшому, ніж встановлений судом розмір.
Судом у порушення вимог ст. 182 СК України не враховано те, що дитина хворіє, про що міститься в матеріалах справи відповідний епікриз, а також на підтвердження цього факту представила консультативний висновок лікаря-невролога.
З наведених міркувань просила скасувати рішення Кузнецовського міського суду від 23 березня 2011 року і ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини 1\4 частину всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Справа №22-1226-11 Головуючий у 1 інстнації: Зейкан І.Ю.
Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
В судовому засіданні ОСОБА_1 і її представник, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надали пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_3, заперечуючи проти задоволення скарги, покликався на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Кузнецовського міського суду від 13.12.2010 року вже стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1\4 частини його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому, врахувавши розмір заробітку та обов’язок батька надавати матеріальну допомогу на утримання дитини до досягнення нею повноліття, визначив на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір у 1\10 частину всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3, але не менше ніж 30 відсотків для дитини відповідного віку.
Проте з такими висновками міського суду не може погодитися колегія суддів.
Матеріалами справи встановлено, і ця обставина сторонами не оспорюється, що сторони мають від шлюбу дитину –дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Очевидним є те, що на порушення ст. 180 СК України ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання своєї дочки не надає, що ним визнано в судовому засіданні.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1, суд попередньої інстанції врахував той факт, що рішенням Кузнецовського міського суду від 13 грудня 2010 року вже стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1\4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тому з урахуванням цієї обставини та зваживши на те, що платник аліментів одержує заробітну плату близько 6 000 гривень, його обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а також стан його здоров’я, місцевий суд присудив аліменти у розмірі 1\10 частини заробітку (доходу) відповідача.
Між тим, колегія суддів знаходить, що при вирішенні справи суд першої інстанції залишив без уваги вимоги Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік”, статтею 21 якого встановлено прожитковий мінімум для дитини до 6 років з 1 січня 2011 року –у 816 гривень, з 1 квітня 2011 року – 832 гривні, з 1 жовтня 2011 року –853 гривні, з 1 грудня 2011 року –870 гривень. Тобто визначений місцевим судом розмір аліментів виявляється меншим встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини до 6 років.
При цьому ним неправильно застосовано норми матеріального закону, а саме ч. 1 ст. 182 СК України і не враховано стан здоров’я та матеріальне становище дочки ОСОБА_4, яка хворіє гемолітичною хворобою, гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи легкого ступеня, синдромом помірного пригнічення, парезом лицевого нерва з правого боку.
Крім того, розмір присуджених міським судом аліментів на малолітню дочку ОСОБА_4 виявляється значно меншим, ніж аліменти, які стягуються на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5, що порушує рівність їхніх прав у одержанні матеріальної допомоги від батька.
Тому за викладених обставин колегія суддів вважає, що розумним і достатнім розміром для утримання дитини виявляється 1\4 частина заробітку (доходу) ОСОБА_3.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід задовольнити, частково скасувавши оскаржуване рішення і ухваливши в цій частині нове.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кузнецовського міського суду від 23 березня 2011 року в частині стягнення аліментів у розмірі 1\10 частини всіх видів заробітку (доходу) скасувати.
Позов в цій частині задовольнити, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін, а подану апеляційну скаргу відхилити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, починаючи з моменту його проголошення.
Головуючий: Судді: