Справа № 11а-335/2007р Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Категорія: ч.3 ст. 186 КК Доповідач: Валько Н.М.
України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня 04 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого: Перетятька В.О.
Суддів: Валько Н.М., Танечника І.І,
з участю прокурора Зданкевич І.С.
адвоката ОСОБА_1захисника - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6
на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 квітня 2005 року
встановила:
Даним вироком: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новочеркаськ Ростовської обл. (Росія), гр - н України, українець, не працюючий, розлучений, раніше судимий:
1) 21 травня 2002 року Франківським райсудом м. Львова за ч. 3 ст. 185 КК України на 2 р. позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України строком на 3 роки. прож.: Львівська область, Пустомитівський район, с. Скнилів
засуджений за ч.3 ст. 186 КК України на 4(чотири) роки позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 21 травня 2002 р. у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6(шести) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_3) до вступу вироку у законну силу залишено без змін.
Строк відбуття покарання обчислювати з 25 вересня 2004 року - часу його фактичного затримання та складення відносно нього протоколу.
Відповідно до ст. 96 КК України відносно ОСОБА_3 призначено примусове лікування від алкоголізму.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Скнилів Пустомитівського району Львівської області, гр -н України, українець, не одружений, не працюючий, згідно ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, прож.: Львівська області, Пустомитівський район, с. Скнилів
засуджений за ч.3 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд ОСОБА_4. до вступу вироку у законну силу змінено - взято його під варту у залі суду.
Під вартою ОСОБА_4 - з 05 квітня 2005 р. часу постановления вироку відносно нього та його затримання.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Скнилів Пустомитівського району Львівської області, гр-н України України, українець, розлучений, раніше не судимий, прож. Львівська область, Пустомитівський район, с. Скнилів
засуджений за ч.3 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання, з іспитовим строком 2(два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України засудженого ОСОБА_6 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_4 в апеляційному порядку даний вирок не оскаржили.
Вироком суду ОСОБА_3., ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнані винними у тому, що 30 грудня 2003 року біля 12.00 год., ОСОБА_3., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб - між ОСОБА_4 та ОСОБА_6., проникли у садівничий будинок, що знаходиться на території садово - городнього кооперативу „Черемшина", що у с. Скнилів Пустомитівського району Львівської області, де відкрито викрали 15 шт. алюмінієвих стержнів вартістю 60 грн., належних потерпілому ОСОБА_7 ОСОБА_3. даний злочин вчинив повторно.
Засуджений ОСОБА_3. у поданій апеляційній скарзі просить вирок суду змінити, застосувавши до ч.3 ст. 186 КК України ст. 15 КК України, оскільки, на думку апелянта, злочин не було доведено до кінця, через те, що алюмінієві стержні були залишені на подвір'ї біля дачного будиночка потерпілого ОСОБА_6 Покликається засуджений і на те, що районним судом не враховано, що він не був ініціатором даного злочину, не знав, що йдуть красти алюміній, а коли почув, що ОСОБА_6 розмовляє з дачниками, з місця події зник, нічого не взявши. Вважає, що при призначенні покарання суд першої інстанції не врахував, що він у 1995 році переніс тяжку черепно - мозкову травму, у зв'язку з чим страждає від головних болей, у нього на утриманні хвора мати, шестирічна донька,
дружина, просить Колегію суддів віднестися до поданої ним апеляції справедливо та не позбавляти його волі.
Адвокат ОСОБА_5 що діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 в апеляції просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії із ч.3 ст. 186 КК України на ч.3 ст. 185 КК України, призначивши йому за даною нормою кримінального Закону більш м'яке покарання. Просить врахувати, що ОСОБА_3. свою вину у вчиненому визнав, глибоко та чистосердечно розкаюється, чим сприяв встановленню істини по справі, позитивно характеризується, має на утриманні батьків які хворіють, неповнолітню доньку, яка потребує матеріальної допомоги батька, стан здоров'я засудженого.
Потерпілий ОСОБА_7 у поданій ним апеляції клопоче щодо зміни вироку, постановленого судом першої інстанції відносно ОСОБА_3 пом'якшивши призначене йому покарання. При цьому зазначає, що ОСОБА_3. не був організатором злочину, заподіяна шкода не є значною, він прощає засудженому вчинення злочину щодо його майна, а також просить суд врахувати дані про особу ОСОБА_3
У запереченні, поданій державним обвинувачем на апеляцію адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, автор вказує на те, що дії ОСОБА_3 як органами досудового слідства, так і судом вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 186 КК України, оскільки ОСОБА_3., у групі із ОСОБА_4 та ОСОБА_6. вчинили відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_6, із проникненням у приміщення, а ОСОБА_3. - повторно. Покарання ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог закону, з урахуванням положень ст. 71 КК України. Державний обвинувач вважає вирок районного суду законним, просить Колегію суддів залишити його без змін, а подану адвокатом ОСОБА_5 апеляцію - без задоволення.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, позицію засудженого ОСОБА_3, який підтримав подані ним, адвокатом ОСОБА_5 в його інтересах, а також потерпілим ОСОБА_7 апеляції, просить постановлений відносно нього вирок змінити, а також застосувати відносно нього Закон України „Про амністію" за 2005 рік, оскільки у нього на утриманні неповнолітня донька ( інші особисті клопотання, що знаходяться у матеріалах справи - не підтримав), пом'якшивши призначене йому покарання, думку адвоката ОСОБА_1та захисника ОСОБА_2, які здійснюють захист інтересів засудженого ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції, клопочуть щодо зміни вироку, із пом'якшенням призначеного ОСОБА_3 покарання та звільненням його з - під варти із залу суду, розглянувши матеріали даної кримінальної справи та доводи поданих апеляцій Колегія суддів вважає, що такі підлягають до часткового задоволення.
До даного висновку Колегія суддів приходить, виходячи із наступного.
У судовому засіданні підсудні ОСОБА_3., ОСОБА_6 та ОСОБА_4 дали показання про те, що після спільного вживання алкогольних напоїв, проникли на територію садівничого товариства „Черемшина", а згодом - у приміщення будинку потерпілого ОСОБА_6, звідки викрали алюмінієві прути. Отримавши від ОСОБА_4 сигнал про те, що йдуть дачники, всі троє стали втікати з будинку, взявши з собою алюмінієві прути. Кілька прутів вони викинули біля будинку, а деякі по дорозі ( а.с. 202 зв. - 203).
Даючи показання на досудовому слідстві в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 вказав, що коли вони з ОСОБА_3йшли, то побачили, що за ними біжать декілька чоловіків, після чого кинули сумку з алюмінієм і, перескочивши через сітку, побігли в ліс, де заховались, а потім розійшлись ( а.с. 31,32).
Крім цього, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 30 грудня 2003 року від свідка ОСОБА_8. йому стало відомо про незаконні дії сторонніх осіб на його дачі. Приїхавши цього ж дня на дачу, він побачив, що грати на вікні будиночку відігнуті, вікно розбите, а з будинку викрадені 15 алюмінієвих прутів вартістю 60 грн., частину з яких він виявив поблизу будинку, а частину - біля огорожі садівничого товариства ( а.с. 203 зв.).
Досліджено та дано оцінку судом першої інстанції і показання як на досудовому слідстві так і у суді свідка ОСОБА_8., який вказав на те, що 30 грудня 2003 року, він, проходячи повз дачного будиночка потерпілого ОСОБА_7 побачив, як на подвір'ї стоїть ОСОБА_6, з вікна будинку виглядає Дулеба і викидає з вікна алюмінієві труби. Пройшовши далі, він повідомив про це інших дачників. Чоловіки з сумкою в руках стали втікати, мали в руках дротяні дуги для теплиць. Дачники побігли за ними, а вони перескочили через паркан і втекли в ліс. Дроти вони викинули через паркан, а сумку вже в лісі ( а.с. 53,211).
Вказане суд правильно взяв до уваги в якості доказів по справі, оскільки вони узгоджуються між собою і відповідають матеріалам даної кримінальної справи, як і інші об'єктивні докази, зазначені судом першої інстанції у своєму вироку.
Усім доказам суд дав відповідну правову оцінку, оскільки такі є об'єктивним підтвердженням вини засудженого, вірно при цьому кваліфікувавши його дії за ч.3 ст. 186 КК України, оскільки ним вчинено відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, повторно.
Колегія суддів не знаходить підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_3 із ч.3 ст. 186 КК України на ч.3 ст. 185 КК України чи на ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України, як про це клопоче засуджений ОСОБА_3 у поданій ним апеляції.
Що стосується застосування відносно ОСОБА_3 Закону України „Про амністію" за 2005 р. з підстав наявності на його утриманні неповнолітньої доньки, то відповідно до п. „г" ст.7 вказаного Закону на ОСОБА_3 такий не розповсюджується, оскільки ним вчинено злочин по даній справі у період відстрочки відбування ним покарання, призначеного йому вироком Франківського районного суду м. Львова від 21 травня 2002 року за ч.3 ст. 185 КК України.
При цьому, Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_3 районним судом недостатньо враховано пом'якшуючі його покарання обставини: стан його здоров'я - він перебуває на „Д" обліку у районного лікаря - психіатра з приводу наслідків перенесеної черепно - мозкової травми у вигляді емоційно - вольових розладів, а також у лікаря - нарколога з діагнозом психічні поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю ( а.с. 74 - довідка №63); наявність на утриманні донькиОСОБА_9- ІНФОРМАЦІЯ_4, хворої матері. З уваги на викладене, Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання слід пом'якшити.
У решті, на переконання Колегії суддів вирок районного суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 362;366; 367 КПК України, Колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6 задоволити частково.
Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 квітня 2005 року відносно ОСОБА_4 змінити - пом'якшити призначене
йому покарання і його слід вважати засудженим за ч.3 ст. 186 КК України на 4(чотири) роки 1 ( один) місяць позбавлення волі.
У решті вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 квітня 2005 року залишити без змін.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.