Справа № 2-3775/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року

          Рівненський міський суд

          в особі судді                    Рогозіна С.В.,

          при секретарі                    Прокопчук Л.М.,

          з участю позивача          ОСОБА_1,

          відповідача                    ОСОБА_2,

          третьої особи                    ОСОБА_3,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів, –

в с т а н о в и в :

          Позивач звернулась до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2,  третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач суду пояснила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано. Від даного шлюбу вони мають сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Рівненського міського суду від 23 червня 2010 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання сина, у розмірі 30 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 травня 2010 року і до досягнення останнім повноліття. Позивач вказує, що на даний момент ОСОБА_3 є студентом денного відділення вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_4" з платною формою навчання. Зазначає, що оскільки ОСОБА_3 досяг повноліття, але продовжує навчатися, відповідач повинен сплачувати аліменти на його утримання. Просить суд стягнути з відповідача на її користь позивача аліменти на утримання повнолітнього ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн., щомісячно, починаючи з 23 квітня 2011 року до досягнення останнім двадцятитрирічного віку. Крім того просить стягнути з відповідача, одноразово, в рахунок сплати аліментів грошові кошти в сумі 2850 грн., які було внесено нею в рахунок оплати навчання сина.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. Просить позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги, пред’явлені до нього визнав частково та суду пояснив, що не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання сина, який продовжує навчатися, однак вважає їх розмір значно завищеним, оскільки вказує що на даний момент він безробітний і сплачувати таку суму аліментів він не може. Однак не заперечив проти  стягнення з нього на користь позивача коштів в сумі 2850 грн., які остання внесла в рахунок сплати за навчання сина.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення частково.

З дослідженого судом свідоцтва про народження серії ІІІ-ГЮ № 368362, виданого 06 травня 1993 року про народження ОСОБА_3 встановлено, що його батьком являється ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Однак стаття 193 СК України передбачає стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому закладі.

Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 (двадцяти трьох) років за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

При ухиленні від цього обов’язку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку. Аліменти сплачуються щомісячно.

Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні контракту на підготовку бакалавра з вищою освітою в приватному навчальному закладі "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_4" від 01 вересня 2010 року, ОСОБА_3 прийнято на денну форму навчання, на напрям підготовки "менеджмент і адміністрування" за спеціальністю "менеджмент організацій" за відповідну плату.

          Факт ухилення відповідача від надання матеріальної допомоги сину суд вважає доведеним, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні позивача, а відповідач у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу відмовляється.

У відповідності до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, а отже розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина, слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. Такий розмір суд вважає реально можливим для сплати аліментів та достатнім для утримання неповнолітньої дитини.

Крім того слід вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок оплати аліментів сплачені нею, в рахунок оплати за навчання 2850 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 180, 184, 193, 199  Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задоволити частково.

          Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, аліменти на навчання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 23.04.2011 року і до припинення ним навчання в Приватному вищому навчальному закладі “Міжнародний економіко - гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_5 досягнення ним двадцяти трьох річного віку, щомісячно, в розмірі 250 (двісті пятдесят) гривень та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 одноразово 2850 (дві тисячі вісімсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі, а саме, 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору на користь місцевого бюджету та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Повний текст рішення виготовлено 27 травня 2011 року.

Суддя Рівненського міського суду                                        С.В.Рогозін