Справа № 2-82/11

                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                                    ІМЕНЕМ  УКРАІНИ

01 лютого 2011 року

Житомирський районний суд Житомирської області

у складі - головуючої судді Баренко С.Г.;

за участю секретаря судового засідання Поліщук О.В., прокурора, позивача, відповідача, адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання його  таким, що втратив право на  користуванням житловим будинком, зобов’язання третьої особи зняти відповідача з реєстраційного обліку та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, встановлення порядку користування,виділивши жилу кімнату для проживання та вселення,  зобов’язання відповідача не чинити перешкоди на  вселення до спірного будинку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог  Житомирський РВ УМВС у Житомирській області (сектор ГІРФО ), ОСОБА_4, -

                                                      встановив:

У позові ОСОБА_2М  просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим будинком № 19 по вул. 1-го Травня, в с. Тетерівка, Житомирського району, що належить позивачу на праві власності та скасувати його реєстрацію в ньому. Вимоги,  мотивовані тим, що ОСОБА_3 тривалий час без поважних причин у спірному житлі не проживає, комунальні послуги не сплачує, добровільно знятися з реєстраційного обліку не бажає, внаслідок чого порушені права  власника.

ОСОБА_3 звернувся  із зустрічним позовом та зазначив, що він є онуком ОСОБА_2 Поселився до бабусі як член її сім»ї, з причин смерті  матері. Тривалий час проживав разом з ОСОБА_2 за згодою останньої як член сім»ї, ходив до школи, допомагав неї у по веденню господарства, підтримував будинок у належному стані. Зареєстрований в будинку він також за згодою бабусі. Після закінчення школи, ОСОБА_2 стала чинити перешкоди в  проживанні у спірному житлі, забрала  у нього ключі. Іншого житла він не має. Намагався вирішити все мирно. Вважає,  що він не проживає з поважних причин, з вини в ОСОБА_2 Просив усунути перешкоди в користуванні житлом, вселити його у спірний  житловий будинок, виділивши йому одну жилу кімнату для проживання.

          Справа розглядалася з участю прокурора.

            Суд розглядає позов у межах заявлених вимог.

В судовому  засіданні кожний з позивачів підтримав свій позов та заперечував проти задоволення зустрічних вимог.

Так,  ОСОБА_2 не заперечувала, що відповідач. проживав з нею  у спірному будинку, зареєстрований в ньому за її згодою, проте вважає це помилкою, оскільки дізналася, що ОСОБА_3 не є її онуком. Позивач також визнала, що  ключі від спірного житлового будинку вона у відповідача  забрала, не пускає його до житла,  так як не бажає з ним більш жити. ЇЇ право власності є непорушним.

Прокурор пояснила, що вступили в процес за заявою первісного позивача. Обставини справи свідчать, що кожний зі сторін захищає  конституційні права. Вважає, що  законних підстав для підтримання вимог первісного позивача не має.

ОСОБА_3 пояснив, що після смерті матері у м. Житомирі залишилася двохкімнатна квартира, в якій він був зареєстрований та проживав з батьком і мачухою.  Згодом його батько  з мачухою та ОСОБА_2  продали квартиру матері, а він став проживати з бабусею. Після досягнення повноліття ОСОБА_2 вигнала з будинку, забрала ключі, не допускає до житла. Просив його позов задовольнити. Адвокат  позов підтримав.

          Представник Житомирського РВ звернулася із заявою про розгляд позову за її відсутністю, просила спірне питання вирішити на розсуд суду.

         ОСОБА_4 батько ОСОБА_3 за неодноразовими викликами до суду не з»явився.

         Беручи до уваги пояснення  учасників судового процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, судом встановлені обставини, які відповідають цивільним правовідносинам.

За  договором  дарування  від 21.05.1963 первісний позивач набула право власності на житловий будинок  на території хутора . Тетерівський. 12.12.1990 ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на домоволодіння № 19  по вул. 1-го Травня, в с. Тетерівка.(а.с.8,11)

          У подальшому рішенням виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району від 19.02.2004, затверджено акт обстеження самовільно збудованої будівлі (літньої кухні), загальною  площею 104,2 кв.м.,  з двома жилими кімнатами(16,6 кв.м. та 16,4 кв.м), кухнею, санвузлом,  яка розташована на земельній ділянці площею 0,17 га по вул. 1-го Травня, 19. Цю забудову було узаконено та  ОСОБА_2 визнано забудовником. (а.с.87, 92-100).

       27 червня 2008 року виконавчий комітет  Тетерівської сільської ради видав ОСОБА_2 нове свідоцтво про право власності  на спірний житловий будинок взамін попереднього від 12.12.1990(а.с.90).Своє право власності на цей будинок остання належним чином зареєструвала у державних органах, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.91,92).

ОСОБА_3 протягом часу  з 21.08.1985  до 01.12.1999  проживав  та був зареєстрований  в  кв.  .№ 42, по вул.  Московській 7/20  в .м. Житомирі. У тому числі до 1988 з матір’ю ОСОБА_5, а потім  з батьком ОСОБА_4 ,мачухою ОСОБА_6, братом ОСОБА_7 (а.с.39.) ОСОБА_4 виписується з квартири останнім -   14.01.2000  та продає її. Ці обставини сторони визнають.  

         На протязі з  01.09.2000 по 01.07.2002  неповнолітній ОСОБА_3 навчався  в Тетерівській ЗОШ та проживав у спірному житловому будинку за згодою ОСОБА_2, як член її сім»ї,  а з !5.08.2002 він  отримав паспорт громадянина України та зареєструвався  в цьому будинку також за згодою останньої і  продовжував в ньому проживати.(а.с.19,40).. Жодної угоди про порядок користування спірним житловим будинком  між ОСОБА_2 та ОСОБА_8, або його батьком, як з  представником  останнього,  при вселенні  ОСОБА_8 не  укладалося, жиле приміщення, яке він має займати ОСОБА_2М  йому також не  визначала.  Ці обставини сторони не оспорюють.

Відповідно до вимог ст.156 ЖК України  члени сім»ї  власника жилого будинку , які проживають  з ним у будинку, що належить власникові, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо  при їх вселенні  не було іншої угоди  про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин  з власником  будинку  не позбавляє  їх права  користуватися займаним приміщенням.. А тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 з часу  свого вселення  набув право на користування  спірним житловим будинком нарівні з первісним позивачем. Та обставина, що ОСОБА_2 більш не вважає  ОСОБА_3 своїм онуком  та членом своєї сім»ї   не позбавляє  останнього  права на проживання в ньому.

           Частиною 2  ст. 405 ЦК України встановлено, що  член сім»ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю  між ним  і власником житла або законом. Жодної домовленості між Тарасевичами не існувало.  

         Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_3 користуватися спірним житлом,  забрала ключі від будинку, вигнала його, суд вважає, що ОСОБА_3 не користується  цим жилим приміщенням, внаслідок неправомірної поведінки останньої, що є підставою для задоволення зустрічного позову.

          Акт обстеження спірного житлового будинку від 18.02.2009, на який посилається ОСОБА_2  не спростовує   наведені  поважні причини   відсутності ОСОБА_2  у житлі понад встановлені строки. Суд також вважає, що спірні правовідносини не регулюються ст.ст.71,72 ЖК України, на які спирається  первісний позивач.

          Згідно із ст. 47 Конституцією України, ст. 9 ЖК України  ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням  інакше  як з підстав і в порядку, передбачених законом.

            Керуючись: ст.47 Конституції України, ст. ст.16, 405 ЦК України, ст.ст. 9, 150, 156, 160 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 15,  57, 58, 59, 60, 61, 88,99, 123, 126, 130, 169, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                    вирішив:

          В задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим будинком №19, по вул. 1-го Травня, в с. Тетерівка,  Житомирського району а скасування його реєстрацію в ньому  відмовити за безпідставністю.

Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 житловим будинком №19, по вул. 1-го Травня, в с. Тетерівка Житомирського району, шляхом вселення.

           Встановити порядок користування спірним жилим приміщенням,виділити у користування  ОСОБА_3 1 жилу кімнату площею 16, .4 кв.м. в житловому  будинку  №19 по вул. 1-го Травня в с. Тетерівка Житомирського району. Допоміжні приміщення залишити у спільному користуванні.

            Зобов»язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 на вселення в спірний будинок.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 8 грн. 50 коп. судового збору, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в цьому суді та на користь держави 8 грн.50 коп. судового збору..

          Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області  через Житомирський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:                                                                                                             С.Г.Баренко