Справа № 2-262/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 р. Богородчанський районний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді Гутича П.Ф.
секретаря Романюк Н.І.
з участю позивача ОСОБА_1
пр. відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
пр.позивачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Богородчани справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Богородчанському районі, Богородчанського тепличного господарства про відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Богородчанському районі, Богородчанського тепличного господарства про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я внаслідок нещасного випадку на виробництві, що мав місце 19 березня 1998 року.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та пояснили, що 12 березня 1998 року, працюючи овочівником в Богородчанському тепличному господарстві, впала з електричного візка, з допомогою якого пересувалася по теплиці. Внаслідок падіння отримала травму грудної клітки, грудного поперекового відділу хребта з астено-неврологіним синдромом. Рішенням Івано-Франківської обласної МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності 20%.
Відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Богородчанському районі від 30 травня 2006 року позивачці призначена одноразова допомога в розмірі 13888 гр. та призначено щомісячну грошову суму, що компенсує частину втраченого заробітку, в розмірі 295 гр. 52 коп.
Внаслідок одержаної травми і встановлення групи інвалідності їй заподіяна моральна шкода. Вона полягає у моральних стражданнях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, порушенні стосунків з оточуючими людьми.
Відповідно до ст.21,22,34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" моральна шкода повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування.
Крім того, вважає, що моральна шкода повинна бути відшкодована в солідарному порядку і Богородчанський тепличним господарством, так як травма заподіяна під час виконання трудових обов'язків внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яким є електровізок. Оцінює таку шкоду в 80000 гр. і просить стягнути її солідарно з відповідачів.
Представник відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Богородчанському районі позов не визнала та пояснила, що підстав для відшкодування шкоди в страховому порядку немає. Протягом 2006-2007 p.p. дія ст.ст.21,28 п.3, ст.34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування..." була зупинена законами України від 20.12.2005 р. та 19.11.2006 р. Законом України від 23.02.2007 p., який набув чинності з 20.03.2007 року норми вищезгаданих статей, що стосуються відшкодування моральної шкоди, вилучені з базового закону. Тому питання про відшкодування моральної шкоди може вирішуватися в порядку встановленому трудовим чи цивільним законодавством.
Представник Богородчанського тепличного господарства позов не визнав та пояснив, що з часу прийняття закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування..." відшкодування шкоди потерпілим проводиться фондом соціального страхування.
Спір про відшкодування шкоди ОСОБА_1 вирішувався судом в 2001 році. Рішенням Богородчанського районного суду від 25.05.2001 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до тепличного господарства про відшкодування шкоди відмовлено. Дане рішення залишено без змін судовою колегією в цивільних справах Івано-Франківського облсуду від 26.10.2001 р. та ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 23.11.2001 року.
Немає підстав для задоволення позову на праві норм цивільного кодексу та кодексу законів про працю. Причиною нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_1 була її необережність. З боку підприємтва норм охорони праці не було порушено. Електричний візок, з якого по необережності впала позивачка, не є джерелом підвищеної небезпеки. Підприємство не допустило порушення законних прав позивачки, які б призвели до моральних страждань.
Заслухавши пояснення сторін, роз"яснення спеціаліста, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно з висновком Івано-Франківської обласної МСЕК від 3.05.2006 року ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 20%.
30 травня 2006 року виконавчою дирекцією у Богородчанському районі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань прийнято постанову про призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги та призначено щомісячну грошову допомогу внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 12.03.98 року.
Законами України "Про державний бюджет України на 2006 р. від 20.12.2005 р." та "Про державний бюджет України на 2007 р." від 19.11.2006 р. були зупинені дії ст.21,28,34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим членам їх сімей.
Оскільки на час виникнення правовідносин, тобто встановлення стійкої втрати працездатності ОСОБА_1, дія вищезгаданих норм закону, що передбачали відшкодування моральної шкоди була зупинена, то і немає підстав для його застосування.
Законом України від 23.02.2007 року, із Закону України "Про загальнообов,"язкове державне страхування" виключено норми, що передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим.
Отже відсутні правові підстави для стягнення з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування в користь ОСОБА_1 моральної шкоди.
Безпідставні також вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди з Богородчанського тепличного господарства на підставі норм цивільного та трудового законодавства.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з актом № 16 про нещасний випадок від 15.03.1998 року, нещасний випадок з ОСОБА_1 стався по необережності потерпілої. Вона злізала з електричного візка, який знаходився в статичному стані, підсковзнулася і впала з висоти 80 см.
Порушень правил охорони праці з боку господарства в акті не зазначено.
Згідно з переліком робіт з підвищеною небезпекою, затверджених Держкомітетом України по нагладу за охороною праці від 10 листопада 1993 року, що діяв в 1999 році робота на електровізках не внесена в перелік робіт з підвищеною небезпекою. Не включені такі роботи і в перелік від 26.01.2005 року, що діє на даний час.
В судовому засіданні спеціаліст Карпатського експертного центру дав роз"яснення, що електровізок по догляду за рослинами не є джерелом підвищеної небезпеки. Робота на них не потребує спеціального посвідчення і вона не створює підвищенної небезпеки для оточення.
Суд приходить до висновку, що діяльність електровізка по догляду за рослинами не обумовлює високого ступеня вірогідності настання нещасних випадків, тому не відноситься до джерела підвищеної небезпеки. Крім того, ОСОБА_1 впала з візка, коли він знаходився в статичному стані. Оскільки травма ОСОБА_1 одержана внаслідок її необережності, вина в цьому тепличного господарства відсутня, то і немає підстав для відшкодування шкоди.
З боку адміністрації тепличного господарства не допущено порушення законних прав ОСОБА_1, що привели до моральних страждань.
Посилання ОСОБА_1 на те, що протягом тривалого часу не одержувала направлень на медичні обстеження в результаті чого вона понесла моральні страждання, безпідставні.
Рішенням Богородчанського районного суду від 25 травня 2001 року ОСОБА_1 відмовлено в позові до тепличного господарства про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було відмовлено. Таке рішення прийняте на підставі висновку експертної комісії, що одержана ОСОБА_1 травма не вплинула на перебіг остеохондрозу і не викликала будь-яких функціональних порушень. Тому МСЕК на той час не знайшла підстав для встановлення стійкої втрити працездатності ОСОБА_1
Рішення районного суду залишено без змін ухвалами Івано-Франківського обласного суду від 26.06.2001 р. та Верховного Суду України від 23 листопада 2001 року.
Не встановлено факт моральної шкоди і у висновку МСЕК від 9.05.2006 року.
Як повідомив начальник ОБМСЕ листом № 237 від 7.05.2007 p., питання про факт моральної шкоди МСЕК не розглядалося, оскільки документи з цього приводу не направлялися.
На підставі ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.1166, 1167 ЦК України, 237-1 КЗпП України, керуючись
ст.213-215 ЦПК України, суд, -
рішив:
В позові ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Богородчанському районі, Богородчанського тепличного господарства про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.