Справа №1-6/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 червня 2007 року Полтавський районний суд в складі:

головуючого - судді Гальченко О.О.

при секретарі - Баєчко О.І.

з участю прокурора - Карпалюка P.M.

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому     судовому засіданні в залі суду в   м.Полтава   справу про

обвинувачення        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.М.Ладижено Полтавського району та області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, неповнолітніх дітей не має, не працюючого, прописаного і проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого -у вчинені злочинів передбачених ст.191 ч.3; 365 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Підсудний ОСОБА_2 будучи директором СТОВ «Василівське» згідно установчих зборів товариства від 29.05.1999 року, будучи службовою особою та виконуючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції передбачені Статутом Товариства, скоїв привласнення майна цього товариства.

Так , 31.07.2002 року підсудний дав вказівку головному аграрному СТОВ «Василівське» ОСОБА_3 отримати під звіт в касі підприємства кошти та придбати два мобільних телефони. Діючи за вказівкою підсудного ОСОБА_3 придбав у м.Полтава два мобільних телефони «Філіпс» та «Еріксон» за 1039 грн.

В той же день телефон «Еріксон» він передав підсудному , а телефон «Філіпс» залишив у себе. Через два місяці після звільнення з посади ОСОБА_3 на початку жовтня 2002 року останній за наказом підсудного в його робочому кабінеті віддав йому телефон «Філіпс».

31.07.2002 року в день придбання телефонів, за вказівкою головного бухгалтера СТОВ «Василівське» ОСОБА_4, яка отримала відповідний наказ як директора підсудного, бухгалтером ОСОБА_5 вищевказані телефони були списані на рахунок № 92 «Адміністративні витрати», що є порушенням «Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року, згідно з якою на рахунку № 92 «Адміністративні витрати» відображаються загально-господарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, до яких належань витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загально­господарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги, охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, суми податків, зборів, обов'язкових платежів).

Дані товарно-матеріальні цінності не були поставлені на облік СТОВ «Василівське» як основні засоби чи засоби зв'язку.

В період з 21.10.2002 року по 01.04.2004 року на цей же рахунок були списані скетч-картки мобільного зв'язку у кількості 11 штук на загальну суму 1 100 грн. та 20.04.2003 року списані кошти на ремонт мобільного телефону на суму 145 грн.

Після звільнення із своєї посади 10.04.2004 року підсудний не повернув вказані телефони до господарства і вони були виявлені та вилучені у нього з помешкання під час обшуку 22.10. 2004 року.

2.     В квітні 2004 року підсудний передав через свою дочку ОСОБА_6 -

головного економіста СТОВ «Василівське», вказівку бухгалтеру ОСОБА_5 виписати

накладну на отримання його дружиною - ОСОБА_7 в рахунок плати за оренду

майнового паю 1 000 кг. металобрухту на суму 350 грн., на підставі якої забрав з

тракторної бригади СТОВ «Василівське» сівалку «СЗ-3,6», яка була основним засобом в

товаристві залишковою вартістю 3758,72 грн. та використовував на власні потреби.

3.   Підсудний як директор СТОВ «Василівське» у 2002 році прийняв рішення

передати в рахунок погашення боргу КСП «Петровського» перед ГПУ

«Полтавагазвидобування» приміщення свинарника, залишковою вартістю 79 566 грн., був

орендований СТОВ «Василівське» у співвласників майнового комплексу, отриманого в

результаті паювання майна КСП «Петровського» згідно Договору передачі майна

колективом співвласників юридичній особі від 17.04.2002 року , про що по СТОВ

«Василівське» був виданий наказ №10 від 05.02.2002 року. Відповідно до накладної № 1

від 04.04.2002 року свинарник був переданий підсудним ГПУ «Полтавагазвидобування»

всупереч положень Статуту СТОВ «Василівське» згідно якого СТОВ не є

правонаступником КСП «Петровського» та не відповідає по його зобов'язаннях та

п.п.4.3.3; 4.3.4; 4.4 вище вказаного Договору, згідно яких встановлено правовий режим

орендованого майна та не допускається продаж основних засобів з метою покриття

збитків господарства.

В наслідок передачі підсудним ГПУ «Полтавагазвидобування» в рахунок погашення кредиторської заборгованості КСП «Петровського» приміщення свинарника, колективу співвласників спричинена матеріальна шкода в розмірі 127 791грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою провину по пред'явленому обвинуваченню не визнав, пояснивши, що оскільки вважає своє звільнення із займаної посади директора СТОВ «Василівське» незаконним та оскаржив рішення зборів у судовому порядку, то в зв'язку із тим, що і в даний час вважає себе директором, то і не повернув мобільних телефонів та печатку СТОВ. Вони в нього зберігались вдома, не працювали аж до їх вилучення. Але факт вилучення телефонів не оскаржував, бо це була не його власність.

З приводу привласнення сівалки «СЗ-3,6» зазначив, що він давав вказівку ОСОБА_6 виписати сівалку як металобрухт в рахунок оплати майнового паю своїй дружині, але сівалка не була власністю СТОВ. А виписана через СТОВ, щоб був на неї документ і на підставі, щоб відремонтувати і користуватися.

Щодо передачі свинарника ГПУ «Полтавагазвидобування» в рахунок погашення кредиторської заборгованості КСП «Петровського» вказав, що дана угода була на взаємовигідних умовах, оскільки свинарно-годівельний комплекс не працював протягом декількох років і фактично не був потрібен господарству. Після проведеної переоцінки критого току, зерносховища та свинарника комісією, вартість яких на той момент була однаковою, був складений акт передачі майна - критого току та зерносховища СТОВ «Василівське», як позабалансового та було проведено обмін майна, тобто свинарника на критий тік та зерносховище і в подальшому свинарник був переданий , згідно його наказу ГПУ «Полтавагазвидобування» в рахунок погашення кредиторської заборгованості КСП «Петровського». На зборах дане питання не вирішувалось, всі документи оформлялись головним бухгалтером і де вони в даний час йому не відомо. КСП було як залишкове і головою був він. Акт передачі з однієї сторони - КСП підписував він і головний бухгалтер , а з другої головний бухгалтер, інженер, а він затверджував.

Але винність підсудного знайшла своє підтвердження в засіданні та доводиться:

-свідченнями свідка ОСОБА_8, який показав, що в листопаді-грудні 2004

року у онуки підсудного - Яни бачив мобільний телефон і по ньому з нею зв'язувався.

Звідки він не знає;

-свідченнями свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що з жовтня 2002 року по 2004 рік працювала головним бухгалтером СТОВ «Василівське». Підсудний користувався одним мобільним телефоном і за його вказівкою придбавались скретчкартки. Підтримала протокол свого допиту згідно якого підсудний ставив перед нею вимогу амортизувати орендоване у пайщиків СТОВ майно. Але вона відмовилась , бо не мала права такого робити без рішення комісії. А комісію він збирати не захотів;

-свідченнями свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що з 2001 року по 2005 рік працювала в СТОВ диспетчером, але робила все, що їй казали, нагружали роботою бухгалтера і заставляли робити бухгалтером хоча відповідної освіти вона не мала. Що саме робити і як розповідали їй інші бухгалтера. Повідомила, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 мали телефони і їй сказали поставити їх на рахунок. ОСОБА_6 виписувала сівалку металобрухтом, накладну виписувала вона. Підтримала протокол свого допиту у слідчого, згідно якого телефони не були поставлені на основні засоби, а списані на рахунок № 92 за вказівкою головного бухгалтера , можливо за вказівки ОСОБА_2 При звільнені ОСОБА_2 мобільні телефони і печатку до господарства не повернув. Що до сівалки, то накладних було двоє, одна з них заповнена почерком ОСОБА_6 -дочки ОСОБА_2 на ім'я його дружини - ОСОБА_7;

-свідченнями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що сівалка «СЗ-3,6» була на балансі господарства і нею весь час користувались і весною і осінню. Вона була в робочому стані, а ОСОБА_2 будучи директором забрав її як металобрухт за його вказівкою на його дружину. Він брав сівалку, щоб посіяти на дорізку і не повернув. Було виписано на неї два варіанти накладних і такі питання без директора не вирішувались. Пізніше сівалка була вилучена у підсудного з дому за рішенням суду;

-свідченнями свідка ОСОБА_11, який пояснив, що в квітні 2004 року ОСОБА_2взяв сівалку в господарстві і не повернув. Хотів щось посіяти в себе на городі. Разом із ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 притягли сівалку в бригаду , сівалка була дуже потрібна господарству, була робоча і на ходу. В грудні 2003 року її ремонтували ОСОБА_14 і ОСОБА_15. Металобрухтом вона не була. На неї в господарстві придбавались запчастини;

-свідченнями свідка ОСОБА_14, який суду пояснив, що він особисто ремонтував сівалку «СЗ-3,6», вона була така одна в господарстві, її весь час використовували. За ремонт сівалки йому платили, виписували на неї запчастини. Була робоча, на ходу, а не металоломом.

ОСОБА_2 як директор забрав її щоб нею посіяти і не повернув. Потім їздили до нього забирати;

-свідченнями свідка ОСОБА_16, який показав, що з 1999 року працював економістом в КСП і в СТОВ з моменту створення. Документів щодо заборгованості кредиторської не бачив. Тік і зараз є, а свинарника не має. Сівалка «СЗ-3,6» була в СТОВ і є зараз 10.04.2004 року ОСОБА_2 звільнили з посади директора, а сівалка стояла у ОСОБА_17 біля двору і її забирали з держвиконавцем. Сівалка була робоча, металобрухтом не була, знаходилась і знаходиться на балансі СТОВ. На неї нараховуються амортизаційні відрахування. Мобільні телефони вилучали у ОСОБА_2 вдома, коли він не був директором, а документи про їх купівлю і розмови були в бухгалтерії. Що стосується свинарника, то він дорожчий за тік по вартості, бо тік - це криша шифера на стовпах, а свинарник - це капітальна споруда;

-свідченнями свідка ОСОБА_18, який пояснив, що сівалка СЗ-3,6» була одна в господарстві і без неї СТОВ не могло провести підсівання. Була робоча, на балансі СТОВ, виділялись для неї запчастини. ОСОБА_2 взяв сівалку, щоб посіяти і її не повернув, вона стояла біля його двору, потім її забирали;

-свідченнями свідка ОСОБА_19, який пояснив, що їздив разом з ОСОБА_13, ОСОБА_10 і держвиконавцем забирати у підсудного з помешкання сівалку належну СТОВ весною 2004 року. Був як понятий. При цьому дружина підсудного заперечувала і казала, що сівалка «СЗ-3.6» ними викуплена, але документів з цього приводу на пред'являла;

-свідченнями свідка ОСОБА_20, який пояснив, що був арбітражним керуючим КСП «Петровського» і за пояснень ОСОБА_2 було здійснено обмін свинарника на тік. КСП повинно було кошти ГПУ «Полтавагазвидобування». ГПУ демонтувало свинарник. Про суми вартості об'єктів обміну з ОСОБА_2 не говорили, тоді керувались доцільністю при обміні;

-свідченнями свідка ОСОБА_21, який показав, що коли звільнили з посади директора ОСОБА_2, то призначили директором його. Передача майна після звільнення ОСОБА_17 проводилась по акту аудиторської перевірки. ОСОБА_17 запрошували з'явитись, але він не з'явився. В зв'язку з цим і було проведено аудит та виявлено значну нестачу майна. Свинарник віддав ГПУ по обміну. Сівалка «СЗ-3,6» в господарстві була одна і потрібна для проведення посівної. Сівалку знайшли в домоволодінні ОСОБА_2 і була виписана по накладній його дочкою - ОСОБА_6 як металобрухт на ім'я його дружини - ОСОБА_7 Вона не була металобрухтом і в зв'язку з її відсутністю СТОВ орендували іншу таку сівалку. Мобільні телефони також у ОСОБА_2 вилучили правоохоронні органи, були в нього дома, хоча придбані за гроші СТОВ;

-свідченнями свідка ОСОБА_22, яка пояснила, що працювала головним бухгалтером СТОВ. Сівалку «СЗ-3,6» виписала ОСОБА_6 як металобрухт на ім'я її матері ОСОБА_7 Принесла їй накладну без печатки і сказала, щоб вона провела її по бухгалтерії. На наступний день повідомила підсудного, що не може цього зробити, бо сівалка не була брухтом і була на основних засобах. Накладну повернула підсудному. Сівалка була як основний засіб в сальдовій книжці за 2002-2003 роки, на неї нараховувалась амортизація. Документів на придбання сівалки не бачила, бо де-які документи були в сейфі у підсудного. Сівалка була робоча і використовувалась в посівній. А орендну плату нікому металобрухтом не видавали. Потім ОСОБА_6 принесла другу накладну, була разом з чоловіком, але вона і цю накладну не провела по бухгалтерії.

Мобільні телефони купили для використання в роботі ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

Тік знаходився поза балансом, документи знаходились у ОСОБА_6;

-свідченнями свідка ОСОБА_23, яка показала, що працює в СТОВ з 2001 року завскладом, а з 2004 року в.о.головного бухгалтера. В господарстві була сівалка «СЗ-3,6» і її забрав додому ОСОБА_2, а потім її у нього забрали назад в господарство. Сівалка «СЗ-3.6» стояла на балансі СТОВ. Тік обміняв на свинарник, на якій підставі - не відомо, зборів з цього приводу не було;

-свідченнями свідка ОСОБА_24, яка пояснила, що був борг у СТОВ перед ГПУ і в рахунок боргу розібрали свинарник. Зборів з приводу обміну току на свинарник не було, при цьому головою КСП був підсудний;

-свідченнями свідка ОСОБА_3, який показав, що влітку 2002 року за вказівкою підсудного придбав 2 мобільні телефони, гроші брав в касі СТОВ під звіт. Один телефон для себе, інший для ОСОБА_2 і передав його йому. Документи на телефони віддав в бухгалтерію разом із фінансовим звітом. При звільненні віддав свій телефон ОСОБА_2 як директору.

Сівалка «СЗ-3,6» була в господарстві і призначалась для посівної, була робоча і не була металобрухтом. Зі слів відомо від працівників СТОВ, що ОСОБА_2 забрав дану сівалку із тракторної бригади і вона знаходилась в нього дома. В зв'язку з цим СТОВ залучало шляхом оренди іншу сівалку. Потім вдалось від ОСОБА_2 повернути сівалку в тракторну бригаду;

-свідченнями свідка ОСОБА_25, який зазначив, що був присутній під час вилучення із господарства   підсудного   держвиконавцем сівалки «СЗ-3,6». Там були

Дудка , ОСОБА_14 і ОСОБА_26. Дружина і дочка підсудного заперечували , казали, що сівалка їхня, але документів будь-яких не показували;

-звітом аудиторської фірми «Капітал» від 29.04.2004 року щодо проведення операційного аудиту СТОВ «Василівське» станом на 31.03.2004 року, згідно якого інвентаризацією встановлені розбіжності між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю основних засобів, а саме: відсутня сівалка «СЗ-3,6» б\н, введена в експлуатацію в березні 1994 року , залишковою вартістю 3 758, 72 грн.; з основних засобів орендованих СТОВ «Василівське» відсутня частина свинарника 1-2, введеного в експлуатацію 01.01.1980 року, залишковою вартістю 127 791 грн. станом на 01.01.2000 року (а.с. 9-20 т.1);

-актом прийому-передачі майна в оренду СТОВ «Василівське» від 17.04.2000 року, згідно якого СТОВ «Василівське» в особі ОСОБА_2 прийняв від співвласників майна в оренду майно цілисним майновим комплектом, в т.ч. і частину свинарника 1-2 на СТФ № 1, залишковою вартістю 127 791 грн. (а.с. 99 - 101 т.1);

-листом     голови     КСП     «Петровського»     ОСОБА_2     до     ГПУ

«Полтавагазвидобування», що на виконання рішення арбітражного суду про погашення кредиторської заборгованості передається будівля свинарника, вартістю 79 566 грн. (а.с. 193 т.1);

-довідкою СТОВ «Василівське» від 22.10.2004 року № 98 , що приміщення свинарника 1-2 СТФ № 2 за наказом № 10 від 05.02.2002 року за підписом ОСОБА_2, виділено на погашення боргу ГПУ «Полтавагазвидобування» та копією витягу з книги реєстрації наказів СТОВ «Василівське» (а.с. 204; 350 - 351 т.1);

-копією накладної № 1 від 02.04.2002 року та рахунку -фактури до неї № 4 від

04.04.2002     року,     згідно     яких     КСП            «Петровського»     передає     ГПУ

«Полтавагазвидобування» приміщення свинарника , вартістю 79 566 грн. (а.с. 199 -200 т.1);

-копією накладної № 22 від 12.04.2002 року про відпуск матеріалів на сторону, згідно якої ПСГ «Світанок» отримало від ГПУ «Полтавагазвидобування» свинарник, вартістю 79 566 грн. (а.с. 192 т.1);

-протоколом огляду СТФ № 2 СТОВ «Василівське» від 24.11.2004 року, згідно якого на території СТФ № 2 мається декілька приміщень свинарників, приміщення свинарника 1 знаходиться в розкомплектованому стані, приміщення свинарника 2 -відсутнє (а.с. 206 т.1);

-оригіналами накладних № 154 від 09.04.2004 року, згідно яких із СТОВ «Василівське» на ім'я ОСОБА_7 виписано 1 000 кг. металобрухту, вартістю 350 грн. в рахунок оплати за оренду майнового паю (а.с. 164-165 т.1);

-копією акту-опису і арешту майна від 09.06.2004 року, згідно якого на виконання ухвали Полтавського райсуду від 04.06.2004 року накладено арешт на сівалку «СЗ-3,6», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та передано її на відповідальне зберігання (а.с. 186-187 т.1);

-протоколом обшуку особистого помешкання підсудного в АДРЕСА_1, згідно якого за вказаною адресою виявлено та вилучено мобільний телефон «Філіпс» (серійний номер - 449680568925750); мобільний телефон «Еріксон» (серійний номер 52004661662087206); чіп карту «Київ-стар GSM Asecord» номер -8938003991 007650955 F; зарядний пристрій «Філіпс» FE 3520 052 С045; гарантійне свідоцтво на мобільний телефон «Філіпс» с\н -449680 568925750; гарантійне свідоцтво на мобільний телефон «Еріксон» с\н -52 004 6612087206 (а.с.143 т.1);

-протоколом огляду мобільних телефонів від 19.11.2004 року, згідно якого проведено огляд телефонів «Еріксон» та «Філіпс» в яких: при знятті батареї «Еріксон» було виявлено вставлену чіп-карту «ACE-card» та зарядний пристрій до нього; гарантійні свідоцтва на телефони (а.с. 144-145 т.1);

-протоколом огляду головної книги СТОВ «Василівське» та журналів-рахунків за липень 2002 року, згідно яких на а.41 головної книги велися записи сум, списаних на рахунок № 92 «Адміністративні витрати» і в журналі ордерів за липень 2002 року в підшивці виявлено товарний чек магазину «Астера» від 31.07.2002 року на придбання двох мобільних телефонів «Філіпс» та «Еріксон» та двох стартових пакетів «ASE» (а.с. 154 т.1).

-відповіддю на запит суду філії «Київстар», згідно якої телефонний номер 80674576159 не існує з 19.09.06 року (сім карта розв'язана за ініціативою компанії), тому надати відомості щодо використання цього номеру не є можливо по причині їх відсутності (а.с.128 т.3).

Дії підсудного по 1 та 2 епізодам необхідно кваліфікувати за ст.191 ч.3 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно. Оскільки підсудний мав право оперативного управління цим майном, використав свої повноваження службової особи та незаконно і безоплатно обернув майно на свою користь.

Що стосується мобільних телефонів, то після звільнення з посади директора (законно чи не законно) він на роботу не ходив, не видавав розпоряджень, але володів телефонами, утримуючи їх у себе вдома разом із гарантійними талонами, які повинні зберігатись в бухгалтерії СТОВ із зарядним пристроєм і як вбачається із відповіді філії «Київстар», користувався одним із них після звільнення - 10.04.2004 року по 19.09.2006 року.

Це ж стосується і неправомірним привласненням і користуванням сівалки «СЗ-3.6» аж до моменту її примусового вилучення.

По 3 епізоду дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст.365 ч.3 КК України, як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій,  які явно  виходять  за межі    наданих йому прав та повноважень, які спричинили тяжкі наслідки.

Оскільки дане діяння суперечило інтересам служби і в даному випадку тяжкі наслідки полягають у умисному заподіянні матеріальних збитків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність підсудного. Який за місцем проживання характеризується позитивно. Згідно медичного висновку здоровий, працездатний.

Обставиною пом'якшуючою покарання підсудного є те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Обставин обтяжуючих покарання підсудного судом не встановлено.

Аналізуючи зібрані докази по справі, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження ним нових злочинів можливо призначити покарання за ст..191 ч.3 КК України в межах санкції статті, а за ст.. 365 ч.3 КК України нижче від найнижчої межі на підставі ст..69 КК України, враховуючи, що підсудний досяг пенсійного віку та можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням та покладенням певних обов'язків.

Цивільний позов СТОВ «Василівське» про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у сумі 188 764, 70 грн. підлягає частковому задоволенню на суму за виключенням вартості двох мобільних телефонів, сівалки, списаної бухгалтерією СТОВ суми на проведення ремонту  мобільного телефону і вартості скетч-карток.

Позов в частині стягнення суми вартості свинарника, переданого ГПУ «Полтавагазвидобування» необхідно залишити без розгляду, т.я. СТОВ «Василівське» було орендарем даного майна.

Керуючись ст.323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст.191 ч.3, 365 ч.3 КК України та призначити йому покарання:

-за ст.191 ч.3 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади , пов'язані з виконанням організаційно-розпорядних функцій строком на 1(один) рік;

-за ст.365 ч.3 КК України на підставі ст.69 Кк України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій строком на 1(один) рік.

Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням - до 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування основного покарання, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку протягом 2(двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Покласти на засудженого обов'язки згідно п.2; 3 ст.76 КК України, а саме:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов СТОВ «Василівське» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь СТОВ «Василівське» в відшкодування заподіяної матеріальної шкоди - 2 200 грн. Позовну вимогу про стягнення вартості свинарника, переданого ГПУ «Полтавагазвидобування» - залишити без розгляду. В решті позовних вимог - відмовити як безпідставних.

Речові докази по справі, а саме:

-мобільний телефон «Філіпс», серійний номер 449680568925750;

-мобільний телефон «Еріксон» серійний номер 52004661662087206); - чіп карту «Київ- стар» ACE-card» номер -8938003991 007650955 F;

-зарядний пристрій «Філіпс» FE 3520 052 С045;

- гарантійне свідоцтво на мобільний телефон «Філіпс» с\н -449680 568925750;

-гарантійне свідоцтво на мобільний телефон «Еріксон» с\н -52 004 661662087206 ;

-головну книгу за 2002 рік та журнал рахунків за 2002 рік СТОВ «Василівське»;

-сівалку «СЗ-3,6», передану на відповідальне збереження ОСОБА_27- повернути СТОВ «Василівське».

Два оригінали накладної СТОВ «Василівське» № 154 від 09.04.2004 року -залишити зберігатись при справі.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.