Справа № 2-3572/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011  року                                                           Рівненський міський суд Рівненської області

в складі:

головуючого                                               -  Ореховської К.Е.

при секретарі                                              -  Ковальчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів ,-

в с т а н о в и в :

         В квітні 2011 року в суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з 27 липня 2009 року з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягуються аліменти в розмірі 400 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Весь цей період він добросовісно сплачував аліменти на утримання сина в розмірі 500 грн. щомісячно, що вбачається з розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції. На сьогоднішній день сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 400грн. щомісячно він не в змозі, за наявності обставин, що мають істотне значення, оскільки з 01 лютого 2011 року він отримує пенсію в розмірі 750 грн. Окрім того, значно погіршився стан здоров'я. З 01.02.2011 року
встановлено III (третю) групу інвалідності загального захворювання з ураженням серцево-
судинної системи. Просить позов задовольнити.

Відповідно до поданий письмових заперечень, вбачається,що вимоги позивача, зазначені в позовній заяві не визнає повністю та вважаю, що вони не підлягають задоволенню.Позивачем в позові зазначено,що за період з 27.07.2009 ним щомісячно і добросовісно виплачуються аліменти в розмірі 400 грн. Однак, станом на 25.05.2011 заборгованість по сплаті аліментів становить 2864,52 грн., щопідтверджується розрахунком заборгованості від 24.05.2011 № 395285/11. Позивач зауважує, що заборгованість у сумі 1664, 52 грн. виникла у зв'язку із його захворюванням, однак станом на 01.02.2011, тобто на момент встановлення йому III групи інвалідності заборгованість вже складала близько 1264 грн., що видно із копії розрахунку заборгованості станом на 28.02.2011, доданої позивачем до позовної заяви. Крім того зазначає, що III група інвалідності загального захворювання є працездатною, а ОСОБА_1 крім того, що отримує пенсію в розмірі 750 грн., є підприємцем, зареєстрованим 12.10.2001. Враховуючи такі обставини позивач має можливість отримувати додаткові доходи для того, щоб сплачувати встановлений розмір аліментів та виплачувати заборгованість, що виникла. Зазначає, що син ОСОБА_3 часто хворіє з 2-х років, перебуває на диспансерному обліку, переніс рецидивуючий бронхіт, має хронічний тонзиліт, а в 2010 році переніс правобічну пневмонію. Дитина знаходиться на диспансерному обліку у кардіолога та в тубдиспансері та потребує подальшого проти рецидивного та санаторно-курортного лікування. Позивач з моменту розлучення і на даний час жодного разу не відвідав сина, ніколи не цікавиться життям дитини, його здоров'ям, навчанням, а тим більше ніякої матеріальної допомоги, пов'язаної з лікуванням дитини, не надавав і не надає. Враховуючи зазначене просить відмовити у задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі додатково пояснив, що, ускладнення його матеріального становища та погіршення стану здоров'я є істотними обставинами, які, в свою чергу, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами в розмірі 1664,52 грн. Крім того, наполягаючи на своїх позовних вимогах просить позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідачка заперечила проти позовних вимог, з підстав зазначених в запереченнях, додатково пояснила, що їх спільна дитина постійно хворіє, вона особисто має виразкову хворобу та перебуває на диспансерному обліку. Син фактично перебуває на її утримані. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи пояснення, дослідженні надані в справі докази, встановленні обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  до задоволення не підлягають за таких підстав.

Сукупністю досліджених доказів встановлено від шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3,12.11.1999 року,що підтверджується свідоцтвом про народження І-ГЮ №085952 виданого 07.12.1999 року.

Відповідно до Рішення Рівненського міського суді від 10.12.2009 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 400 грн. Заборгованість по стягненню аліментів, станом на 25.05.2011 року становить 2864,52 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості від 25.05.2001 року за № 395285/11.

Крім того, судом встановлено, що неповнолітній Тарас  хворіє з 2-х років, перебуває на диспансерному обліку, переніс рецидивуючий бронхіт, має хронічний тонзиліт, а в 2010 році переніс правобічну пневмонію, знаходиться на диспансерному обліку у кардіолога та в тубдиспансері та потребує подальшого проти рецидивного та санаторно-курортного лікування,що підтверджується  довідкою, виданою 24.05.2011 Дитячою поліклінікою № 3 та довідкою Рівненського обласного протитуберкульозного диспансеру від 20.05.2011.

Відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову.

Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров 'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно п.2 ст. 197 Сімейного кодексу України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментам, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З досліджених в судовому засіданні доказів не вбачається , що платник аліментів не має можливості утримувати неповнолітню дитину, у розмірі аліментів, які присуджені судом. Зазначені в позові обставини не є правою підставою для зменшення розміру аліментів та звільнення  від сплати заборгованості по аліментах, а тому, у відповідності до положень чинного законодавства вважаються не доведеними.         

      На підставі викладеного, ст.191,192,197 СК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,208,209,212-215,218, 223, 292,294,367 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :    

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити, у зв»язку з їх безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засідання під час його оголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У  разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду                                                             К.Е.Ореховська