Справа № 2-3512/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2011 року                                                                                   Рівненський міський суд

в особі судді   -                                                                Ореховської К. Е.

при секретарі  -                                                   Швець А.Л.

з участю  представника позивача                               ОСОБА_1

представника відповідача                                        ОСОБА_2

представника третьої особи КП РМБТІ                       ОСОБА_3

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4  до Рівненської міської Ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_4 В»ячеславівна звернулась до Рівненського міського суду з позовом до Рівненської міської Ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на спадкове майно.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідно до  свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.11.1995 року батько позивачки - ОСОБА_5 отримав у власність спадкове майно –53/100 жилого будинку з надвірними будівлями. Згідно Рішення Рівненського міського суду від 24 березня 2009 року ОСОБА_5 виділено в натурі частку,  що становила 30/100 із нерухомого спільного майна, а саме домоволодіння №13 що знаходиться по 2-гому Дворецькому провулку в м. Рівне і складається з частини житлового будинку (літ. А-1), яке складається з приміщень  3-2, площею 13,5 кв. м, 3-3 площею 14,1 кв. м, прибудови до житлового будинку (літ. «а»), що складається з приміщень  3-1, площею 18,7 кв. м; «Пг»- погребу, загальною площею 46,3 кв. м, житловою площею 14,1 м кв., з надвірними  будівлями та спорудами, згідно технічного паспорту  складеного Рівненським КП РМБТІ, що  становить  цілу ідеальну частку, як самостійний об’єкт нерухомого майна –квартиру №3 з надвірними будівлями та спорудами. Проте, рішення Рівненського міського суду від 24 березня 2009 року, за яким припинено право спільної часткової власності не було зареєстроване  батьком позивачки у КП РМБТІ.Середа ОСОБА_6, помер 03 жовтня 2010 року. Після його смерті відкрилась спадщина. Позивачка є донькою померлого ОСОБА_5 і єдиним спадкоємцем після його смерті.В зв’язку із смертю власника - ОСОБА_5,  зареєструвати Рішення Рівненського міського суду від 24 березня 2009 року у КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації на сьогоднішній день неможливо, оскільки законом передбачено звернення за реєстрацією права власності лише власника майна і реєстрація права власності за померлим не провадиться. Померлим право власності за життя не оформлено, відсутні правовстановлюючі документи, які були б підставою для оформлення свідоцтва про право на спадщину. Відтак вона позбавлена у встановлений законом спосіб отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом, так як представити нотаріусу правовстановлюючий документ на спадкове майно нема можливості.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позові та заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»стосовно заявлених позовних вимог пояснив, що позовні вимоги не зачіпають права та інтереси третьої особи, обставини викладені в позові відповідають даним інвентарної справи та інформації, що наявна у КП РМБТІ стосовно об’єкту нерухомості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив.

Відповідно до  свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.11.1995 року батько позивачки - ОСОБА_5 отримав  у власність спадкове майно –53/100 жилого будинку з надвірними будівлями в м. Рівне по вул. Дворецькій 2-й проїзд, № 13.

Рішенням Рівненського міського суду від 24 березня 2009 року право спільної часткової власності між ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 Ф припинено, ОСОБА_5 виділено в натурі частку,  визнано за ОСОБА_5 право власності на цілу квартиру №3, загальною площею 46.3 кв. м, житловою площею 14,1 м кв., з надвірними  будівлями та спорудами по 2-гому Дворецькому провулку №13 в м. Рівне, як самостійний об’єкт нерухомого майна –квартиру.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон) речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; такою державною реєстрацією є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав, зокрема на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Статтею 19 Закону визначено, що підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрали законної сили.

Відповідно до п.1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року державна реєстрація прав власності на нерухоме майно  (далі  -  реєстрація  прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності  на  нерухоме  майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється  БТІ  за  місцезнаходженням  об'єктів  нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.   

Пунктом 3.4. Тимчасового положення закріплено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред’явленим правовстановлювальним документам.

ОСОБА_5 рішення Рівненського міського суду від 24 березня 2009 року КП РМБТІ не зареєстрував; помер 03 жовтня 2010 року. Позивачка -ОСОБА_4, є донькою померлого ОСОБА_5 і єдиним спадкоємцем після його смерті.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи) № 26788983 від 26.04.2011 інших спадкоємців не зареєстровано.

Згідно ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника майна.

Відповідно до ст. 16 Закону України №1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви право набувача. Відтак, посилання позивачки на те, що вона не має можливості зареєструвати Рішення Рівненського міського суду від 24 березня 2009 року у КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації обґрунтовані.

Відповідно до закону України «Про нотаріат»від 15.12.2005 р., для оформлення та видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має представити нотаріусу право встановлювальні документи, які відповідають вимогам законодавства.

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що  відповідач набув право власності на майно однак, не здійснив встановлених законом дій щодо реєстрації права власності.

За приписом пункту 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення) до числа відповідних документів віднесено, зокрема, рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Цією ю ж статтею визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Отже, заявлені позовні вимоги стосовно  визнання права власності на нерухоме майно, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Право власності виникає на підставі певних юридичних фактів (створення майна, набуття майна за договором тощо). Судом встановлено, що батько позивачки правомірно набув право власності на  квартиру №3 з надвірними будівлями та спорудами в м. Рівне по вул. Дворецькій 2-й проїзд, буд. № 13.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 та п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 317, 328, 392 ЦК України, 128, 227 ЦК УРСР 1963 року ст. ст. 130, 174, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 В»ячеславівни задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на об’єкт нерухомого майна –цілу квартиру №3, загальною площею 46.3 кв. м, житловою площею 14,1 м кв., з надвірними  будівлями та спорудами по 2-гому Дворецькому провулку №13 в м. Рівне.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його оголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.          

Суддя Рівненського міського суду                                                                          К.Е.Ореховська