№ 2a-707-09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2009 року
Калінінский районний суд м. Горлівки Донецької області В складі: судді Прокопчук Г. М.,
при секретарі Кольчик Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки, третьої особи Головного управління державного казначейства України в Донецькій області «про визнання неправомірними дій, зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії»
ВСТАНОВИВ:
В березні 2009 р. позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на ті обставини, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачена щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2006-2008рр., рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р, від 22.05.2008р., просила поновити строк звернення до суду в зв’язку з тим, що несвоєчасно була повідомлена про порушення її прав та обов’язків, визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб з 1 січня 2006 року по 01 січня 2009 р. в сумах - за лютий-грудень 2006 р. - 1290 грн. 60 коп., за 2007 р. - 1442 грн. 70 коп., за 2008 р. - 1737, 90 грн. та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити зазначену доплату до пенсії за вказаний період часу, також просила відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" стягнути з відповідача інфляційні від щомісячної державної соціальної допомоги, зобов’язати відповідача проводити у подальшому нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Судове засідання було проведено за відсутності позивача на підставі відповідної заяви про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, від відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника Пенсійного фонду, надійшли письмові заперечення щодо позову, в яких просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник третьої особи був належним чином повідомлений про час слухання справи, не з’явився в судове засідання, причини неявки не повідомив.
Як вбачається з письмових заперечень порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Кабінетом Міністрів України у 2006 р. не було розроблено. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 р." дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними.
У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду та відмови в задоволенні позову відповідно до ст. 100 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус "дитина війни", що підтверджується копією пенсійного посвідчення.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію СТ.6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 p. № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у 2007 р. діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня -410, 06 грн., з 1 жовтня - 415, 11 грн.
Тобто за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно ст. 99 ч2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленим клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначив лише, що законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, факт порушення прав став відомий лише після висвітлення зазначених подій у пресі. Суд вважає, що зазначена обставина не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
В зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає необхідним відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема ст. 6 вказаного Закону, після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання - державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22/05/2008 року положення пункту 28 розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії "дитині війни" у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
З письмових пояснень відповідача вбачається, що підвищення до пенсії дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства, а саме згідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р.: з 22 травня - 48, 10 грн., з 1 липня - 48, 20 грн., з 1 жовтня - 49, 80 грн.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 р. сплачується підвищення: до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. відповідач повинен донарахувати позивачеві 715 грн. 23 коп. (481 грн. х 30 % / 31 х 10дн. - 481 грн. х 10 % / 31 х 10 дн. +481 грн. х 30 % - 481 грн. х 10 % +482 грн. х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % -498 грн. х 3 х 10 %).
Таким чином, підвищення дітям війни виплачувалось в 2008 р. органами Пенсійного Фонду України відповідно до вказаної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності відповідача в порушенні права на отримання розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Позовні вимоги в частиш зобов’язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі з 01.01.2009 р. є необгрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних повноважень на основі законодавства.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце без наявності спірних правовідносин.
В частині позовних вимог щодо стягнення доплати до пенсії з урахуванням індексу інфляції суд вважає необхідним відмовити з тієї підстави, що відповідно до Закону "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. не передбачена індексація соціальної допомоги, - в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни" доплата до пенсії в розмірі 30 % "дітям війни" є соціальною допомогою (що вбачається зі змісту ст. ст. 1, 2, 6 зазначеного Закону). Вказана соціальна допомога не може розцінюватись як пенсія або складова її частина.
Так як відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України: якщо адміністративний позов задоволено частково, то судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволеної частини позовних вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути розмір судового збору відповідно до задоволеної частини позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 158-161 КАС України
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки щодо ненарахування доплати до пенсії передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок державного бюджету у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року в сумі 715 грн. 23 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 1 грн. 70 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається осрбою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складності постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.