Судове рішення #163866
15/201


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62


 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2006 р.   

Справа № 15/201   

за позовом:  ВАТ"Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ,  вул. Максимовича,7, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача:  Військової частини №1241,  вул. Чорновола,161, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення 8936 грн. 83 коп.

 Cуддя  Деделюк Борис Васильович   

При секретарі   Суфрищук Леся Василівна

Представники:

Від позивача:Костюк В.В.- -заст. гол. правління,  довіреність №378 від 15.11.04;

Від відповідача: Хавильов Р.М. - юрисконсульт, довіреність №1/1-855  від 18.07.06

          Представникам сторін  роз»яснено права та обов»язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.                         Згідно поданих  клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснюється. Відводу складу суду не заявлено.   В судовому засіданні 12.09.06 оголошено перерву до 25.09.06.

           Розгляд справи завершено 25.09.06

            Суть спору: ВАТ"Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ   звернулося в суд із позовом  до Військової частини №1241 про стягнення 8936 грн. 83 коп, в тому числі, 1056 грн.89 коп. боргу  за спожиту  електроенергію; 622 грн. 29 коп.заборгованості за перетоки  реактивної електроенергії;  2223 грн.94 грн. пені; 2065 грн.89 коп. відсотків річних; та 2967грн. 82 коп. інфляційних збитків.

           Представник позивача в судовому засіданні на підставі ст.22 ГПК  подав клопотання, згідно якого просить стягнути з відповідача   2223 грн.94 грн. пені; 2065 грн.89 коп. відсотків річних; та 2967грн. 82 коп. інфляційних збитків, оскільки відповідачем після порушення провадження у справі сплачено заборгованість за спожиту електричну енергію та борг за перетоки реактивної електричної енергії.

          З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст 129 Конституції України принцип дизпозитивності учасників судового процесу, зокрема, дизпозитивний характер прав позивача, визначених ст.22. ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд розглядає позов про стягнення з відповідача на користь позивача коштів які вказані в заяві про зміну позовних вимог.

          Відповідач в судовому засіданні проти  позову не заперечує.            

            Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд  

в с т а н о в и в :

          Між ВАТ «Прикарпаттяобленерго»в  особі Івано-Франківського РЕМ та Військовою частиною №1241 укладено договір про постачання електричної енергії №1117 від 21.08.2003року.

          Відповідно до п.1.1 укладеного сторонами договору, постачальник електричної енергії - позивач взяв на себе обов"язок постачати електричну енергію споживачу, а споживач - відповідач зобов"язався оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору  та додатками до договору, які є його невід»ємними частинами.

          Згідно п.2.3.3 вищезазначеного договору, споживач взяв на себе зобов"язання щомісячно до 17 числа календарного місяця направляти свого представника у відділ збуту позивача  для подання додатку №6 «Акт про обсяги переданої споживачу електричної енергії», за розрахунковий період та одержання відповідних рахунків на оплату.

          Пунктом 2.3.4 договору, споживач взяв на себе зобов»язання оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №2 «Порядок розрахунків»та самостійно припиняти споживання електричної енергії при наявності заборгованості.

          В розумінні ст.174 ГК України, господарські зобов»язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавствам, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 ГК України, господарські зобов»язання повинні виконуватись належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов»язання виконуються належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається.

Відповідач свої зобов»язання, в частині здійснення своєчасного  розрахунку за спожиту ним   згідно умов  договору №1117 від 21.08.2003року електроенергію, не виконав. Даний факт підтверджується відповідними звітами споживача про обсяг використаної електроенергії за вказаний період, та  не заперечується  представником відповідача.          

          В судовому засіданні відповідачем  подано докази, щодо  здійснення оплати за використану електроенергію в сумі 1056 грн.89, та заборгованості за перетоки реактивної електроенергії в сумі 622,29 грн.

         Статтею 625 ЦК України передбачено, що  боржник, яким порушено грошове зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.                                                                                               Згідно п.4.2.1 укладеного сторонами  договору на  постачання електричної енергії №879 від 25.06.2003року, узгоджено відповідальність відповідача  за несвоєчасне здійснення оплати виставлених рахунків за спожиту електороенергію, зокрема пені в розмірі  подвійною обліковою ставкою НБУ, 10% річних та  інфляційні збитки.          

          За таких обставин,  позовні вимоги щодо стягнення 10% річних в сумі  2065 грн.89 коп. відсотків річних; та 2967грн. 82 коп. інфляційних збитків  підлягають задоволенню.                                                             Зі змісту ст.230 ГК України вбачається, що учасник господарських відносин,  у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання сплачує  штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема пеню.                               Згідно приписів, встановлених ст.ст.549, 550 ЦК України, боржник, який порушив виконання грошового зобов»язання сплачує кредитору  пеню,  розмір якої в даному випадку встановлено п.4.2.1,  укладеного сторонами договору та відповідно становить 2223 грн.94 грн                                                            Відповідачем не виконано обов"язок, який всановлено  ст.33 ГПК України, зокрема доводи позивача не спростувано, доказів сплати інфляційних, річних та пені суду  не подано.

Зважаючи на правовий статус відповідача (Військової частини №1241),  яка  є бюджетною установою, а фінансування здійснюється з державного бюджету суд, користуючись наданим йому правом, яке передбачено ст.83 ГПК України, вважає за доцільне зменшити розмір  пені до 22 грн.23коп.

На підставі вищевикладеного позов з врахуванням поданої позивачем  заяви підлягає частковому задоволенню.           

Оскільки спір виник внаслідок  неправомірних дій відповідача, судові витрати понесені позивачем  підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, згідно положень ст.49 ГПК України.

          Керуючись ст.124 Конституції України,  ст.ст. 22,33, 49, 82-85 ГПК України, суд                                                                                 

В И Р І Ш И В :

          Позов задоволити частково.

          Припинити  провадження у справі в частині стягнення  основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 1056 грн 89 коп. та 622 грн. 29 коп. боргу за перетоки реактивної електроенергії, який виник  станом на 24.07.06р.

          Стягнути з Військової частини №1241,  вул. Чорновола,161, м.Івано-Франківськ,76000 (код ЄДРПОУ14323422)  на користь ВАТ"Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ,  вул. Максимовича,7, м. Івано-Франківськ,76000(код ЄДРПОУ 00131564)  22 грн.23 коп. пені; 2065,89 грн. річних; та 2967грн. 82 коп. інфляційних збитків, 102 грн.  державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

          В іншій  позову відмовити.

          Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                            Деделюк Борис Васильович

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                                               Рішення складено в повному обсязі 29.09.06          

                   Внесено в діловодство Суфрищук Л.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація