Ухвала

іменем   україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого               Єлфімова О.В.,

суддів             Марчук Н.О., Пузиревського Є.Б.,

з участю прокурора     Підвербної Г.Я.

розглянула в судовому засіданні 21 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Севастополя від 14 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1

    Вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 29 вересня 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено   за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі.

    Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 14 грудня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено: пом’якшено призначене засудженому покарання за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі.    

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

    За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 12 березня 2010 року приблизно о 18 год. 50 хв., знаходячись у під’їзді будинку НОМЕР_1 по вул. Жовтневої революції в м. Севастополі, маючи корисливий мотив та умисел на незаконне збагачення, діючи умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, застосувавши насильство до ОСОБА_2, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, відкрито викрав у останнього мобільний телефон «Нокіа 1680» та сім карту мобільного оператора «МТС», чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 410 грв.

      У касаційній скарзі прокурор  порушує питання про скасування ухвали у зв’язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого, просить направити справу на новий апеляційний розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що апеляційний суд безпідставно та немотивовано застосував положення ст. 69 КК України, у зв’язку з чим призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

      Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

    Висновки щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у скоєнні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

    Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

    Згідно зі ст. 69 КК України призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м’якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

    Призначаючи покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України, апеляційний суд послався на щире каяття засудженого та добровільне відшкодування завданої шкоди. Однак при цьому суд не зазначив, які саме обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжкого.

Крім того, поза увагою апеляційного суду залишилося те, що збитки потерпілому відшкодовані за рахунок повернення вилученого під час проведення оперативно-розшукових заходів викраденого майна.

    Враховуючи наведене, зазначена ухвала апеляційного суду через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення. За умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України слід вважати м’яким.

    Керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 14 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

С у д д і:

Єлфімов О.В.             Марчук Н.О.                  Пузиревський Є.Б.