У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів Пузиревського Є.Б., Марчук Н.О.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5 та інших,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 червня 2010 року засуджено:
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше неодноразово
судимого, останній раз вироком
Теплодарського міського суду Одеської
області від 15.10.2003 року за ч. 3 ст. 185,
ст. 71 КК України на 4 роки 3 місяці 2 дні
позбавлення волі, звільненого 15.07.2005
року по відбуттю покарання,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч. 5 ст. 185 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_5 визначене у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
особу без громадянства, раніше неодноразово
судимого, останній раз вироком
Красноокнянського районного суду Одеської
області від 13.10.2003 року за ч. 2 ст. 186,
ст. 71 КК України на 4 роки 6 місяців
позбавлення волі, звільненого 08.11.2007
року від відбуття покарання умовно-
достроково на 2 місяці 22 дні,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_6 визначене у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
громадянина України, не судимого в силу
ст. 89 КК України,
- за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_4,
громадянина України, не судимого,
- за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_5,
громадянина України, не судимого,
- за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_10,
ІНФОРМАЦІЯ_6,
громадянина України, не судимого,
- за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_11,
ІНФОРМАЦІЯ_7,
громадянина України, судимого
вироком Овідіопольського районного суду
Одеської області від 11.06.2007 року
за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки
позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_11 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.06.2007 року та остаточно йому визначене покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Вирішено питання про стягнення із засуджених матеріальних збитків на користь потерпілих та стягнення судових витрат за проведення експертиз.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 31 серпня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 залишено без зміни.
Вирок щодо ОСОБА_11 в апеляційному порядку не переглядався.
Згідно з вироком ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 визнано винними та засуджено за вчинення протягом 2007-2008 років ряду крадіжок чужого майна в складі організованої злочинної групи.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд.
Прокурор зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки в ній не наведені переконливі мотиви на спростування доводів апеляцій, належним чином не перевірені і не зазначені підстави, через які суд визнає їх необґрунтованими.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, та кваліфікація їх дій за ч. 5 ст. 185 КК України, а засудженого ОСОБА_5, крім того, за ч. 3 ст. 185 та ст. 304 КК України у касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.
Доводи прокурора про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України є безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
Розглядаючи справу за апеляціями засуджених та їх захисників, на підставі детального вивчення матеріалів справи, суд прийшов до обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин справи, доведеність винності засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів та правильність кваліфікації їх дій, а також вказав на докази, які спростовують доводи апеляцій.
Крім того, апеляційний суд не знайшов підстав для задоволення апеляцій в частині пом’якшення покарання та вказав, що місцевий суд при призначенні покарання дотримався вимог ст. 65 КК України, оскільки врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних, наявність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
При цьому, самі засуджені та їх захисники касаційних скарг на дану ухвалу апеляційного суду не подавали, а прокурор, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, був згодний з призначеним засудженим покаранням і просив залишити вирок суду без зміни.
Таким чином, ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали апеляційного суду, про що йдеться в касаційній скарзі прокурора, по справі не встановлено.
За таких обставин у задоволенні касаційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
с у д д і :
Єлфімов О.В. Пузиревський Є.Б. Марчук Н.О.