УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 головуючого Григор’євої І.В.,

 суддів Єленіної Ж.М., Крещенка А.М.,

 за участю прокурора Шевченко О.О.,

 потерпілого ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 21 червня 2011 року  кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 2 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

виправдано за ч. 2 ст. 125 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не має судимості,

виправдано за ч. 2 ст. 125 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Цивільний позов залишено без розгляду.

За скаргою ОСОБА_5 в порядку приватного обвинувачення   ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачувалися за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто у тому що вони 2 травня 2007 року, близько 18-ї години у місті Світловодську Кіровоградської області біля будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, умисно нанесли удари ногами, руками та металевим прутом, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження. Причиною нанесення тілесних ушкоджень стали неприязні сусідські відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і його сином ОСОБА_7, які склалися за досить тривалий період часу.

Суд виправдав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010 року вирок місцевого суду залишений без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_5  просить судові рішення щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки судами допущені суттєві порушення норм кримінально процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора щодо скасування судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановлюється у випадках, коли не встановлено події злочину, у діянні підсудних немає складу злочину, а також не  доведено  участі підсудних у вчиненні злочину.

Згідно з ч. 4 ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити підстави для виправдання підсудних із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Як видно з постановленого вироку, суд належним чином проаналізував усі надані сторонами докази, дотримуючись вимог ст. 334 КПК України, вказав у судовому рішенні, з яких саме підстав він дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 будучи в стані алкогольного сп’яніння та взявши в руки металевий лом, викликав його на вулицю. Коли він вийшов, то ОСОБА_5 ударив його ломом в область ребер, потім ударом лома збив його з ніг, сів на нього зверху і почав душити. У цей час син ОСОБА_7, побачивши це почав відтягувати ОСОБА_5 Не заперечував того, що захищаючись від ударив міг вдарити ОСОБА_5

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, вказував, що будучи вдома 2 травня 2007 року він почув крики, а коли вибіг на вулицю то побачив, що його батько ОСОБА_6 лежить на спині, а на ньому сидить ОСОБА_5 і замахується ломом. Він підбіг та скинув ОСОБА_5 із батька, мати забрала лом.

Такі показання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтверджені показаннями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10

Сам потерпілий у судовому засіданні стверджував, що 2 травня 2007 року, він вийшов у двір свого будинку, а ОСОБА_6 почав його принижувати, кидати різні речі в його бік. Потім він пішов у магазин, а коли повертався додому, то ОСОБА_6 та його син почали чіплятись до нього, ОСОБА_7 наніс йому удари по нозі, від яких він упав. Потім ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали його бити ногами в голову. З ломом на ОСОБА_6 він не кидався і не бив його.

Натомість, як убачається з матеріалів справи ОСОБА_5 2 травня 2007 року в поясненні дільничному інспектору міліції Світловодського МРВ УМВС України в Кіровоградській області зазначав, що 2 травня 2007 року близько 18-ї год. 30 хв., він повертався додому з магазину. Біля свого будинку зустрів свого сусіда з будинку АДРЕСА_1. Між ними виникла сварка на ґрунті неприязних відносин. Сусід разом із своїм сином накинулись на нього і розпочали наносити тілесні ушкодження, били руками, ногами і ломом. Він був змушений відбиватися. Окрім того доповнив, що спочатку ломом захищався він, а вони вирвали його у нього з рук, і вдарили по нозі.

В акті судово-медичного обстеження від 3 травня 2007 року експертом зазначено зі слів ОСОБА_5 про те, що його 2 травня 2007 року, приблизно о 16 год. 30 хв. два сусіда кулаками били по голові, металевим предметом по правій нозі.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що почула на вулиці крики, а коли вийшла, то побачила як ОСОБА_6 і ОСОБА_7 били потерпілого. Потерпілий не оборонявся, ніяких металевих предметів у руках підсудних вона не бачила.

Згідно висновку експерта у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 362 від 24 липня 2007 року, у ОСОБА_6 маються тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середніх.

Правильно проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд обґрунтовано постановив у справі вирок, яким виправдав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України за відсутністю в їх діянні складу даного злочину.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, аналогічні за змістом доводам апеляції, які було ретельно перевірено апеляційним судом і в ухвалі наведено докладні та мотивовані підстави, через які апеляцію потерпілого визнано необґрунтованою. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи.

Як убачається із матеріалів справи, як судом першої, так і апеляційної інстанцій досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи, тому посилання у скарзі на порушення судами вимог кримінально-процесуального закону при розгляді справи є безпідставними, а тому підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд немає.

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 2 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7   залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого – без задоволення.

С у д д і:

І.В. Григор’єва Ж.М. Єленіна А.М. Крещенко