Справа  № 2-а-3471/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(письмове провадження)

          27.04.2011 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючої судді Лебеденко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька "про визнання неправомірною бездіяльності державного органу та про зобов’язання здійснити нарахування доплати до пенсії", -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2011 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльності державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії та вказала, що вона за своїм соціальним статусом відноситься до категорії громадян, які є «дітьми війни», та має право згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на доплату до пенсії щомісячно у розмірі 30%  від розміру мінімальної пенсії за віком. Право на вказану доплату підтверджено Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.07 року та від 22.05.08 року. Оскільки  Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському  районі м. Донецька відмовляє їй у виплаті вказаних надбавок, просила суд визнати такі дії відповідача незаконними та зобов’язати його провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.10.2010 року.  

В судове засідання позивач не з’явилась, про час та день розгляду справи повідомлялась належним чином. Відповідно до заяви, просила розглядати справу за її відсутністю, на стягненні судового збору не наполягає (а.с. 7).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Відповідно до заперечень просили розглядати справу без участі представника УПФУ та відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв’язку з тим, що згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Діюче пенсійне законодавство передбачає застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із законом про «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та не може застосовуватись для визначення розміру надбавки дітям війни. Крім того, ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»забороняє використання коштів Пенсійного Фонду України на цілі, не передбачені цим Законом  (а.с. 11).

Оскільки усі сторони, які приймають участь у розгляді справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, заявили клопотання  про розгляд справи за їх відсутності, справа розглянута відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України у порядку письмового провадження.  

Суд, розглянувши адміністративну справу на підставі вивчених документів, які є у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до соціальної групи «Діти війни», що підтверджується копією довідки із відповідною відміткою (а.с. 5) та користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка набрала чинності з 01.01.06 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею  8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого  статтею 8 Конституції України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»та статтею 21 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2010-2011 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названі норми передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010-2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 січня –695 гривень, з 1 квітня –706 гривень, з 1 липня –709 гривень, з 1 жовтня –723 гривні, а з 1 грудня –734 гривні. Статтею 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»був затверджений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня –750 грн., з 01 квітня –764 грн., з 01 жовтня –784 грн., з 1 грудня –800 грн.

Розміри державних  соціальних  гарантій  на  2010-2011 роки, що визначаються  залежно  від  прожиткового мінімуму,  встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Цими Законами будь-яких змін до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не внесено, та дія цієї статті не зупинена. А тому відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого  ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", ст. 21  Закону  України  «Про  державний бюджет  України на  2011  рік»та  з наступними змінами його розміру.

Відповідно до п. 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 30 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 1 липня –48,20 та з 1 жовтня –49,80 грн.

Таким чином підвищення дітям війни виплачується органом Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого, суд вважає за необхідне визнати бездіяльність відповідача незаконною в порушення прав на отримання підвищення розміру пенсії з 2010 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов’язати його нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 01.10.2010 року.

Оцінюючи наведені доказі у їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю, визнавши дії відповідача незаконними щодо невірного нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2010 року та зобов’язати відповідача провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком за вказані періоди з урахуванням фактично здійснених виплат.

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає можливим віднести судові витрати за рахунок держави, оскільки УПФУ є бюджетною організацією.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 69, 94, 122, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському  районі м. Донецька «про визнання неправомірною бездіяльності державного органу та зобов’язання зробити нарахування до пенсії»–задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька в частині не нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 жовтня 2010 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»незаконними.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька провести нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 жовтня 2010 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично здійснених виплат.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя:                                                    С.В.Лебеденко